3.3 Розрахунок елементів редуціювання

Оскільки попереднє розпланування сітки проводилось наближено, тознайдені за результатами урівняних вимірів координати їх точок будуть відрізнятись від проектних. Припустимо, для прикладу, оберем пункт В з проектними координатами X=2000,000 м, У=2000,000 м. Координати цього ж пункту з урівноваження Х=2000,521, У=2000,113. Щоб розпланувати пункт з проектними координатами, знаходжу шляхом рішення ОГЗ (таблиця 3) кутовий і лінійний елементи редукції і відкладаю їх від тимчасових знаків згідно схематичного креслення (рисунок 19).

Таблиця 3

Обернена геодезична задача

Формули	Лінія В-В'
Хкінцеве	2000,000
Хпочаткове	2000,521
ΔХ	-0,521
Укінцеве	2000,000
Упочаткове	2000,113
ΔУ	-0,113
tg r = ΔУ/ΔX	0,216890595
r = arctg ΔУ/ΔX	12°14'14"
α	192°14'14"
S=(ΔУ2+ΔX2)0,5	0,533 м

Величина полярного кута: β=αВВ’-αBA_ум=192°14'14"-180°=12°14'14"

S =0,533 м з рішення ОГЗ.

Рисунок 19 – Схематичне креслення для виконання редуціювання пункту B

Висновок

Результатом виконання курсової роботи є створення та дослідження лінійно-кутової мережі для для забезмечення проекту мостового переходу. В ході виконання курсової роботи розв'язувалися геодезичні задачі, пов'язані з зніманням даних з карти, рішенням обернених геодезичних задач, моделюванням результатів вимірів з наперед вичисленими значеннями середньоквадратичних похибок вимірювання кутів та відстаней в лінійно кутовій мережі, рішенням задач з урівнювання геодезичної мережі в Solver.

Виконано розрахунок основних елементів проектування будівельної сітки у вигляді квадрата з стороною 2 км. Обчислено елементи редуціювання для пункту А вказаної будівельної сітки

Математична обробка даних виконувалась в програмі EXCEL.

Список використаної літератури

1. Г. С. Бронштейн, Л. И. Хенкин, Разбивка мостовых сооружений. М., Транспорт, 1977.

2. В. Г. Селиханович, Геодезия, Москва, «Недра», 1981

3. И.С. Ротенбург, В.С. Вольнов, М.П. Поляков, Мостовые переходы, Москва, 1977.

4. Евграфов Г.К., Богданов Н.Н., Проектирование мостов, 1966

8