15. Управління у галузі охорони довкілля

15.1. Удосконалення системи управління в галузі охорони довкілля. Удосконалення існуючих механізмів управління

З метою удосконалення системи та механізмів управління в галузі охорони довкілля, відповідно до наказу Мінприроди України від 12.12.2006 № 540 “Про реорганізацію територіальних органів Мінприроди” відбулась реорганізація Держуправління охорони навколишнього природного середовища в області. Від Держуправління відокремлено інспекційні функції і створена Державна екологічна інспекція в Херсонській області.

15.2. Дозвільна діяльність та її удосконалення

В Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища було погоджено 420 лімітів на утворення та розміщення відходів, 1 паспорт місця видалення відходів, затверджено 26 реєстрових карт об’єктів утворення відходів та видано 2 дозволи на зберігання та використання фосфіду алюмінію. Видані 609 дозволів на спец водокористування, розглянуто та затверджено 20 проектів нормативів гранично допустимого скиду (ГДС) забруднюючих речовин в поверхневі водні об'єкти, встановлено 3 нормативи ГДС. Видано 18 дозволів на спеціальне водокористування на проектування свердловин та 11 дозволів на буріння свердловин при наявності проектно-кошторисної документації з позитивним висновком екологічної експертизи.

15.3. Державна екологічна експертиза проектної документації. Результати еколого-експертної діяльності.

Державна екологічна експертиза передпроектної документації та проектів будівництва нових, реконструкції, переобладнання діючих підприємств області проводилась з метою запобігання порушенням вимог екологічного законодавства при здійсненні господарсько-промислової діяльності. Розгляд проектно-кошторисної документації проводився в рамках комплексної державної експертизи у відповідності до “Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення комплексної державної експертизи” (постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.02 р. № 483), законів України та загальнодержавних нормативних документів, інструктивних листів Мінприроди. Практична еколого-експертна діяльність дозволяє безпосередньо впливати на якість проектної документації і попереджати (у можливих межах), негативний вплив господарської діяльності на довкілля. Результати експертної діяльності наведені в табл. 15.3.

Таблиця 15.3. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2006р.

Виконання робіт	Загальна кількість (шт.)	Позитивно оцінено (шт.)	Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (шт.)	Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості)
1	2	3	4	5
Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації	227	207	20	8,8
Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій	-	-	-	-
У рамках комплексної Державної експертизи	136	127	9	6,6
У відокремленому порядку (самостійно)	91	80	11	12,1

16. МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ

Рішенням обласної ради від 06 січня 2005 року № 346 “Про Програму екологічного моніторингу навколишнього природного середовища в Херсонській області на 2004 – 2009 роки” затверджена регіональна Програма моніторингу довкілля в Херсонській області (далі – регіональна Програма).

В Херсонській області, крім держуправління охоронприроди, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 “Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля” та регіональної Програми моніторинг стану складових довкілля здійснюють 12 суб’єктів моніторингу. Кожна з організацій – суб’єктів моніторингу має власну мережу спостережень, регламент їх проведення, розташування пунктів нагляду та точок відбору проб. Результати спостережень за складовими довкілля від суб’єктів моніторингу до надаються держуправління охорни навколишнього природного середовища і Херсонській області..

З метою координації діяльності суб’єктів системи моніторингу, розгляду поточних питань, пов’язаних з проведенням моніторингу створено дорадчий орган – міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля.

В рамках Програми проведено інвентаризації: існуючих мереж спостереження по кожному ресурсу, пунктів збору моніторингової інформації, їх кількості та місця розташування, показників, їх види та періодичність, які контролюються установами – суб’єктами моніторингу.

Завдяки даним, які надаються установами – суб’єктами моніторингу, створені і поповнюються бази даних, що характеризують стан ґрунтів, повітря, поверхневих вод, підземних вод; ведеться інформаційний банк даних, починаючи з 1999 року, про обсяги утворення, захоронення, видалення на довгострокове зберігання, обсяги утилізації, а також місця розташування відходів по кожному класу небезпеки. Сформовані інтегровані бази даних регіонального рівня щодо впливу чинників довкілля на здоров’я населення (проведено збір, розрахунки статистичних показників, які можуть відображати вплив забрудненого довкілля на здоров’я населення з урахуванням місцевих факторів: рівнів захворюваності, смертності, поширеності хвороб і таке інше), що дає змогу приймати управлінські рішення. Так за отриманням інформації про стан складових довкілля області звертаються учбові та наукові заклади, організації та установи – суб’єкти моніторингу довкілля, органи виконавчої влади, а також ця інформація висвітлюється через засоби масової інформації та електронного зв’язку.

