23.Флювіальний рельєф ,який створений тимчасовими водотоками :ерозійна борозна ,улоговина і рівчак ,яр.

Флювіальний рельєф (від латин. – fluvio – текти) – рельєф створений рухливою водою поверхневих постійних і тимчасових водотоків . Виникає внаслідок сукупної дії флювіальних процесів та певних умов .

З діяльністю тимчасових водотоків, які виникають після сильних злив або танення снігового покриву, зв’язана поява численних форм рельєфу, переважно ерозійних: борозн, протяжин, рівчаків, улоговин, ярів, балок .

Форми ерозійного рельєфу:борозна,протяжина ,яр,балка,улоговина,рівчак.

Ерозійна борозна – невелика ерозійна негативна формa нанорельєфу . є вихідною формою дії тимчасових водотоків;в плані має лінійний характер . незначні за розмірами – глибина 5–50 см, ширина (від брівки до брівки) подібна або небагато перевищує глибину.за поперечним профілем борозни

– V-подiбні або скринеподібні .молоді борозни мають круті й обривисті схили

- схили незадерновані ,

-молоді борозни мають круті й обривисті схили;- схили незадерновані .

-борозни розвиваються на делювіальних схилах з пухкими відкладами, після переведення площинного змиву у лінійний, після зливових дощів або інтенсивного танення снігу

- борозни можуть утворювати розгалужені (деревоподібні) системи, розташовуючись в декількох метрах поміж собою.

-при подальшому домінуванні лінійно-глибинної водної ерозії борозни перетворюються у ерозійні рівчаки – прогресивний шлях розвитку борозн

-за умов припинення стоку схили швидко виполажуються, ширина борозн збільшується, схили заростають рослинністю – регресивний шлях розвитку борозн, коли вони перетворюються на ледь помітні в рельєфі безрусельні зниження – ерозійні про тяжини.

ЕРОЗІЙНИЙ РІВЧАК. за умов припинення стоку схили швидко виполажуються, ширина борозн збільшується, схили заростають.

- також відрізняється лінійною формою.

-на відміну від борозн, рівчаки більші за розмірами – глибина до 1-2 м, ширина до 2-2,5 м;

- поперечний профіль в більшості випадків V-подібний, скринеподібним може бути як у старих рівчаків, так i в тих, що закладені у менш піддітливих до водної ерозії породах – вапняках, мергелях .

-схили також круті, незадерновані або слабко задерновані

-на бортах можуть виходити кopінні породи

-для утворення рівчаків потрібен більш потужний водотік і більш велика площа водозбору; тому вимоїни зустрічаються на схилах значно рідше ерозійних борозн і звичайно відстоять між собою на десятки метрів

-вище вершини рівчака може бути розвинена ерозійна протяжина;

- ерозійні рівчаки (як і борозни) піддатливих до розмиву породах (пісок, суглинок, леси) можуть утворитися упродовж лише однієї зливи або за кілька днів весняного сніготанення;

-служать колектором для лінійного стоку вод

- при достатньому водозборі частина рівчаків, поглиблюючись і розширюючись у процесі врізання, поступово перетворюються у яри – прогресивний напрям у розвитку вимоїн.

у випадку послаблення водної ерозії, виполажування схилів і їх задернування можливий регресивний шлях еволюції, коли рівчаки перетворюються на ерозійні улоговини – безрусельні витягнуті западини

Яр – лінійна негативна форма флювіального мікро-, а інколи й мезорельефу, що утворилася в результаті розмиваючої діяльності зливових і талих снігових вод . Умови утворення ярів: 1)підвищений рельєф, завдяки якому водні потоки мають круте падіння і значну живу силу;2)зливовий тип літніх опадів і швидке танення снігів навесні; 3)наявність рихлих гірських порід, які легко піддаються розмиву і разом з тим утримують вертикальні стінки (леси і суглинки); 4)розорювання схилів, будівництво ґрунтових доріг на них.Характеризуються в будові наступними рисами:- розміри більш значні ніж у рівчаків – глибина від 2 до 60-80 м (у лесах), ширина до 50 м і більше

-загальна довжина яру з відгалуженнями може бути понад 10 км .

-борти яру незадерновані або слабко задерновані, круті на бортах виходять корінні породи (глини, піски, вапняки)

-поперечний профіль у ярів найчастіше V-подібний; іноді яри характеризуються плоским дном, ширина якого не перевищує декількох метрів. крутизна і морфологія схилів ярів визначається характером порід, що їх складають: яри, врізані в піщані породи, мають мінливі осипні схили, схили ярів, складені лесом або лесоподібними суглинками, вапняками, крейдою відрізняються великою крутизною, численні обриви порід . бiля вершини ярів іноді можуть спостерігаються нечітко виражені в рельєфі зниження, що мають в плані округлу або (часто) лопатеву форму – водозбірні зниження яру

- вище вершини яру розташовуються слабко заглиблені (1,0—3,0 м), лінійно витягнуті зниження, що поступово переходять у поверхню вододілів – ерозійні улоговини та протяжини .