Міністерство освіти і науки України

Національний лісотехнічний університет України

Кафедра технології лісопиляння, столярних і дерев’яних будівельних виробів

Розрахункова робота №1/2

на тему:

«Проектування деревообробних виробництв»

Виконав: ст. гр. ДТС-22

Копитюк Р.О.

Викладач:

Копенець З.П.

Львів-2012

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………...

1. Розрахунок приведеної програми……………………………………………..

2. Розрахунок продуктивності і кількості технологічного обладнання

цехів основних деревообробних виробництв……………………………......

3. Розрахунок площ складів………………………………………………………

4. Розрахунок транспортних та допоміжних засобів…………………………...

5. Розроблення планів цехів основних деревообробних виробництв…………

6. Розрахунок потреби в інструменті…………………………………………...

7. Розрахунок енергозабезпечення цехів основних деревообробних виробництв……………………………………………………………………...

8. Розрахунок опалення та вентиляція цехів……………………………………

Список використаної літератури………………………………………………….

Вступ

Ні одна галузь народного господарства не обходиться без деревини. Тому важливу роль в розвитку економіки України відіграє лісопереробна галузь промисловості. В її склад входить:деревообробна,целюлозно-паперова і лісо механічна промисловість. Із них по об’єму випускаємої валової продукції і вартості виробничих фондів перше місце займає деревообробна промисловість, одну з ключових ролей в якій відіграє лісопильне виробництво.

Потреба в продукції лісопильно-деревообробного виробництва з кожним роком зростає і тому задоволення цих потреб можливе лише при умові подальшого розвитку лісопильно-деревообробного виробництва,впровадження ресурсо-зберігаючих і безвідходних технологій, комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів, підвищення якості продукції.

В ситуації, яка склалася на даний час в економіці нашої держави, основну увагу потрібно зосередити на бережливому відношенні до сировини, раціональної і комплексної її переробки і залучення в виробництво всіх видів вторинної сировини (технологічної тріски, тирси, стружки, кори та ін..)

Всі ці заходи направленні на збереження лісів і на охорону навколишнього середовища.

1.Розрахунок приведеної програми

Розрахунок витрат лісоматеріалів

Об'єм деталей в метрах кубічних можна визначити за таким виразом:

де ад, В_д, lд - відповідно товщина, ширина, довжина деталі, мм;

n - кількість деталей на програму, шт.

Кількість необхідних заготовок для виготовлення деталі:

де К_вб- коефіцієнт втрат, який враховує відбракування деталей.

К₃ - коефіцієнт затрат заготовок на виготовлення деталі

За нормами ВПКТІМУ рекомендується в залежності від породи деревини, : К_вб приймати 3...7% від об'єму деталей (К_вб = 1,03... 1,07).

Габаритний об'єм заготовок в метрах кубічних визначається за формулою:

Сушильну дільницю необхідно розташувати біля складу сировини і котельні, що забезпечить швидку доставку пиломатеріалів зі складу та зменшить втрати тепла магістральними теплопроводами.

Раціональний вибір установки для сушіння залежить від характеристики матеріалу, який підлягає сушінню, умов виробничого процесу та ряду інших причин. Так як на ПП „ Роман ” сушінню підлягають пиломатеріали, що використовуються у виробництві столярних виробів до них ставляться високі вимоги, щодо якості сушіння, та враховуючи об’єми пиломатеріалів, які необхідні підприємству для виробництва продукції, найбільш придатними є конвективні камери LК-ZDR – 50 фірми „LE.KO.” (Польща).

Камера LК-ZDR – 50 розрахована на одноразове завантаження 50м3 умовних пиломатеріалів що забезпечить повну потребу підприємства у сухій деревині. Застосування даного типу сушильної камери, при умові її комплектації сучасною апаратурою для контролю і регулювання параметрів сушильного агрегату та вологості деревини дозволить в повній мірі досягти заданих показників якості

В камері змонтовано 5 реверсивних вентилятора діаметром 800 мм. Лопатки робочого колеса виготовлені шляхом відливання із спеціальних алюмінієвих сплавів, що потім обробляються методом різання. Крильчатка проходить статичне та динамічне балансування в двох площинах. Корпус вентилятора виготовлений з алюмінієвого сплаву та кріпиться до рами нержавіючими болтами. Для приводу вентилятора застосовано електродвигуни фірми Siemens потужністю 3.0 кВт. Електродвигун адаптований до роботи в середовищі з температурою 100˚С та відносною вологістю 100%.

Теплова система камери включає в себе біметалеві калорифери, виконані з нержавіючої сталі з алюмінієвими ребрами, нержавіючі труби всередині камери, циркуляційний насос з мокрим ротором, триходовий клапан з електроприводом, зворотний клапан, кульові крани та з’єднувальні елементи.

Інсталяція системи зволоження виконана з нержавіючої труби діаметром ½” і включає в себе водяний фільтр, електромагнітний клапан, колекторну трубу з форсунками та елементи з’єднання.

Об’єм сушильного простору камери розрахований на завантаження 50 м3 деревини. Завантаження і розвантаження якої проводиться за допомогою автонавантажувача.

2. Технологічний розрахунок сушильних пристроїв

2.1. Визначення тривалості сушіння пиломатеріалів у камері періодичної дії при низькотемпературному процесі

Сушіння пиломатеріалів проводиться в камерах LК-ZDR – 50.

Загальна тривалість сушіння деревини, яка враховує тривалість для початкового прогрівання і тепловологооброблення, визначається за такою формулою, год:

(1)

де - вихідна тривалість сушіння пиломатеріалів заданої породи і розмірів нормальним режимом від початкової вологості 60 до кінцевої 12% в камерах з реверсивною циркуляцією агента сушіння;

- коефіцієнти, які відповідно враховують кате- горію режиму сушіння, інтенсивність циркуляції агента сушіння, по­чат­ко­ву та кінцеву вологість деревини, якість висушеного матеріалу, довжину пиломатеріалів.

Вихідну тривалість сушіння визначають в залежності від породи, товщини і ширини пиломатеріалів [1, табл. 2.1.1].

Для коефіцієнта встановлено наступне значення: нормальний режим (Н) =1,0, м’який режим (М) =1,7

Коефіцієнт знаходять залежно від значення та швидкості руху агента сушіння по матеріалу [1, табл. 2.1.2].

Коефіцієнт , який залежить від початкової та кінцевої вологості, визначають за [1, табл. 2.3.1].

Початкову вологість визначають із завдання на проектування, а кінцеву необхідно прийняти в залежності від категорії якості сушіння:

ІІ категорія =8% (столярне виробництво);

Коефіцієнт для третьої категорії якості сушіння рівний 1,25.

Коефіцієнт для коротких заготовок знаходять в залежності від відношення довжини матеріалу до його товщини за табл. 2.1.4, [1].

Якщо задані для розрахунків вихідні фактори мають проміжні значення, тобто не вказані в табл. 2.1.1-2.1.4, то вихідну тривалість сушіння та коефіцієнти , , знаходимо методом інтерполяції.

Результати розрахунку тривалості сушіння зведені в табл. 1.1.

Таблиця 2