Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
мар.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
84.48 Кб
Скачать

Мал .Вплив на ринкову рівновагу встановлення нижнього рівня цін.

Так, як і у випадку із верхнім рівнем цін можливість вільного ринку до нормування буде паралізована запровадженням регульованої ціни. На малюнку ілюструється ефект нижнього рівня цін. Нехай S і D – криві пропозиції і попиту на кукурудзу. Очевидно, рівноважна ціна дорівнюватиме Р (12 грн.), а рівноважна кількість – Q. Якщо уряд встановить підтримувану ціну Р (13 грн.), фермери намагатимуться довести виробництво до QS, а споживачі куплять лише QD. При цьому в розпорядженні уряду є два підходу до розв'язання цієї проблеми. По-перше, воно може ввести в дію конкретні програми обмеження виробництва чи стимулювання попиту (наприклад, вивчити нові можливості використання цих сільськогосподарських продуктів), з метою, скорочення розриву між ціною рівноваги і мінімальної ціною, а отже, і величину надлишку. Якщо ці зусилля виявляються не цілком успішними, уряд має закупити зайву продукцію (тим самим, субсидуючи фермерів) і закласти її на зберігання, або якось інакше розпорядитися нею. Таким чином, верхні, і нижні рівні цін позбавляють механізм вільної ринкової взаємодії попиту і пропозиції властиву йому здатність встановлювати відповідність між рішеннями виробників про поставки і рішеннями покупців про купівлю товару. Ціни які вільно встановлюються автоматично нормують продукт для покупців, регульовані ціни цього не роблять. Відповідно, уряду доводиться брати на себе вирішення проблеми нормування, встановленняверхнього рівня цін , а також проблем закупівлі чи знищення надлишків, що виникають внаслідок запровадження мінімальних цін. Державне регулювання цін має суперечливі наслідки. Пропоновані вигоди від запровадження верхніх і нижніх рівнів цін для споживачів і виробників окремо слід зіставляти з втратами, які виникають у зв'язку з цим дефіцитом і товарним надлишком.

6. Охарактеризуйте основні моделі ринку за типами конкуренції.

Конкуренція може діяти в таких основних формах: вільна, монополістична, олігополістична. За умови, коли виробництво в певній галузі монополізоване одним великим підприємством,- конкуренція відсутня. Конкуренція також поділяєть на досконалу і недосконалу. Доскона́ла конкуре́нція - ідеалізований стан ринку, коли окремі покупці і продавці не можуть впливати на ціну.Недосконала конкуренція — це згідно з економічною теорією така ситуація, в якій структура ринку не відповідає умовам для існування досконалої конкуренції.

За формами конкуренції економічна теорія виділяє чотири моделі ринку: 1) чиста конкуренція; 2) монополістична конкуренція; 3) олігополія і 4) чиста монополія

За чистої конкуренції дуже велика кількість фірм виробляє стандартизований продукт, а новостворені фірми можуть вільно ввійти в цей ринок. Зовсім інша ситуація за чистої монополії: на ринку однорідного продукту чи послуги працює єдина фірма (наприклад, комунальне водопостачання населення), входження нових фірм у галузь заблоковане з низки причин, а диференціації послуг немає. Монополістична конкуренція означає ринкову ситуацію, за якої відносно велика кількість невеликих виробників пропонує схожу, але неоднакову продукцію. В умовах монополістичної конкуренції економічне суперництво зосереджується не лише на ціні, але й на нецінових чинниках збуту товарів (упаковка, реклама, якість тощо). За олігополії на ринку є лише декілька продавців, які узгоджують між собою ціни та обсяги виробництва. Продукти повинні бути стандартизовані й диференційовані, а входження в олігопольні галузі є надто складним і суперечливим процесом. Усі моделі ринків, окрім моделі чистої конкуренції, отримали в економічній теорії назву «недосконалої конкуренції».