- •1 Поняття дизайн. Об*єкти дизайну
- •2. Основний метод дизайну. Класичні видии дизайну
- •3. Основні категорії дизайну. Нові види дизайну
- •4 Види дизайнерської діяльності
- •5. Поняття композиції. Її види
- •6. Архітектоніка, тектоніка, комбінаторика
- •7. Поняття форма та її основне завдання
- •8. Основні засобі композиції
- •9. Закони композиції
- •10 Три поняття композиції
- •11. Пропорція, види пропорції.
- •12. Масштабність та масштабне збільшення та зменшешшя. Позначення масштабів.
- •13. Масштабні зв*язки
- •14. Симетрія та асиметрія. Види симетрії
- •15. Статика. Динаміка
- •16. Ритм. Ритмічний та метричний лад. Статичний та динамічний лад
- •Контраст і нюанс.
- •Властивості сприймання
- •Оптичні ілюзії та типи оптичних ілюзій
- •Ілюзії сприйняття кольру. Ілюзії сприйняття руху
- •Неможливі рисунки. Ілюзії сприйняття глибини. Ілюзії сприйняття розміру
- •Перевернуті зображення. Стерео-ілюзії. Парейдолічні ілюзії
- •Оптичні ілюзії в приміщеннях.
- •24. Кольори спектра у послідовності. Дві нрупи кольорів
- •25 Три властивості кольру
- •26. Три закони змішування кольрів:
- •28.Види освітлення. Дія світла на людину
- •29. Фронтальна композиція. Умови від яких залежить зображення фронтальної композиції
- •31 Стилі епох стилізація інтр*єрів, напрямки стилів
- •Стилі в інтер’єрах.
- •32 Складові дизайну
- •33 Орнамент. Класифікація орнаменту
- •34. Види побудови орнаменту
- •35. Лінія. Відрізок. Види ліній
- •36 Елементи композиції. Розміщення елментів
33 Орнамент. Класифікація орнаменту
Орна́мент (від лат. ornamentum — прикраса) в мистецтві й архітектури — це ритмічне чергування різноманітних зображень, які можуть бути великомасштабними і дрібномасштабними, стилізованими і натуралістичними, мають геометричне (наприклад,меандр), рослинне (акант, пальмета тощо) або інше походження, являють собою упорядкування стилізованих рослинних, зооморфних чи антропоморфних мотивів. Крім того, заведено виділяти особливі орнаментальні візерунки:
орнамент абстрактний звіриний — виконаний з геометричних мотивів плетіння з окремими зображеннями деталей тварин і птахів (їхніх голів, хвостів, лап, крил). Був поширений у середньовічній Європі в VI—XIII ст., в мистецтві норманів, Франції часів Меровінгів.
орнамент вусиковий — у вигляді переплетених пагінців акантового листя.
орнамент «вушна черепашка» — отримував хрящові потовщення і сплетення, часто застосовувались червоподібні закруглені форми людського вуха, звідкіля й назва (синонім — орнамент «хрящ», ормушль).
орнамент епіграфічний — напис зроблений стилізованими літерами, який звичайно носить пояснювальний або повчальний характер. Найчастіше вживались тексти виконані готичним, старослов'янськими шрифтами або арабською мовою (наприклад, цитати з Корану).
орнамент накладний — складається з лінійних і стрічкових сплетень, чітких геометричних форм (квадри, піраміди, конуси), зірок, масок, грон плодів тощо, які зв'язані скріпами у вигляді шляпок цвяхів і шурупів, створюючи враження прибитих до поверхні. Був запропонований німецьким скульптором П. Флетнером за часів Північного ренесансу.
орнамент орнітоморфний (від грец. птахоподібний) — основним мотивом є стилізовані зображення птахів, класи і види яких обирались не випадково, а мали певне змістовне навантаження, відображаючи комплекс пануючих у суспільстві ідей. Мали місце у мистецтві стародавніх Дворіччя й Персії, згодом розповсюджені у Візантії, країнах Північної, Західної та Східної Європи.
орнамент сувойовий — за мотивами подібний до орнаменту накладного, але кінці стрічок виступали з поверхні і звивалися. Часто застосовувався в картушах, починаючи з часів Північного ренесансу.
орнамент таратологічний (від лат. зібрання дивин) — вирішений у вигляді примхливо переплетених зооморфних і рослинних мотивів, куди на відміну від «орнаменту абстрактного звіриного» укомпоновані зображення казкових драконів, химер, фантастично поєднаних мотивів фауни і флори. Був притаманний монументальному мистецтву Європи XII—XV ст.
орнамент фітоморфний — те саме, що і рослинний.
орнамент «хрящ» — те саме, що і «вушна черепашка».
У мистецтві кожного народу, на різних етапах стильового розвитку його архітектури імонументального мистецтва формувалися власні орнаментальні композиції, які також залежали від будівельних матеріалів і конструкцій, на котрих вони розташовані, та засобів технічного виконання. Їхню сукупність називають орнаментикою. Відображаючи формальні особливості того чи іншого стилю, стильових напрямків, течій, регіональних шкіл, вона носить історичний характер, має змістовні, сюжетні та ідеологічні навантаження. Все це дає змогу навіть виконувати атрибуцію тих чи інших художніх творів.