- •1.Поняття Особливої частини Кримінального права, її система і значення.
- •3. Поняття і форми державної зради.
- •4. Шпигунство, поняття і предмет.
- •5.Посягання на життя державного чи громадського діяча.
- •6.Кримінально-правова характеристика та види вбивств
- •Умисне вбивство та його види за чинним кримінальним кодексом.
- •Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах
- •9. Умисне вбивство без обтяжуючих обставинах.
- •10. Умисне тяжке тілесне ушкодження
- •Відмінність умисного вбивства і умисного тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть.
- •13. Умисне легке тілесне ушкодження
- •14. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
- •15.Зараження венеричною хворобою
- •16. Незаконне проведення аборту
- •17. Залишення в небезпеці
- •18. Незаконна лікувальна діяльність
- •19. Ненадання допомоги хворому медичному працівнику
- •20. Захоплення заручників
- •21. Незаконне поміщення в психіатричний заклад
- •22. Зґвалтування. Особливо тяжкі наслідки зґвалтування.
- •23. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдуми, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача.
- •24. Порушення недоторканності житла.
- •25. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
- •26. Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій.
- •27. Грубе порушення законодавства про працю.
- •28. Порушення авторського права і суміжних прав
- •29. Крадіжка.
- •30. Грабіж. Відмежування грабежу від крадіжки
- •31. Розбій. Відмінність розбою від насильницького грабежу, бандитизму та вимагання.
- •32.Вимагання. Способи вимагання. Відмежування вимагання від розбою та насильницького грабежу
- •Шахрайство. Відмежування шахрайства від крадіжки та грабежу.
- •34. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
- •35.Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою.
- •36.Умисне знищення або пошкодження майна.
- •37. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
- •38.Контрабанда. Поняття,склад та види злочину.
- •39.Аналіз складу злочину “ухилення від сплати податків,зборів,інших обов’язкових платежів ”.
- •41. Фіктивне підприємництво. Кваліфікуючі ознаки.
- •42.Шахрайство з фінансовими ресурсами. Відмежування цього злочину від злочинів проти власності
- •43. Розголошення комерційної таємниці.
- •44. Порушення правил охорони вод.
- •45. Незаконна порубка лісу
- •46. Незаконне полювання. Відмежування цього злочину від розкрадання
- •47.Створення злочинної організації. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за цей злочин
- •48.Бандитизм. Поняття банди, її ознаки
- •50. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
- •50. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами Стаття 263. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
- •51. Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини. Відмежування цього злочину від контрабанди
- •52. Порушення вимог законодавства про охорону праці. Потерпілий від злочину.
- •53. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою Стаття 272. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою
- •54. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки Стаття 274. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки
- •55. Незаконне заволодіння транспортним засобом
- •56. Порушення чинних на транспорті правил. Види порушень та їх наслідки.
- •57. Пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів Стаття 292. Пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів
- •58. Групове порушення громадського порядку. Стаття 293. Групове порушення громадського порядку
- •59. Масові заворушення. Відмінність цього злочину від злочину, передбаченого ст.293 кк.
- •60. Поняття,склад та види хуліганства . Відмежування злочину від масових заворушень.
- •61. Наруга над могилою. Види дій.
- •62. Нищення, руйнування чи псування памяток історії або культури. Стаття 298. Нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури
- •64. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
- •65. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
- •66. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель Стаття 310. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель
- •68. Розголошення державної таємниці. Відмінність цього злочину від державної зради та шпигунства. Стаття 328. Розголошення державної таємниці
- •70. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
- •71. Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів,що підлягають державному експортному контролю.
- •§ 1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об`єднань громадян
- •73. Наруга над державними символами. Конституція України про шанування її державних символів. Стаття 338. Наруга над державними символами
- •74. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або
- •75. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча. Поняття громадського чи державного діяча як потерпілого. Стаття 346. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча
- •79. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів.
- •80. Стаття 19 Конституції України про підстави, межі та способи діяльності службових осіб
- •81. Зловживання владою або службовим становищем.
- •82. Перевищення влади або службових повноважень.
- •83. Службове підроблення
- •84. Службова недбалість. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •85. Одержання хабара. Характеристика діяння
- •86. Незаконне збагачення
- •88. Пропозиція хабара або комерційного підкупу.
- •89. Завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою.
- •90. Порушення права на захист
- •91. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя.
