3.3. Сутність та класифікація грошових розрахунків підприємства

Розрахунки у народному господарстві — це система грошових відносин, пов'язаних з оплатою товарів, робіт, послуг та виконання інших фінансово-кредитних зобов'язань підприємств, організацій та населення.

Сукупність всіх платежів та розрахунків, які здійснюють підприємства та організації в готівковій та безготівковій формах представляє собою платіжний оборот.

Сукупність грошових розрахунків підприємства можна класифікувати за наступними ознаками:

1. За економічною сутністю розрахунків;

• розрахунки, що забезпечують процес виробництва;

• розрахунки, що забезпечують процес реалізації продукції;

• розрахунки, що забезпечують сплату податків та обов'язкових платежів;

• розрахунки, що забезпечують здійснення спільної діяльності; )

• розрахунки, що забезпечують отримання і погашення кредитів і сплату відсотків за користування ними. [33, 24]

2. За формами розрахунків:

• Готівкові розрахунки — застосовуються для обслуговування населення: виплати заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги.

• Безготівкові розрахунки — обслуговують в основному сферу господарських зв'язків підприємств, а також їх взаємовідносини з фінансово-кредитною системою.

Вони превалюють над готівковими розрахунками, оскільки мають наступні переваги:

1) забезпечують прискорення розрахунків між суб'єктами платіжного обороту;

2) економлять витрати, що пов'язані з перевезенням готівки;

3) зменшують потребу в обігу грошових знаків;

4) створюють умови для контролю за цільовим використанням коштів.

Основні принципи організації безготівкових розрахунків:

1) Обов'язковість зберігання підприємствами ГК на рахунках в установах банку(за винятком перехідних залишків у касі);

2) Самостійне право вибору підприємством банківської установи для відкриття рахунку;

3) Самостійність(без участі банку) вибору П форми розрахунків та закріплення їх у своїх договорах та угодах;

4) Принцип узгодженості - можливість списання коштів з рахунка тільки за умови згоди власника рахунку (за виключенням випадків, передбачених законодавчо);

5) Принцип терміновості здійснення платежів — момент здійснення платежу має бути максимально наближений до часу відвантаження товарів;

6) Принцип обмеженості — платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунках платника або в межах банківського кредиту

7) Розрахунки повинні здійснюватись на основі розрахунково-платіжних документів типової форми.[33, 32].

Класифікація безготівкових розрахунків:

1. Залежно від операцій, які вони обслуговують:

• Розрахунки за товарними операціями — обслуговують поточну фін-господарську діяльність П

• Розрахунки за нетоварними операціями — вони пов'язані з фінансовими операціями, з кредитною системою, з бюджетами і т.д.

2. За територіальною ознакою:

• Місцеві розрахунки — здійснюються між покупцем та продавцем, якщо їх обслуговує одна установа банку або різні банки, але вони знаходяться в одному населеному пункті

• Міжміські розрахунки — здійснюються між покупцем та продавцем через банки, що знаходяться в різних регіонах

• Міжнародні — це розрахунки, які здійснюються за операціями через банк постачальника, яким є зарубіжний банк.

Організація безготівкових розрахунків передбачає їх здійснення двома способами :

А) шляхом здійснення записів (переказу) коштів з рахунка покупця на рахунок постачальника;

Б) заліком взаємних зобов'язань між підприємствами-контрагентами.

Форми безготівкових розрахунків пов'язані з використанням різних видів розрахункових документів, які буде розглянуто нижче.