- •1.Предмет і завдання курсу.
- •2.Первісна культура на території України: періодизація, головні пам’ятки, головні досягнення первісного мистецтва.
- •3.Первісна культура на території України: світогляд, релігійні вірування, неолітична революція
- •4.Трипільці: археологічна культура чи цивілізація. Проблема витоків української культури.
- •5.Культура кіммерійців, скіфів та сарматів на території України: періодизація, пам’ятки, особливості світогляду.
- •6.Культура античних міст Північного Причорномор’я: умови розвитку, писемність, наука, література, театр, спорт.
- •7.Культура античних міст Північного Причорномор’я: мистецтво, побут, релігія
- •8 Культура стародавніх слов’ян. Давньослов’янське язичництво
- •9.Християнство: особливості прийняття, вплив на розвиток культури України
- •10.Київська Русь: освіта та наукові знання.
- •11.Київська Русь: писемність і літературна традиція.
- •12.Мистецтво Київської Русі: архітектура, живопис, прикладне мистецтво.
- •13.Архітектура України (х – хі ст.). Характеристика пам’яток Києва та Чернігова.
- •14.Своєрідність культури Галицько-Волинської держави.
- •15.Архітектура й образотворче мистецтво українських земель у хiii-XV ст.
- •16. Розвиток книжкової справи і літератури українських земель у хiii-XV ст.
- •17. Передумови і труднощі культурного піднесення XVI-XVII ст.
- •18. Розвиток освіти і наукових знань у XVI – перша половина XVII ст. Братські школи.
- •20. Архітектура та живопис в українських землях Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
- •21. Виникнення і розвиток книгодрукування в Україні (хvі – перша половина хvіі ст.)
- •23. Особливості релігійної ситуації в Україні XVI – XVII ст.
- •24. Освіта і наука в Україні в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •26. Література і мистецтво України в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •27. Українське (“козацьке”) бароко. Архітектура та живопис хvіі – хvііі ст.
- •28. І. Мазепа як меценат і культурний діяч.
- •29. Виникнення театру в Україні у хvііі ст.
- •30. Розвиток філософської думки в Україні у XVIII ст. Г. С. Сковорода.
- •31.Особливості українського національно-культурного відродження (кінець хvііі – перша пол.Хіх ст.).
- •34.Іван Котляревський – засновник нової української літератури.
- •35.Тарас Шевченко: семантика символів в поезії та живописі.
- •36.Українська література другої пол. Хіх – поч. Хх ст
- •39.Іван Франко: філософські, етичні та естетичні погляди
- •40.Галичина – “український п’ємонт”. Переміщення центру національно-культурного руху в Галичину у другій половині хіх ст.
- •41.Мистецтво в Україні: театр, архітектура, живопис, музика (друга пол. Хіх – поч. Хх ст.)
- •42.Модерністська течія в українській культурі на межі хіх – хх ст.
- •43.Українська культура в роки Першої світової війни.
- •44. Культура і духовне життя в Україні в 1917 – 1920 рр.
- •45.Політика українізації та її вплив на культуру. Культурне піднесення 1920-х рр.
- •46. Освіта та наука в Україні. 1920 – 1930-ті рр.
- •47.Українська література 1920-х – поч. 1930-х рр. Літературна дискусія: пошуки мистецьких орієнтирів.
- •48.Українське мистецтво 1920 – 1930-х рр.: театр, кіно, архітектура, живопис.
- •Тоталітаризм та його вплив на розвиток культури в Україні. “Розстріляне Відродження”.
- •Українська культура у роки Великої Вітчизняної війни.
- •Культурне життя в Україні у другій половині 40-х – на початку 50-х рр. Хх ст. Культурно-ідеологічні процеси.
- •Культура і духовне життя в Україні за часів хрущовської “відлиги”: основні тенденції та характерні ознаки
- •Українське мистецтво доби незалежності (література, кіно, музика, театр).
24. Освіта і наука в Україні в другій половині хvіі – хvііі ст.