- •92. Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного
- •93. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи
- •94. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи
- •95. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
- •96. Втеча з місця позбавлення волі або з під варти
- •97. Непокора. Відмежування цього злочину від невиконання наказу Стаття 402. Непокора
- •Стаття 403. Невиконання наказу
- •2. Відмова від несення обов'язків військової служби — карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
- •3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
97. Непокора. Відмежування цього злочину від невиконання наказу Стаття 402. Непокора
1. Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу — караються службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені групою осіб або спричинили тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
3. Непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, — карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
1. Життя і діяльність Збройних Сил України побудовані на принципі повної єдиноначальності командирів і начальників. Суть єдиноначальності полягає в зосередженні у командира всіх функцій управління ввіреним підрозділом. Він повністю відповідає за бойову підготовку, військову дисципліну, стан озброєння, бойової техніки, транспорту, матеріально-побутове і медичне забезпечення військової частини. Згідно зі ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України командир має право віддавати накази та розпорядження, а підлеглий зобов'язаний їх виконувати сумлінно, точно та у встановлений строк, крім випадків віддання явно злочинного наказу та розпорядження. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав. Непокора є небезпечним військовим злочином, який посягає на встановлений порядок підлеглості та військової честі і породжує неорганізованість та безладдя у військових частинах, негативно позначається на боєготовності та боєздатності військових формувань.
2. Безпосереднім об'єктом злочину є установлений порядок підлеглості.
3. З об'єктивної сторонни цей злочин вчиняється шляхом відкритої відмови виконати наказ начальника (непокора) або в іншому умисному невиконанні наказу.
Начальник —особа, якій постійно чи тимчасово підлеглі інші військовослужбовці. Різняться начальники за службовим становищем та за військовим званням. Начальники, яким військовослужбовці підлеглі по службі, — прямі начальники, а найближчий з них — безпосередній начальник.
Наказ (розпорядження) —це обов'язкова для виконання вимога командира (начальника) про вчинення або невчинення підлеглим певних дії по службі. Він може бути звернений до одного або до групи військовослужбовців і має мету — досягнення конкретного результату (зробити щось, не робити чогось). Наказ (розпорядження) може бути відданий письмово, усно або іншим способом, переданий безпосередньо підлеглому чи через інших осіб, у тому числі телефоном, телеграфом, через радіозв'язок тощо. З деяких питань військової служби встановлена тільки письмова форма віддання наказів (наприклад, з питань витрати грошових коштів).
Підлеглий не повинен обговорювати наказ начальника. Згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України відповідальність за наказ несе начальник, який його віддав. Проте відповідно до ст. 60 Конституції України у випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження вони не підлягають виконанню. Підлеглий, який виконав явно злочинний наказ, та начальник, який його віддав, підлягають кримінальній відповідальності за скоєне.
5. Відповідальність за ст. 402 КК настає за невиконання наказу, який містить конкретну вимогу. Невиконання вимог загальних обов'язкових норм, що містяться у статутах, порадниках, інструкціях, не може розглядатись як непокора.
6. Відкрита відмова від виконання наказу визначає найбільш зухвалу форму невиконання. При такій непокорі підлеглий у категоричній формі усно або письмово заявляє, що він виконувати наказ не буде. Підлеглий також може мовчки демонстративно скоювати дії, які свідчать, що наказ виконуватись не буде. Відмова може бути заявлена віч-на-віч або прилюдно. Публічна непокора, особливо перед строєм, як правило, буде свідчити про підвищену суспільну небезпеку..
9. Інше умисне невиконання наказу визначається тим,що підлеглий відкрито не заявляє, що не буде виконувати наказ начальника, наказ начебто приймається до виконання, але насправді умисно не виконується. Поняттям невиконання наказу охоплюється: невиконання дій, які передбачені наказом; скоєння дій, які заперечені наказом; неналежне виконання наказу, тобто відступ від його визначення в часі, місці та характері дій.
10. Непокору слід вважати закінченим злочином із моменту відкритої відмови виконати наказ або з моменту навмисного його невиконання незалежно від настання наслідків.
11. З суб'єктивної сторони відкрита відмова виконати наказ начальника вчинюється тільки з прямим умислом, а інше умисне невиконання наказу може бути вчинене як з прямим, так і непрямим умислом. Віднесення до тяжких наслідків — необережна форма вини.
12. Мотиви скоєння цього злочину можуть бути різними і для його кваліфікації значення не мають.
13.Суб'єктом злочину можуть бути військовослужбовець чи військовозобов'язаний під час проходження зборів, які за своїм службовим становищем чи військовим званням є підлеглими начальнику, що віддав наказ.
14. Частина 2 ст. 402 КК передбачає відповідальність за непокору, яку вчинила група осіб або яка спричинила тяжкі наслідки.
15. Групова непокора передбачає злочинну дію двох або більше осіб, об'єднаних спільністю умислу. При непокорі, вчиненій групою осіб, кожний, хто відмовився виконати наказ начальника, усвідомлює, що непокора здійснюється ним разом з іншою особою у складі групи. Для групової непокори наявність попередньої змови не є обов'язковою. При груповій непокорі винні виступають як співвиконавці.