2.Організаційна стуктура та система управління «укрсиббанку»

Організаційна структура ПАТ «УкрСиббанк».

У міру збільшення й ускладнення бізнесу «УкрСиббанку» виникає потреба в змінах методів керування. Робота вищого менеджменту піднімається з рівня проведення окремої операції на рівень керування процесом за допомогою керування консолідованими показниками - портфель активів, прибутковість активів, сумарний ризик, інше. Вищий менеджмент повинен оперувати не стільки операціями, скільки показниками. Він не бере участь у проведенні окремої операції, а тільки створює умови й обмеження для її проведення. Дана ідеологія знайшла своє відбиття в структуруванні банку на головний офіс (маркетинг, корпоративне бачення, створення продуктів і технологій збуту, бізнес-планування, контроль й аудит) і торговельну мережу (продажу).

Подальша логіка розвитку управлінської структури бачиться внаступних напрямках:

1. Більш чітке структурування на блоки, що поєднують підрозділи

з подібними функціями:

a) продаж банківських продуктів;

б) керування ризиками й облік;

в) стратегічне забезпечення бізнесу: фінансовий аналіз, маркетинг, створення продуктів;

г) технічне забезпечення бізнесу;

д) адміністрація;

е) безпека;

ж) керування персоналом;

з) аудит.

2. Поступовий рух від трьохрівневої структури до дворівневої.

Централізація. Відповідно до загальних тенденцій глобалізації й автоматизації простежується чітка тенденція зосередження в головному банку функцій контролю, керування й адміністрування. У підрозділах банку на місцях залишаються фронт-офісні функції, що вимагають безпосереднього спілкування із клієнтами. Підрозділи, що здійснюють діяльність у торговельних точках банку зосереджені в блоці продажівбанківських продуктів. Присутність інших підрозділів у торговельних точках буде постійно скорочуватися. Розвиток лінійної структури керування. Централізація функцій керування й планування в головному банку тісно пов'язана з розвитком лінійної системи керування. «УкрСиббанк» створює тверду вертикальну структуру підпорядкованості, при якій кожен підрозділ філіальної мережі має вищестоящий підрозділ у головному банку, що здійснює функції планування, координації й контролю діяльності підлеглих структур у філіях. Такий підхід до побудови організаційної структури дозволяє створити організацію з дуже високим ступенем керованості. При такому підході розроблені вголовному банку плани, нові банківські продукти можуть швидко й ефективно реалізовуватися в торговельній мережі. Оптимізація організаційної структури. Серед основних напрямків оптимізації структури слід зазначити поступовий перехід від трьохланкової (головний банк - філія - торговельна мережа) до двохланкової структури (головний банк - торговельна мережа).

Дворівнева структура керування буде працювати ґрунтуючись на

наступних принципах:

1) банк ділиться на 2 рівні - рівень керування (головний банк) і рівень продажів (торговельна мережа);

2) головний банк здійснює керування наступними процесами:

а) аналіз ситуації й прогнозування;

б) вироблення стратегії й планування;

в) ризик-менеджмент;

г) розвиток структури банку й розробка кадрової політики;

д) інші глобальні питання;

е) ухвалює рішення щодо нестандартних питань (операціям) у рамках системи;

3) торговельна мережа працює з окремими стандартними операціями відповідно до плану продажів.

Технології обслуговування.

Активний інтерес до нових інформаційних технологій (Інтернет, мобільні термінали) спричиняє використання даних технологій як засіб надання послуг клієнтам. Наявність WEB-сайту стає обов'язковою умовою. Чим більше участь банку в області надання послуг у рамках нових технологій, тим більше рейтинг серед передової, найбільш сприйнятливої до нововведень частини клієнтів. Тому прагненням банків є виставляння як можна більшого числа послуг, реалізованих за технологіями Інтернет і мобільний доступ. Часто фінансові послуги носять більше інформаційний, маркетинговий характер, ніж реально надає клієнтові можливість управляти своїми засобами в банку. Проте такий підхід дає реальну віддачу в найближчому майбутньому (3-5 років).

Система правління.