Щомісяця від суб’єктів моніторингу на веб-порталі Міністерства та веб-сторінці держуправління охорони навколишнього природного середовища розміщується оперативна інформація щодо стану забруднення атмосферного повітря і поверхневих вод в області. Щорічно розміщується інформація про стан земельних ресурсів, а також розгорнута “Інформація про стан навколишнього природного середовища Херсонської області за рік”.

Табл. 16.1 Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів

№ з.п.	Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля	Суб‘єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм
1	2	3
	“Програма екологічного моніторингу навколишнього природного середовища в Херсонській області на 2004 – 2009 роки”.	Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, в тому числі: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області; Херсонське державне підприємство геодезії, картографії та кадастру “Херсонгеоінформ”. МНС, в тому числі: ГУ МНС України в Херсонській області Херсонській обласний центр з гідрометеорології МОЗ, в тому числі: Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція Міністерство аграрної політики, в тому числі: Херсонський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості та якості продукції “Облдержродючість”; Херсонське обласне виробниче управління меліорації та водного господарства; Держкомлісгосп України, в тому числі: Херсонське обласне управління лісового господарства Держводгосп України, в тому числі: Херсонський відділ водних ресурсів Запорізького регіонального управління водних ресурсів Держкомзем України, в тому числі: Херсонське обласне головне управління земельних ресурсів Держкомресурсів України, в тому числі: Південно-Українська гідрогеологічна експедиція Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства Держбуд України, в тому числі: Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації Херсонська обласна державна адміністрація – Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи обласної державної адміністрації

17. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

17.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності

Джерелами бюджетного фінансування природоохоронних заходів у Херсонській області у 2006 році залишалися Державний, обласний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Головною метою створення зазначених фондів є концентрація коштів, які надходять від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та штрафів і позовів, для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів. Загальна сума надходжень становила 4509,6 тис. грн., у тому числі:

• до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища – 2931,3 тис. грн.;

• до фонду охорони навколишнього природного середовища обласного

бюджету – 1127,4 тис. грн.;

• до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища –

450,9 тис. грн.

17.2. Стан фінансування екологічної галузі

В 2006 році за рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища було профінансовано наступні роботи:

• Будівництво об’єкту „Каналізація смт Каланчак” – 450 тис.грн..

• Проектування та будівництво очисних споруд і мереж каналізації на о. Бірючий Генічеського району – 137,6 тис.грн.

• Утилізація заборонених та непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин на території Херсонської області – 847,6 тис.грн..

З фонду охорони навколишнього природного середовища обласного бюджету було виділено 1127,4 тис.грн. на:

• Завершення реконструкції мереж каналізації по вул. Воровського та

вул. Гоголя у м. Генічеську – 270,4 тис.грн.

• Реконструкція каналізаційних мереж та очисних споруд у смт Іванівна – 286,0 тис.грн.

• Завершення будівництва першої черги полігону твердих побутових відходів у смт Велика Олександрівна – 211,0 тис.грн.

• Реконструкція очисних споруд Херсонської обласної інфекційної лікарні – 240,0 тис.грн.

• Придбання обладнання для проведення спостережень за забрудненням атмосферного повітря викидами ЗАТ „Кримський ТИТАН” –

120,0 тис.грн

Кошти обласного природоохоронного фонду використано у повному обсязі виключно за цільовим призначенням

Таблиця 17.1. Надходження та використання коштів фонду охорони навколишнього природного середовища Херсонського обласного бюджету

тис. грн.

№ з/п	Обіг коштів	Рік
		2004	2005	2006
1.	Залишок коштів на початок звітного періоду	250,3	452,8	110,3
2.	Надійшло коштів у звітному періоді - всього	1381,76	1388	1304,7
3.	Використано коштів - всього	1181,7	1730,4	1127,4
4.	Залишок коштів на кінець звітного періоду	452,82	110,2	287,6
5.	% використання коштів (дані пункту 3 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100})	72,4	94	79,6

18. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

Херсонський державний університет

На кафедрі фізіології людини і тварин за держзамовленням виконувалась науково-дослідна робота 2.05.29 Розроблення технології оцінки бальнеологічного використання водойм пониззя Дніпра та контролю за їх станом. Обґрунтовано доцільність використання грязебальнеологічного комплексу озер Чарівне та Соляне (Грязьове) з лікувальною метою для трьох системних нозологічних груп: опорно-рухової, статевої та нервової (центральної та периферичної) систем. З’ясовані механізми впливу грязелікувальних процедур на організм людини.

