- •2/Фізіологічні механізми емоційних станів.
- •3/Функції емоцій. Значення емоцій в житті людини.
- •4/Емоційне реагування.
- •5/Зв’язок емоцій з потребами людини.
- •6/Емоції і людська індивідуальність.
- •7/Сумління як вище емоційно-моральне почуття.
- •9/Стрес та види стресу.
- •10/Емоції і людські взаємовідносини.
- •11/Розвиток емоційної сфери у людини.
- •12/Емоційний інтелект.
- •13/Поняття про психічне напруження. Види та детермінанти психічної напруги.
- •14/Фізіологічні основи волі. “Акцептор дії” в.А.Анохіна. Роботи в галузі дослідження волі в.А.Іванникова, в.І.Селіванова, н.А.Бернштейна та в.М.Бехтерєва.
- •15/Мотиваційні аспекти волі.
- •16/Простий та складний вольовий акт.
- •17/Основні психологічні теорії волі.
- •18/Психологічна структура вольової дії.
- •19/Вольові якості людини та їх розвиток.
- •20/Порушення волі.
- •21/Гуморальні теорії темпераменту.
- •22/Соматичні теорії темпераменту.
- •23/Дослідження проблеми темпераменту в роботах і.П.Павлова.
- •24/Фізіологічні основи темпераменту та його структура.
- •25/Темперамент як фізіологічний фактор поведінки. Тілесні прояви темпераменту.
- •26/Темперамент як властивість особистості.
- •27/Темперамент та діяльність. Поняття індивідуального стилю діяльності та залежність індивідуального стилю діяльності від особливостей темпераменту.
- •28/Характерні ознаки темпераментальних властивостей. Переваги та недоліки типів темпераменту.
- •29/Взаємозв’язок темпераменту з психічними процесами. Ответ в конце документа!!! (таблица)
- •30/Залежність стилів спілкування від властивостей темпераменту.
- •31/Особливості характеру як психічного феномену.
- •32/Закономірності формування характеру.
- •33/Поняття рис характеру.
- •34/Структура характеру та його властивості.
- •35/Індивідуальне та типове в характері.
- •36/Взаємозв’язок характеру і темпераменту.
- •37/Проблема типології характеру; основні напрями характерології (фізіологічні, конституційні тощо).
- •38/Концепція “акцентуйованих особистостей” к.Леонгарда.
- •39/Класифікація акцентуацій характеру за а.Лічко.
- •40/Розвиток характеру та стратегії виховання. Викові особливості становлення рис характеру.
- •41/Типологія маніпулятивних типів характеру за е.Шостромом.
- •42/Типологія соціальних характерів за е.Фромом.
- •43/Задатки як природні передумови до розвитку здібностей.
- •44/Зв’язок здібностей з успішністю виконання діяльності.
- •45/Компенсація розвитку одних здібностей іншими.
- •46/Властивості нервової системи людини та розвиток здібностей.
- •47/Поняття функціонального органу як анатомо-фізіологічної основи людських здібностей.
- •48/Умови і передумови формування людських здібностей.
- •49/Міжстатеві індивідуальні розбіжності в здібностях.
- •50/Здібності, обдарованність та талант: взаємозв’язок та різниця в цих явищах.
- •51/Поняття мотивації та диспозиції.
- •52/Напрями дослідження мотивації. Теорії мотивації.
- •53/Проблема базової мотивації.
- •54/Проблема внутрішньої та зовнішньої мотивації.
- •55/Структура та основні параметри мотиваційної сфери людини.
- •56/Головні диспозиційні перемінні: мотив, потреба, ціль.
- •57/Ситуативна мотивація. Дослідження школи к.Левіна.
- •58/Мотивація і особистість. Захисні механізми особистості.
- •59/Свідома та безсвідома мотивація.
- •60/Поняття та теорія каузальної атрібуції.
- •61/Самооцінка та рівень домагань як фактори мотивації.
- •62/Поведінка людей з різними мотивами в різних соціальних ситуаціях.
- •63/Мотивація влади.
- •64/Структура діяльності за Леонт’євим.
- •65/Основні принципи психологічної теорія діяльності (принцип активності, принцип єдності свідомості та поведінки тощо).
- •66/Механізм утворення мотивів (механізм зсуву мотиву на ціль).
4/Емоційне реагування.
Эмоциональное реагирование может быть вызвано чувственным отражением объективной реальности в сознании человека, т.е. воздействием раздражителей на органы чувств (ощущением). Ребенок может, например, радоваться мороженому или расплакаться, когда ему настойчиво предлагают горькое лекарство («Гадость! Не буду есть!»).
Психологическое поле проявления эмоционального реагирования тоже весьма широко. Оно может проявляться, например, в заинтересованности или равнодушии и, как следствие, в поступках, поведении и деятельности (не зря же говорят, что большинство подлостей на планете имеют своими причинами равнодушие).
Эмоциональное реагирование может проявляться в форме: - «тихого», поверхностного отклика как реакции на «маленькие радости или горести» жизни (уступили место в переполненном автобусе, обсчитали на небольшую сумму на рынке); - бурной реакции с временной потерей самоконтроля над своими текущими поступками (неожиданный выигрыш автомобиля в лотерею, реакция на внезапно нанесенное физическое оскорбление); - стабильного относительно продолжительного состояния как совокупной реакции всех структур личности («меланхолическое» переживание безысходности и апатии сопровождается снижением общей подвижности, изменением выражения лица).
Эмоциональное реагирование может вызываться не только событиями, развивающимися в текущем времени, но и ситуациями воображаемого характера. Так, большинству из нас не составляет труда пройтись по дорожке шириной в один кирпич, выложенной на земле. Но эта задача на высоте, допустим, 25¬30 метров под силу лишь единицам. Таким образом, развитие эмоционального реагирования есть процесс субъективный, он зависит от того, как субъект оценивает текущую или будущую ситуацию.
Каждый человек отличается от другого характеристиками эмоционального реагирования: - эмоциональной возбудимостью (устойчивой склонностью резко реагировать на малейшие изменения значимых воздействий, проявляющейся во впечатлительности, вспыльчивости, восприимчивости); - эмоциональной силой (склонностью к глубокому переживанию событий, отношений с людьми и окружающей средой при достаточно интенсивных раздражителях); - экспрессивностью (способностью ярко и выразительно проявить эмоциональное состояние: через невербальные, лингвистические, паралингвистнческие, моторные и вегетативные реакции); - эмоциональной стабильностью (способностью адекватно реагировать на ситуации, умением контролировать свое вербальное и невербальное поведение).
Для общей характеристики эмоциональной сферы личности используют понятие «эмоциональность». Она не имеет установившегося определения и четкой структуры. Из повседневного общения с людьми можно вынести о каждом человеке разные впечатления, касающиеся характеристик его эмоционального реагирования. Так, по мнению американских психологов, на каждые 10 человек, выбранных случайно, приходится один с «тяжелым» характером, на долю которого выпадает до 90 % всех неприятностей. Говорят об оптимистах, составляющих треть населения региона. Не забывают упомянуть о женской эмоциональности и мужской сдержанности и т.п.
В общем плане эмоциональность можно определить как свойство, которое отражает эмоциональную сферу личности, ее качество и динамику протекания процессов эмоционального реагирования.