Завдання 1:
Середньооблікова чисельність працівників підприємства – 4000 чол.
Чисельність працівників, що працюють із шкідливими речовинами – 500чол.
Чисельність працівників на роботах підвищеної небезпеки, що підлягають щорічній атестації – 400 чол.
Ефективний річний фонд робочого часу спеціалістів з охорони праці – 1820 год.
Середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуваннями на соціальне страхування – 8200 грн.
Вартість виробленої продукції за зміну на одного працівника промислово-виробничого персоналу - 300 грн.
Вартість річної товарної продукції підприємства – 252 млн. грн.
Після закінчення року на підприємстві було вжито ряд заходів, які призвели до зміни рівня професійної захворюваності та травматизму (дані, що характеризують рівень травматизму та профзахворюваності на підприємстві до та після вжиття заходів наведено в таблиці).
Показники |
До вжиття заходів |
Після вжиття заходів |
Кількість нещасних випадків що призвели до втрати працездатності працюючого більш ніж на один день |
100 |
85 |
Сума днів непрацездатності по всіх нещасних випадках |
850 |
750 |
Кількість випадків профзахворювань |
80 |
70 |
Число днів захворювань за звітний період |
1000 |
800 |
Розв’язання:
Знаходимо чисельність служби охорони праці підприємства за формулами:
,
де
-
чисельний склад служби охорони праці
на підпр-ві;
-
середньооблікова чисельність працівників
підпр-ва;
Ф – ефективний річний фонд робочого часу (1820 год.);
-
коефіцієнт шкідливості та небезпечності
виробництва.
,
де
-
чисельність працівників із шкідливими
речовинами незалежно від рівня їх
концентрації;
-
чисельність працівників на роботах
підвищеної небезпеки.
Знаходимо коефіцієнти частоти та тяжкості травматизму до та після вжиття заходів з охорони праці.
Коефіцієнт частоти травматизму:
,
де
N – кількість врахованих нещасних випадків на вир-ві за звітний період;
Ч – середньооблікова чисельність працівників;
-
до вжиття заходів;
-
після вжиття заходів.
Коефіцієнт тяжкості травматизму:
,
де
Д – сума днів непрацездатності по всіх нещасних випадках;
-
загальна кількість нещасних випадків.
-
до вжиття заходів;
-
після вжиття заходів.
Знаходимо показники непрацездатності (виробничих витрат) внаслідок травматизму до та після вжиття заходів за формулою:
,
де
Д – число людино-днів непрацездатності постраждалих;
-
до вжиття заходів;
-
після вжиття заходів.
Знаходимо коефіцієнти частоти та середньої тривалості одного випадку профзахворювань до та після вжиття заходів.
Показник частоти випадків:
,
де
Б – кількість випадків захворювань;
Ч – середньооблікова чисельність працівників.
-
до вжиття заходів;
-
після вжиття заходів;
Показник середньої тривалості одного випадку профзахворювань:
,
де
Д – кількість днів тимчасової непрацездатності;
Б – кількість випадків захворювань.
-
до вжиття заходів;
-
після вжиття заходів.
Знаходимо показник днів непрацездатності внаслідок профзахворювань до та після вжиття заходів:
,
де
Д – число днів захворювання за звітний період;
Ч – середньооблікова чисельність працівників.
-
до вжиття заходів;
-
після вжиття заходів.
Обчислюємо зростання продуктивності праці та річну економію заробітної плати за рахунок зменшення рівнів профзахворюваності та травматизму:
Зростання продуктивності праці розраховується за формулою:
,
де
- вартість виробленої продукції за зміну на одного працівника;
-
вартість річної товарної продукції.
,
де
-
кількість днів непрацездатності через
хвороби або травми на 100 чол. до і після
вжитих заходів;
Річна економія зарплати обчислюється за формулою:
,
де
-
середньорічна заробітна плата одного
працівника
-
середньорічна чисельність
промислово-виробничого персоналу.
