19. Особливості формування власного капіталу субєктів підприємницької діяльності.

Собственный капитал – это итог первого раздела пассива баланса, то есть превышение балансовой стоимости активов предприятия над его обязательствами. Собственный капитал – это стоимость средств, которые принадлежат ему на правах собственности и используются для формирования собственного капитала.

В составе собственного капитала выделяют:уставный фонд (паевой капитал),дополнительный капитал,резервный капитал, нераспределенная прибыль, изъятый капитал, неоплаченный капитал.

Уставный капитал – это совокупная номинальная стоимость взносов учредителей в соответствии с уставными документами..Паевой капитал – своеобразная разновидность уставного капитала, предусмотренная для кредитных союзов, потребительских обществ, прочих учреждений, где устав формируется за счет паевых взносов. Паевой капитал – это совокупность средств, внесенных на добровольной основе юридическими и физическими лицами для осуществления хозяйственной деятельности общества. Порядок осуществления паевых взносов определяется уставными документами.

Дополнительный капитал включает в себя превышение цены продажи акций над их номиналом, а также результаты переоценки активов.Резервный капитал представлен резервами, созданными за счет чистой прибыли в соответствии с уставными документами (напр., фонд самострахования, резервный фонд по безнадежным долгам).Нераспределенная прибыль – это сумма чистой прибыли, полученная в прошлом отчетном периоде и направленная на финансирование деятельности предприятия.

Изъятый капитал показывает сумму выпущенных, но еще не проданных акций, на размер собственного капитала он не влияет.

Неоплаченный капитал – сумма обязательств учредителей, которые не были выполнены (недовнесенное имущество или сумма денег). Это уменьшает размер собственного капитала.

Особливості формування власного капіталу суб’єктів підприємництва приватної форми власності.

При створенні приватних підприємств діюче законодавство не вимагає реєстрації вступних внесків засновників, у зв’язку з цим статутний капітал як структурна частина власного капіталу може бути відсутнім. Однак зважаючи на те, що для розвитку підприємства доволі часто виникає необхідність в отриманні банківських кредитів, а банки, аналізуючи фінансовий стан підприємства-позичальника, в першу чергу звертають увагу на величину статутного капіталу, власники незважаючи на можливість обійтися без такого рядку власного капіталу, як статутний, реєструють приватне підприємство з чітко вказаною сумою статутного капіталу в установчих документах.

Залежно від наявності або відсутності зареєстрованого статутного капіталу можливі 2 варіанти структури власного капіталу приватного підприємства:

1. Без зареєстрованої суми Статутного капіталу — простий варіант структури.

2. Із зареєстрованою сумою Статутного капіталу — складний варіант структури.

В залежності від обраного варіанта знаходиться і така структурна частина власного капіталу, як неоплачений капітал, оскільки неоплачений капітал являє собою суму боргових вимог до засновників підприємства стосовно внесків до Статутного капіталу і виникає завдяки тому, що згідно із законодавством підприємство може розпочати свою діяльність маючи в наявності не повністю сформований Статутний капітал.

Особливості формування власного капіталу суб’єктів підприємництва державної форми власності.

Основним елементом власного капіталу є статутний капітал. Статутний капітал державного підприємства, що перебуває у загальнодержавній або комунальній державній власності, – це сума коштів і вартість матеріальних ресурсів, що безоплатно виділені державою в постійне розпорядження трудового колективу підприємства на правах повного господарчого відання. Розмір статутного капіталу державного підприємства визначається обсягом виробництва товарів і послуг на ньому.

Джерелом формування статутного капіталу державного підприємства є кошти, які належать державі. Вони виділяються або з державного бюджету, або за рахунок інших державних підприємств – у порядку внутрішньогалузевого і міжгалузевого перерозподілу фінансових ресурсів – за розпорядженням державних органів, що виконують функції по управлінню державним майном (Капітал державного майна, міністерства і відомства України).

Зміна величини статутного капіталу можлива лише у випадках, регламентованих законодавством. Статутний капітал може збільшитися при: – введенні в дію нових потужностей; – реконструкції та модернізації обладнання; – безкоштовному отриманні коштів від інших підприємств; – дооцінці засобів; – отриманні коштів внаслідок злиття декількох державних підприємств; – виділенні додаткових коштів, зареєстрованих в статутних документах державними структурами.

Зменшується статутний капітал за рахунок щомісячного нарахування зносу по основним засобам або в результаті ліквідації та вибуття основних злитті підприємств або їх ліквідації. Статутний капітал приватизованого підприємства визначається в процесі інвентаризації та оцінки майна державного підприємства згідно з положенням, яке затверджене спеціально урядовою постановою.