22. Класифікація с.Г вантажів та їх характеристика.

С.г вантажі за терміновістю та періодичністю поділяються на дві групи: термінові вантажі ( зерно овочі картопля, молоко і т.д.), які перевозять у стислі строки, та не термінові ( будівельні матеріали тощо), які перевозять протягом року без обмежень агростроками. За фізичними властивостями вантажі поділяються на тверді ( зерно), рідкі ( молоко бензин ) і газоподібні ( кисень ) Для всіх вантажів основною фізичною властивістю є об’ємна маса, від якої залежить використання вантажності транспортних засобів, а для сипких вантажів _ кут природного укосу, який зумовлює конструкцію кузова і кріплення його до рами.

23. Способи основного обробітку ґрунту.

Обробіток ґрунту – один з важливих агротехнічних заходів у боротьбі за підвищення врожайності с.г культур. Види обробітку ґрунту : лущення, оранка, культивація, боронування, коткування, шлейфування, та фрезерування. Усі ці види обробітку ґрунту застосовують у певній системі. Є такі системи обробітку ґрунту: основний, або зяблевий обробіток ( лущення стерні і глибока оранка), передпосівний ( культивація , боронування, коткування), та паровий ( оранка, лущення пару, боронування і культивація).

24. Індустріальна технологія вирощування соняшнику. Дивись відповідь 19.

25. Типи нафтосховищ та їх характеристика

Залежно від розміщення і способу доставляння нафтопродуктів нафтосховища поділяються на глибинні, прирейкові і нафтосховища біля водного шляху.

Найбільш поширені нафтосховища є глибинні Їх будують у господарствах, розташованих далеко від залізниць або водних шляхів. Нафтопродукти на ці нафтосховища завозять автоцистернами.

На центральних нафтосховищах є такі споруди:

1. Резервуари для зберігання нафтопродуктів.

2. тарне сховище для зберігання невеликої кількості нафтопродуктів.

3. спеціальні споруди та обладнання для приймання та видачі нафтопродуктів.

4. водопостачання для тушіння пожежі.

5. комора для зберігання інвентаря, матеріалів і засобів для тушіння пожежі.

26. Технологія й організація робіт з виробництва сіна та сінажу

Для заготівлі сіна із сіяних лучних трав їх скошують косарками КРН – 2,1 або КС – 2,1 без плющення просушують потім ворушать граблями ГВР – 6, а сіяні польові ( люцерна) косять і плющать одночасно, використовуючи косарки КПВ – 3 , КСХ – 2.1. Згрібають скошену траву починають тоді, коли вологість 26 – 30% а при вологості 20 - 25 % починають підбирати валки або їх тюкувати. Після цього сіно скиртують або перевозять тюки і складірують їх.

Рослини, які мають недостатню кількість цукру( бобові і злакові трави) малопридатні для силосування і сіна. А якщо їх подрібнити на частинки розміром 10 – 25мм. При вологості 45 – 50% і в такому стані законсервувати, тобто ізолювати від навколишнього середовища, буде новий вид поживного корму, який називається сінажем. Механізована технологія заготівлі сінажу складається з таких операцій: скошування трав з плющенням, прив’ялювання з перевертанням, згрібання прив’яленої трави у валки; підбирання валка з одночасним подрібненням та подачею маси в транспортні засоби, перевезення маси і завантаження її в сіносховище, розрівнювання і старанне ущільнення маси.