7. Поняття форма та її основне завдання

8. Основні засобі композиції

Крім тектоніки, яка має суттєвий вплив на вдосконаленість композиції, існують інші категорії та засоби гармонізації – пропорції та пропорційність, масштаб і масштабність, симетрія та асиметрія, статичність і динамічність, ритмічність і метричні повтори, контраст і нюанс.

На сьогоднішній день існує три поняття гармонії – математика, художня естетика та художня гармонія.

Математична гармонія – рівність, співрозмірність частин одна з одним, і частин з цілим у вигляді визначених числових пропорцій. Суть математичної гармонії полягає в кількості.

Естетична гармонія – естетичні переживання, відчуття насолоди в процесі сприйняття.

Художня гармонія – безпосередньо пов’язана з мистецтвом.

9. Закони композиції

10 Три поняття композиції

11. Пропорція, види пропорції.

Пропорція означає розмірність, визначення співвідношення окремих частин, предметів і явищ між собою. Правильне встановлення пропозицій у своїй єдності становить пропорційно-гармонійний устрій.

Стародавні Єгиптяни (математики, філософи) надавали великого значення пропорціям. Відомий трикутник із співвідношенням сторін 3:4:5 послужив їм своєрідним еталоном пропорційності в будівництві, оскільки співвідношення 3:5 становить пропорцію, близьку до золотого перетину.

Існують різні види пропорційності.

Для утворення звичайної математичної пропорційності необхідно 4 вхідні у рівність складові:

а : в = с : d

Геометрична пропорційність складається із 3 складових:

а : в = в : с

Золотий перетин - ділення цілого на дві частини пропорційно, коли менша частина цілого так відноситься до більшого, як більша частина до цілого і навпаки – ціла так відноситься до більшої частини, як більше до меншої тобто

а : в = в : (а + в)

Це рівняння утворюється при поєднанні всього двох величин, причому відношення між ними завжди постійне: більший відрізок становить – 0,618 , менший – 0,382.

12. Масштабність та масштабне збільшення та зменшешшя. Позначення масштабів.

Масштабність - композиційний засіб, який виражає співрозмірність або відносну відповідність різних форм архітектурного витвору до розмірів людини. Поняття масштабності не може бути замінено уявою про розмір будинку. Різні за величиною будівлі можуть мати різний масштаб: мала будівля – крупний масштаб, а велика – дрібний. Значна кількість поділів високої будівлі підсилює враження великої величини цієї будівлі, але подрібнює її масштаб. Із двох рівних за величиною будівель вищою здається та, у якої більше членувань. Чим менше цих поділів, тим будівля буде здаватися нижчою, але крупнішою за масштабом.

Масштаби зменшення – 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000. Натуральна (справжня) величина 1:1. Масштаби збільшення – 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1. Масштаб, указаний у призначеній для цього графі основного напису креслення, позначається так: 1:1; 1:2; 4:1 і т.д., а у всіх інших випадках – М 1:1; М 1:2; М 4:1; і т.д.