15. 15. Портрет Дорана Грея о. Уайльда – памятка декадентської доби, взірець інтелектуального роману.

Роман «Портрет Доріана Грея». Цей твір є філософсько-естетичною концепцією світосприйняття автора. Зміст роману розкриває й інше положення вступу: «Художник не мораліст». Лорд Генрі, побачивши портрет прекрасного юнака, жалкує з того, що людська молодість і врода недовговічні. У Доріана виникає думка, що було б гарно, якби старів не він сам, а його портрет. Ці мрії дивним чином збуваються. Але портрет не тільки старіє, на ньому зовнішньо виражаються всі прояви душі Грея. Портрет стає все жахливішим. Побачивши спотворене обличчя Доріана на полотні і зрозумівши злочинну душу героя, художник вимагає від юнака покаяння перед Богом, не вдаючись до моралізаторства. Уайльд не засуджує дії свого героя відкрито. Письменник спотворює його зовнішність на портреті, висловлюючи цим своє ставлення до вчинків Грея.

16. . Основні етапи та тенденції розвитку летратури пер. пол.. 20ст., естетичні пошуки. Худ. Набутки. Рейнер марія рільке – видатний в=австр. Поет і прозахк.

4.12.1875р. народився в петрограді в родині чиновника залізничного відомства.навчався в реальній військовій школі , згодом в торгівельній академії, яку не зак. 1894р. вийшла перша поетична збірка «.Життя й пісні». 1897-1900рр подорожував до Італії, росії та Укр.Від 1902р. оселився в парижі. Деякий час працював секретарем у скульптора О.Родена.1916р. відбував військову службу у відні.1917-18рр. пережив духовну й творчу кризу.1919р. переїхав до Швейцарії.1922р. заершив поетичні цикли «.Дуїнянські елегіїта «Сонети до Орфея»29.12.26р. помер у клініці Вальмонт.(швейцарія.)

Р.М.Рільке – австр. Поет, один із найвидатніших європейських митців 20ст.Створи зразки новітньої філософської лірики, що уособлювала «буття духу» в модерністському естетичному вимірі.пройшовши у своїй творчості шлях від християнства до орфізму, до часів «таємничих предків і матерів», Рільке здобув репутацію «пророка минулого» й «Орфея 20ст.»

Рільке пройшов основні етапи розвитку літ. кін. 19-поч. 20ст.., починаючи від символізму і зак. Вершиною неокласичної модерністської поезії.

17. Г.Аполлінер-творець нової ери у світовій культурі та європейського авангарду

Авангарди́зм — термін на означення так званих «лівих течій» у мистецтві, більш радикальних, ніж модернізм.. У літературі сформувався принцип мозаїчності, колажу, монтажу, багато в чому зобов'язаний кінематографічній техніці (Аполлінер). Сюрреалісти ввели поняття “автоматичного письма", сенс якого полягає у спробах відокремити творчий процес від контролю розуму. У до кінця 1910, навколо кола молоді поети Аполлінер роботи в Сюрреалісти, Андре Бретона,. Термін "сюрреалізм" належить до Аполлінера; в 1917 році його було призначено "сюрреалістична драми" Soscy Tiresiâ "(Les mamelles de Tirésias), де розв'язувати питання, представлені в дусі аристократської несправедливо. У поезії авангардистські тенденції найяскравіше проявились в Аполлінера. Поезії притаманна незвична епатуюча метафоризація (Аполлінер: «Ірреальне шампанське піниться, наче равлик або як мозок поета»), гра значеннями, образами, звуками, багаторазове повторення, прагнення відокремити звукову форманту вірша від змістовної, виділити «чисту музику» вірша, знайти графічну форму вірша, адекватну змістові (калліграми Аполлінера). Логічною була відмова від традиційного розміру, рими, ритму, розділових знаків.