Порядок проведення загальних зборів регулюється статутом банку. Згідно з яким у загальних зборах мають право брати участь усі акціонери незалежно від кількості акцій, власниками яких вони є. Брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени правління, які не є акціонерами. Акціонери (або їх представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Дозволяється передача акціонерами своїх повноважень іншій особі, але це повинно бути належним чином оформлено відповідно з вимогами законодавства.

Акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, та/або Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку можуть призначати своїх представників для контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах, про що вони до початку реєстрації письмово повідомляють правління банку.

Про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально письмово, або телефонограмою. Крім того, загальне повідомлення обов’язково друкується у місцевій пресі за місцезнаходженням банку і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення має бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів. Загальні збори акціонерів проводяться, як правило, за місцем знаходження банку. Як свідчить практика проведення загальних зборів комерційних банків на них розглядаються переважно такі питання як: звіт правління банку про результати фінансово-господарської діяльності; звіт спостережної ради про проведену роботу; звіт ревізійної комісії банку про проведену роботу; затвердження основних напрямків діяльності та порядку розподілу прибутку банку; про зміни у складі акціонерів банку; про збільшення розміру статутного капіталу банку; про внесення змін до статуту банку; про внесення змін до положення про спостережну раду банку; про внесення змін до положення про правління банку;про відкликання та обрання членів спостережної ради банку; правління банку; ревізійної комісії банку; про затвердження зовнішнього аудитора.

Закон допускає проведення позачергових зборів акціонерів, які можуть скликатися у наступних випадках: правлінням банку на письмову вимогу спостереженої ради, ревізійної комісії або акціонерів, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів; в інших випадках передбачених законодавством України.

Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту банку більш як 60 відсотків голосів. Протокол загальних зборів акціонерів підписується головою і секретарем зборів і не пізніше як через три робочих дні після закінчення зборів передається правлінню банку.

Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю у ѕ голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, з таких питань: внесення змін та доповнень до статуту банку; припинення діяльності банку; призначення ліквідаторів, затвердження ліквідаційного балансу.

Загальні збори акціонерів, як вищий орган управління банку, реалізують свої завдання й функції безпосередньо через виконавчі та контрольні органи, які повністю їм підзвітні. Для загального керівництва роботою банку, а також для здійснення контролю за роботою правління та ревізійної комісії банку загальні збори акціонерів обирають спостережну раду банку терміном на 5 років.

Спостережна рада представляє інтереси акціонерів в перерві між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної, статутом банку, контролює діяльність правління банку. Персональний склад спостережної ради обирається загальними зборами акціонерів банку. Зі складу членів спостережної ради загальні збори обирають голову, який керує спостережною радою банку. Члени спостережної радибанку не можуть бути членами правління та ревізійної комісії банку.

Спостережна рада банку приймає рішення простою більшістю голосів, що приймають участь в засіданні. При рівній кількості голосів на засіданні спостережної ради банку голос голови є вирішальним.

Іншим керівним органом комерційного банку є правління. Правління є виконавчим органом на чолі з його головою. Воно здійснює керівництво поточною діяльністю, формує фонди, необхідні для статутної діяльності банку, та несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з принципами та порядком встановленими статутом банку, рішеннями загальних зборів учасників і спостережної ради банку.

Правління обирається загальними зборами учасників. Чинне банківське законодавство не визначає кількісний склад правління, а тому в кожному банку це питання вирішується на загальних зборах акціонерів. Як свідчить практика комерційних банків України правління банку обирається в кількості, як правило, 10-15 чоловік. Голова правління обирається строком на 10 років, інші члени правління на 5 років. Правління банку є колегіальним органом, тому питання, що віднесені до компетенції обговорюються колективно, а рішення приймаються більшістю голосів учасників, які приймають участь в засіданні, тобто колегіально. Але в колегіальних органах застосовується і єдиноначальність, яку відокремлює керівник цього органу. В комерційних банках таким керівником є голова правління банку, який керує його роботою та має право представляти банк без доручення.

Правління банку діє на підставі положення, що затверджується загальними зборами акціонерів чи спостережною радою банку. Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і спостережній раді банку та організує виконання їх рішень. Правління діє від імені банку в межах передбачених законодавством України і статутом банку.