Кафедра екології та географії продовжувала працювати над дослідженнями процесів в береговій зоні Чорного та Азовського морів. Досліджувався вплив підприємств хімічної промисловості (ВАТ “Титан”) на стан східних територій Херсонської області. Проводилися дослідження з метою обґрунтування можливості створення курорту державного значення в м.Скадовськ.. Виконувалася робота по оцінці впливу на оточуюче середовище проекту берегозахісних споруд в смт Лазурне Садовського району Херсонської області.

На кафедрі зоології розробляється три наукових теми, які передбачають дослідження навколишнього середовища, а саме: стан живої природи, вплив на неї людської діяльності та наслідки цього впливу.

На кафедрі ботаніки проведено дослідження понад 40 курганів на території Херсонської та Миколаївської областей в зоні типчаково-ковилових та пустельних степів. Спільно з науковцями Нікітського ботанічного саду проведено роботи по обґрунтуванню та узагальненню основ фітомоніторингу, результати яких опубліковані в колективній монографії.

Повністю оброблені дані польових досліджень курганів пустельностепової зони України. На цих курганах виявлено 305 видів судинних рослин, в тому числі 124 степові види і 10 видів, які підлягають охороні.

Виявлена та досліджена перспективна для заповідання територія “Долина курганів” у Голопристанському районі Херсонської області.

Інститут землеробства південного регіону

В 2006 році науковцями інституту проводились дослідження еколого-агромеліоративного стану темно-каштанового грунту в зоні Інгулецької зрошувальної системи та продовжилось вивчення міграції нітратів у грунті залежно від норм азотного добрива, внесеного під основний обробіток в умовах зрошення.

Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф.Іванова

“Асканія-Нова” – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства

Розвиток селекції сільськогосподарських тварин

Вівчарство.

Створено асканійську м’ясо-вовнову породу овець з кросбредною вовною з п’ятьма внутріпородними типами. Жива маса вівцематок – 65-80 кг, багатоплідність – 120-145%, виробництво м’яса на вівцематку – 50-85 кг, настриг чистої вовни – 3,2-5,0 кг.

Створено дві нові лінії овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи. Жива маса баранів-плідників 100-105 кг, вівцематок 55-58 кг. Настриг чистої вовни у баранів-плідників 7,0 кг, вівцематок 3,2-3,6 кг. Плодючість вівцематок – 120-140%.

Скотарство.

Створено українську червону молочну породу: середній надій молока – 5980 кг, жирність 3,84%; південний внутріпородний тип української чорно-рябої молочної породи: середній надій молока – 6245 кг, жирність 3,72-3,97%.

Створено південну м’ясну породу великої рогатої худоби методами гібридизації та схрещування червоної степової породи з бугаями кращих імпортних порід (кубинський зебу, снта-гертруда, молочний шортгорн, герефордська, шаролезька_ для розведення в екстремальних посушливих умовах півдня України та виробництва якісної яловичини. Жива маса дорослих бугаїв становить 900-1000 кг, корів – 520-550 кг.

Свинарство.

Створено Заводський тип української степової білої породи свиней в результаті схрещування генотипів порід української степової білої та ландрас, лінія бериславця української степової білої породи, лінія Рифа української степової рябої породи, лінія Цикла асканійського типу української м’ясної породи.

19. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ. ГРОМАДСЬКІ РУХИ. ВЗАЄМОДІЯ З ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Концепція екологічної освіти України, як елемент концепції гармонійного розвитку держави, набуває сьогодні ваги актуального і важливого державного документа.

Розвиток вищої екологічної освіти базується на комплексному збалансованому поєднанні природничого, технологічного, економічного і соціокультурного підходів. Першочерговими завданнями розвитку вищої екологічної освіти є розробка програм навчальних курсів , де відображається сучасний стан навколишнього середовища.

Херсонський державний університет

Інститут природознавства Херсонського державного університету займається питаннями екологічної просвіти. Майже всі кафедри інституту мають спрямування на розвиток екологічної освіти студентів, майбутніх вчителів, які мають опанувати методику екологічної виховної роботи.

На кафедрі фізіології людини і тварин викладаються курси “Екологія людини”, “Соціальна екологія”. Викладачі та аспіранти кафедри приймали участь у наукових конференціях:

• Фальцфейнівські читання

• Природничі науки в закладах освіти України: дослідження, впровадження та перспективи

• Роль довкілля у валеологічній освіті і вихованні

• Экология фундаментальная и прикладная: Проблемы урбанизации.

Громадські рухи

Голопристанське відділення Українського товариства охорони птахів організовано у 1994 році і налічує 250 осіб. До складу товариства входять аматори різного віку і професій, в т.ч. три професійних орнітологи, один еколог, одинадцять вчителів-біологів, десять мисливців, учні шкіл та студенти.