Головним освітнім і науковим центром в Україні і надалі був Києво-Могилянський колегіум. У роки Руїни він пережив тяжкі часи: чимало студентів пішло до війська, деякі загинули під час війн і пошестей. За правління Івана Мазепи, коли для академії було споруджено новий будинок, цей заклад вступив у період свого розквіту. Саме стараннями Івана Мазепи заклад одержав у 1694 р. звання Академії.
Все ж за зразком Києво-Могилянської академії виникли колегіуми в інших містах — Чернігові (1700р.), Харкові (1726р.), Переяславі (1738р.). На Правобережжі більшістю колегіумів (Львівським, Кам'янецьким, Луцьким, Перемишльським, Ужгородським та ін.) керував єзуїтський орден. Належне місце в культурному житті українських земель посідав Львівський вірмено-український колегіум.
Про високий рівень освіти в Україні свідчать іноземні автори. Так, арабський мандрівник Павло Алепський, який побував в Україні в 1653—1656 рр., писав: "У країні козаків усі діти вміють читати, навіть сироти".
Перші спроби запровадити в Україні обов'язкову початкову освіту були здійснені в Гетьманщині. У 1760—1762 рр. Лубенський полковник І. Кулябко наказав сотенним правлінням: усіх козацьких дітей, здібних до науки, посилати до парафіяльних шкіл, а нездібних навчати військових справ. Цю ініціативу схвалив гетьман і в 1765р. Генеральна військова канцелярія розіслала аналогічні розпорядження до всіх полків. Однак це були лише початкові кроки, які не мали подальшого розвитку. З кінця XVIII ст. сільські школи занепадають: далося взнаки закріпачення селян, вороже ставлення влади до заснованих не нею навчальних закладів.
Ще одним показником відносної масовості початкової освіти є тиражі навчальних посібників; так, букварі, які вироблялися друкарнею Львівського братства, виходили в
XVII ст. тиражами від 600 до 2 тис. примірників, а на початку XVIII ст. — по 6—7 тис. примірників. З середини XVIII ст. українська молодь все частіше виїжджає за кордон. Багато українців навчалось у Лейпцігу, Кенігсберзі, Страсбурзі та інших містах. Через цих вихованців західних шкіл приходили в Україну нові культурні віяння.
Зацікавлення наукою виявилося у шанобливому ставленні до книжок. Великі бібліотеки, які виникали при навчальних закладах ще в XVI ст., особливого поширення набувають у XVII—XVIII ст. Так, у XVII ст. було впорядковано бібліотеку Київської академії.
25. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.
Рівень духовної культури будь-якого народу визначається насамперед станом освіти і поширенням наукових знань у суспільстві. Розвиток їх в Україні у другій половині XVII —кінці XVIII ст. — яскраве свідчення духовного прогресу українського народу.
Важливим осередком духовної культури була Києво-Могилянсь-ка академія. Вона мала величезний вплив не лише на українську, а й на культуру слов'янських народів. Водночас діяла широка мережа початкових шкіл, народних училищ, гімназій і середніх спеціальних навчальних закладів (колегіумів), у яких навчалися діти старшин, шляхти і духовенства, а також заможних прошарків міщан, козаків і селян.
Важливим центром освіти і науки, суспільного і культурного життя в Україні (друга половина XVII —XVIII ст.) стала Києво-Могилянська колегія, яка грамотою Петра І від 26 вересня 1701 р. дістала статус академії. Запозичивши досвід братських шкіл, вона виробила струнку систему організації навчання, що за змістом не поступалася навчальному процесові тодішніх університетів країн Центральної Європи. Курс навчання в академії тривав 12 років. У підготовчий або елементарний клас поступали учні з певним обсягом знань, навичками читання і письма. У трьох молодших класах вивчали латинську, старослов'янську, українську книжну, грецьку та польську мови. В наступних двох середніх класах учні навчалися складати вірші, опановували теорію ораторського мистецтва.
Академія підтримувала тісні контакти з багатьма навчальними закладами Європи. її учні часто продовжували навчання в західноєвропейських університетах. Багато українських письменників та вчених, що виховувались і здобули освіту в Києво-Могилянсь-кій академії, переїхали до Росії і працювали там на ниві духовної культури.