Зокрема відповідно до ст. 38 статуту ПАТ "УкрСиббанк" правління вирішує такі питання: виконує рішення загальних зборів і спостережної ради банку; затверджує умови оплати праці та матеріального стимулювання працівників банку; затверджує положення про обов’язкові фонди банку; приймає рішення про придбання банком акцій, що випускаються ним; визначає структуру банку, його філій і представництв; затверджує положення про формування і використання фондів і резервів банку, створення яких не обов’язкове згідно з законодавством України; приймає рішення з приводу добродійної і спонсорської діяльності; затверджує положення про службу внутрішнього аудиту банку.

Голова правління банку вправі без довіреності здійснювати дії від імені банку. Інші члени правління також наділені цим правом на підставі доручень голови правління.

Голова правління, як керівник банку, згідно із статутом зазначеного вище банку вирішує наступні питання: видає накази, розпорядження, інструкції, інші вказівки з питань діяльності банку; організує виконання рішень загальних зборів акціонерів; затверджує штатний розклад банку; без обмежень розпоряджається майном та коштами банку згідно його повноважень, видає довіреності; приймає рішення про притягнення до матеріальної відповідальності працівників банку та їх матеріальне заохочення; укладає, змінює і розриває договори, угоди; керує діяльністю структурних підрозділів банку; розподіляє обов’язки між своїми заступниками, керівниками структурних підрозділів, затверджує посадові інструкції та інші внутрішні документи банку; визначає розміри витрат на утримання та розвиток банку; здійснює інші функції, що необхідні для забезпечення діяльності банку.

Ревізійна комісія – постійно діючий орган, що обирається загальними зборами акціонерів на 5 років. Члени ревізійної комісії обираються та відкликаються загальними зборами з числа акціонерів або їх представників. Не можуть бути членами цієї комісії особи, які є працівниками банку. Ревізійна комісія підзвітна загальним зборам учасників банку.

Повноваження ревізійної комісії банку визначаються Законом України "Про банки і банківську діяльність" і статутом банку, а порядок її роботи – положенням про ревізійну комісію, що затверджується загальними зборами акціонерів банку.

Відповідно з цими актами до повноважень ревізійної комісії відносяться такі питання: контролює дотримання банком законодавства України і нормативно-правових актів Національного банку України; розглядає звіт внутрішніх і зовнішніх аудиторів та готує відповідні пропозиції для загальних зборів акціонерів; вносить на загальні збори акціонерів або спостережній раді банку пропозиції щодо будь-яких питань, віднесених до компетенції ревізійної комісії, які стосуються фінансової безпеки і стабільності банку та захисту інтересів клієнтів банку.

Служба внутрішнього аудиту виконує такі функції: наглядає за поточною діяльністю банку; контролює дотримання законів, нормативно-правових актів Національного банку України та рішень органів управління банку; перевіряє результати поточної фінансової діяльності банку; аналізує інформацію та відомості про діяльність банку, професійну діяльність її працівників, випадки перевищення повноважень посадовими особами банку; надає спостережній раді висновки та пропозиції за результатами перевірок; інші функції, пов’язані з наглядом та контролем за діяльністю банку.

Служба внутрішнього аудиту не несе відповідальності і не має владних повноважень щодо операцій, за якими вона здійснює аудит.

Працівники служби внутрішнього аудиту при призначенні напосаду дають письмове зобов’язання про нерозголошення інформації щодо діяльності банку та збереження банківської таємниці.

Умовою раціональної роботи органів управління банку та прийняття ними максимально виважених рішень є своєчасний аналіз інформації. Посадові особи органів управління повинні аналізувати усю цю інформацію, розглядати виявлені в результаті аналізу тенденції, з’ясовувати можливі їх наслідки для розвитку банку, готувати проекти відповідних рішень.

На основі цих даних затверджується концепція розвитку банку в цілому, окремих стратегічних направлень його роботи, план розвитку банку на окремі періоди (рік, квартал і ін.) і плани реалізації окремих рішень.

Крім того, керівники органів управління банку зобов’язані корегувати раніше прийняти рішення стосовно стратегії і тактики банку у випадку різкої зміни умов банківської діяльності, стимулювати спеціалістів, які займаються реалізацією прийнятих рішень; змінювати у випадку необхідності структуру і штати банку; корегувати кадрову політику.

Таким чином для «УкрСиббанка» характерна дивізійна (філіальна) організаційна структура. Порядок проведення загальних зборів регулюється статутом банку.