148.Типова схема силової передачі легкового автомобіля.
Силова передача (трансмісія) служить для передачі обертаючого моменту від колінчастого вала двигуна до ведучих коліс автомобіля. Вона складається з коробки передач, механізму зчеплення, карданної передачі, головної передачі, диференціала і півосей, з'єднаних з маточинами ведучих коліс. Коробка передач дає можливість збільшувати обертаючий момент на ведучих колесах автомобіля при збільшенні опору руху (наприклад, на підйомі, при розгоні). Крім того, вона дозволяє робити задній хід і забезпечує тривале роз'єднання двигуна з ведучими колесами, необхідне під час пуску двигуна і холостого ходу. За способом змінювання передаточного числа коробки передач поділяються на:ступінчасті, безступінчасті, комбіновані. У сучасному автомобілі найпоширеніші прості ступінчасті коробки передач. Зчеплення служить для роз'єднання і повільного з'єднання працюючого двигуна з коробкою передач, внаслідок чого забезпечується повільне рушання автомобіля з місця і зменшуються ударні навантаження на зубці шестерень коробки передач при їх переключенні. За способом передачі обертаючого моменту зчеплення поділяються на: 1)фрикційні — обертаючий момент передається за рахунок сил тертя між ведучими і веденими елементами механізму (звичайно дисками, що притискуються один до одного пружинами). 2) гідравлічні (гідромуфта) — обертаючий момент передається за допомогою рідини, що циркулює між ведучим елементом — насосним лопатевим колесом і веденим елементом — турбінним колесом. 3)комбіновані — застосовують в автомобілях з простою ступінчастою коробкою передач, бо гідромуфта забезпечує дуже повільний розгін автомобіля, але не запобігає ударам між зубцями шестерень коробки передач при їх переключенні як фрикційна муфта.Карданна передача зв'язує агрегати силової передачі, вали яких розміщені під деяким кутом, що змінюється під час руху автомобілів. Вона складається з одного або кількох трубчастих карданних валів, карданних шарнірів (карданів) і проміжних опор. Кардани за своєю конструкцією поділяються на жорсткі і м'які.Головна передача призначена для збільшення обертаючого моменту та передавання його від карданного вала до диференціала і далі на півосі, розміщені під прямим кутом до поздовжньої осі автомобіля. Головні передачі поділяються на:шестеренчасті: одинарні,подвійні;черв'ячні.
149.Корпусні деталі
Корпусні деталі служать для розміщення в них окремих складальних одиниць і деталей механізму або машини. Деталі цього класу характеризуються складною формою. Сюди відносяться:станини, несучі основні вузли машин;рами транспортних машин;корпуси ротаційних машин (турбін, насосів, електродвигунів);циліндри і блоки циліндрів;корпуси редукторів, коробок передач та ін. Механічна передача — механізм для передавання механічної енергії від двигуна до робочого органу машини з перетворюванням параметрів руху (швидкостей, крутних моментів, видів і законів руху). Вали і осі служать для підтримання деталей, що обертаються. Розрізняють:вали передач, що несуть деталі механічних передач (зубчасті колеса, шківи, зірочки);вали корінні і спеціальні, що несуть, окрім деталей передач, робочі органи двигунів або машин.осі (обертові і нерухомі) забезпечують обертовий рух без передачі крутного моменту (наприклад, підтримання непривідних коліс).
Вальниці (підшипники) і напрямніВали, або обертові осі спираються на вальниці (підшипники), а деталі (столи, супорти та ін.), що поступно переміщаються, рухаються по напрямних. Опори ковзання можуть бути гідро-(аеро-) динамічними, гідро-(аеро-) статичними або із змішаним тертям. Опори кочення:кулькові застосовуються при малих і середніх навантаженнях;роликові — при значних навантаженнях;голчасті — при обмежених габаритах.
Муфти служать для сполучення валів з метою передачі крутильного моменту і обертового руху. Ця функція може поєднуватися з компенсацією похибок виготовлення і складання, пом'якшенням динамічних впливів, управлінням і т.д.
Пружні елементи призначені для віброізоляції та гасіння енергії удару, для виконання функцій акумулятора механічної енергії (наприклад, годинникові пружини), для створення гарантованих зазорів і попереднього натягу в механізмах. Розрізняють:пружини (виті, спіральні, торсіонні, тарілчасті і т.д.);гумові втулки і прокладки.
Кріпильні деталі є окремою функціональною групою. Вони забезепечують нерухоме з'єднання деталей. Розрізняють:нерознімні з'єднання, що не допускають роз'єднання без руйнування деталей, сполучних елементів або сполучного шару (зварні, паяні, клепані, клейові, вальцьовані);роз'ємні з'єднання, що допускають роз'єднання і забезпечуються взаємним розміщенням деталей та силами тертя (більшість роз'ємних з'єднань) або тільки взаємним розміщенням (наприклад, з'єднання призматичними шпонками).
За формою приєднувальних поверхонь розрізняють:з'єднання по площині (більшість);з'єднання по поверхнях обертання — циліндрове або конічне (вал — маточина).
Найширшого застосування в машинобудуванні отримали зварні з'єднання. З роз'ємних з'єднань найбільшого поширення набули різьбові з'єднання, що реалізуються гвинтами, болтами, шпильками, гайками.
Матеріали, з яких виготовляються деталі. у великій мірі визначають якість машин і складають значну частку їх вартості (наприклад, в автомобілях до 65-70%). Основними матеріалами для деталей машин є сталь, чавун і сплави кольорових металів. Пластичні маси застосовують як електроізолюючі, антифрикційні і фрикційні, корозійностійкі, теплоізолюючі, високоміцні (склопластики) матеріали. Гуму використовують як матеріал, що має високу пружність і зносостійкість.Відповідальні деталі машин (зубчасті колеса, сильно навантажені вали і ін.) піддають гартуванню. Деталі машин, що працюють при високих температурах, виконують з жаростійких або жароміцних сплавів. Деталі, поверхневі шари яких зазнають великих напружень від згину і кручення, місцевих і контактних напружень чи зазнають зношення піддають поверхневому зміцненню: хіміко-термічній, термічній, механічній, термо-механічній обробці.