Політична гносеологія.

Тема 6. Суб’єкти та об’єкти пізнання в політиці

План

1. Місце гносеології в системі політичного знання.

2. Суб’єкт політична пізнання.

3. Об’єкт політичного пізнання.

4. Принципи співвідношення суб’єкта та об’єкта у пізнавальному процесі.

Тематика реферативних завдань

1. Історичні варіанти політичної гносеології.

2. Механізм пізнання суті політико-правового простору буття людини у Т. Гобса.

3. Суб’єкт та об’єкт політичного пізнання Дж. Локка.

Проблемні завдання

1. Стосовно ролі філософії Л. Фейєрбаха писав: “Нова філософія перетворює людину, включаючи й природу як базисну основу людини в єдиний універсальний і вищий предмет філософії, перетворюючи, таким чином, антропології, в тому числі і фізіологію в універсальну науку”. Як ви розумієтек ці слова німецького філософа? А чи можна так само сказати стосовно ролі політики в житті людини?

2. Французький філософ 17 ст. Б. Паскаль визначив людину як “тростину, що мислить”. Який на вашу думку сенс несе в собі кожне з цих двох слів? Яке відношення це трактування має до визначення суті “людини політичної”?

3. “Мистецтво, релігія, філософія або наука, – писав Л. А. Фейєрбах, – є виявом і пізнанням істинної суті людини”. Чому філософ не називає поруч із мистецтвом філософією, релігією, політикою? Обгрунтуйте свою позицію.

4. Французький філософ 20 ст. Ж.-П. Сартр писав: “Свобода приходить у світ разом з людино... Вона є буттям людини... Індивід весь і завжди є виявом свободи”. Виходячи з цього, демократія тотожна тоталітаризму, а політика взагалі не прогресує ніколи, і є зайвою сферою, в якій людина не відвойовує свободу. Так це чи ні? Докажіть свої аргументи.

5. Виділіть одну найбільш повну відповідь із тих, які запропоновані нижче (яка їх ієрархія)?:

А) людина є істотою політичною;

Б) людина . завершенням еволюції, її вершина;

В) людина – це двонога істота;

Г) людина є мислячою і працюючою істотою;

Д) людина істота божа;

Е) людина – продукт класу.

6. Складіть схему структури процесу пізнання політичних процесів.

7. Складіть схему пріоритетни технологій політичного пізнаня. Випишіть їх характеристичні дані, зробіть порівняльний аналіз.

8. Як співвідносять між собою об’єкт політичного пізнання та результат цього пізнання.

9. Чим відрізняється політична гносеологія від філософської?

10. Що таке іституційні об’єкти політичної гносеології? Складіть їх схему. Співставте їх системою об’єктів процесійного характеру.

11. Складітьу своєму конспекті словник нових понять, визначень, що зустрічаються у процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.

Завдання для самостійної роботи

1. Звернувшись до першоджерел, порівняйте особливості розуміння суті суб”єктів та об”єктів політичного пізнання в історії становлення політичної науки у працях: Арістотеля, Августина, Н.Макіавеллі, Т.Гоббса, Ж.Ж.Руссо, І.Канта, Г.В.Ф.Гегеля, К.Маркса, Ф.Ніцше, Е.Фромма, К.Поппера).

2. В чому суть особливостей теоретичного пізнання політичних процесів та які його межі? Чому ці межі існують взагалі?

3. Як співвідносяться між собою: політичний факт, політична ідея, політична концепція, політична доктрина, політична гіпотеза, політична теорія? Дайте визначення в конспекті кожному з цих понять.

4. Що таке догматизм у політиці? Як співвідносяться між собою догматизм, традиціоналізм та консерватизм у політиці? Пробемонструйте це на конкретних прикладах.

5. Що таке сюрреалістичність у політиці? Які її вияви, джерела?

6. Що таке інтерпритація політичних процесів? Яке її співвідношення з істиною? Як взагалі б ви співставили поняття “істина” та “політика”.

7. Які якості характеристики людини можна вважати соціально-політичними? Яке місце вони займають у її житті?