- •Історія України як наука: предмет, методологія, джерела.
- •Наукова періодизація і характеристика основних періодів історії України.
- •Зародження, розвиток і розклад первіснообщинного ладу на території України. Господарська діяльність, культура, і вірування трипільських племен.
- •Державні об’єднання племен на землях сучасної України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Античні міста-держави Північного Причорномор’я.Грецька колонізація.
- •Східні слов’яни на території України: господарська діяльність, матеріальна та духовна культури.
- •Русь за Діра та Аскольда.
- •Періоди розвитку Київської Русі, її соціально-економічне та політичне становище.
- •Утворення Київської держави.
- •Прийняття християнства. Володимир Великий.
- •Культура Київської Русі. Історичне значення Київської Русі.
- •Київська Русь у міжнародних відносинах.
- •Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •Південно-Західна Русь. Утворення Галицько-Волинського князівства, його політичний і суспільно-економічний розвиток. Данило Галицький.
- •Монгольська навала на українську землі, її наслідки.
- •Захоплення українських земель Литовським князівством, Польщею, Туреччиною, Угрщиною. Адміністративно-політичний устрій українських земель.
- •Обезземелення та закріпачення селян. Польські статути.
- •Кревська унія 1385 року.
- •Українські землі наприкінці 14 – першій половині 16 ст. Литовсько-Руьке князівство.
- •Берестейська унія 1596р. Та посилення національного і релігійного гніту.
- •Виникнення, соціальна природа, життя українськьгь козацтва.
- •Утворення Запорізької Січі та її роль в історії українського народу.
- •Люблінська унія і зміна політичного становища українських земель.
- •Козацько-селянські повстання України в кінці 16 – першй третині 17 ст
- •Становлення вищої освіти в Україні. Роль Києво-Могилянської академії.
- •28. Національно-визвольна революці українського народу сер. 17 ст.: причини, характер, рушійні сили.
- •30.Зборівський мирний договір. Створення нової Української держави.
- •31.Битва під Берестечком. Білоцерківський мирний договір.
- •34. Боротьба українського народу за політичну єдність і нац.Державність після смерті Хмельницького. Гетьман Виговський і ю.Хмельницький.
- •35. Політичний розвиток в Україні у др.Пол. 17 ст. Руїна(поч.34).
- •36. Обмеження автономії України. Гетьмани Скоропадський, Полуботок, Апостол.
- •37. Боротьба п.Дорошенка за створення незалежної Української козацької держави.
- •38. Гетьман України Іван Мазепа.
- •39. Конституція п.Орлика – перша Конституція України.
- •40. Культура України 18ст
- •41. К.Розумовський. Останнє відновлення гетьманства в Україні.
- •44. Укр.Землі під владою Речі Посполитої(кінець 17-сер.18ст) див. Вище.
- •45. Повстання на правобережжі та Зх.Україні: коліївщина, опришки.
- •46. Занепад кріпосницьких та зародження ринкових відносин в Україні у пер. Пол.. 19 ст. Початок промислового перевороту.
- •47. Приєднання Росією Північного Причорноморя. Заселення та господарський розвиток Південної України (18 ст).
- •48. Боротьба козацтва з туруцько-татарською агресією. П.Сагайдачний.
- •49. Поширення української національної ідеї в 20-40-х рр.. 19ст. У Галичині, «Руська трійця»
- •50. Вплив подій революції 1848-1849 рр. В Австрійській імперії на західноукраїнські землі
- •51. Культурно-національна політика російського царизму щодо України в другій половині 19ст.
Зародження, розвиток і розклад первіснообщинного ладу на території України. Господарська діяльність, культура, і вірування трипільських племен.
Перші люди на території сучасної України з'явилися в епоху раннього палеоліту понад 900—800 тисяч років тому[4]. Заселення відбувалося з заходу на схід, кількаразовими хвилями. Люди сучасного типу — Homo sapiens, або кроманьйонці, сформувалися у період верхнього палеоліту, понад 40—35 тисяч років тому. На теренах України мешкали представники європеоїдної раси, які витіснили неандертальців.[8] Кроманьйонці мали примітивну родову організацію і були суспільством мисливців-збирачів. Понад 10 тисяч років тому відбувся перехід від палеоліту до мезоліту, який збігся з таненням льодовика. Наприкінці мезоліту відбувся поступовий перехід від збиральництва і полювання до землеробства і скотарства, які остаточно розвинулися в епоху неоліту (VII–IV тис. до н. е. ). Це був перший суспільний поділ праці. Саме цей період вважають розквітом первісного ладу, тому що вже постало продуктивне господарство. Винайдені шліфування і свердління каменю, з’явилися штучні матеріали (обпалена глина), а потім – тканина. Відбувся перехід від привласнюючого до відтворюючого господарювання. Цей процес отримав назву „неолітичної революції”. Сусідська община змінила родову організацію людей. Натомість матріархату постав патріархат. Енеоліт – перехідна епоха від кам’яного до мідного віку (VI–III тис. до н. е.) – пов’язаний перш за все з корінними змінами в житті людини: опануванням металів. У цей період на території України сформувалися дві основні групи племен: землероби – на Правобережжі і скотарі – на півдні та південному заході. Це свідчило про перший суспільний поділ праці. Використовуючи тяглову силу худоби, люди почали збирати більший врожай, що зумовило виникнення надлишків сільськогосподарської продукції, майнової нерівності та обміну продуктами. Таким чином виділилася родоплемінна верхівка, яка, привласнюючи результати праці гурту, поступово зосереджувала у своїх руках владу над ним. Найбільш вивченою археологічною культурою цієї епохи є трипільська. Саме в с. Трипілля Київської області київський археолог В. Хвойка віднайшов перше таке поселення. Трипільці, які поселились на Правобережжі України, були фактично найдавнішими хліборобськими племенами. Обробляючи землю дерев’яним плугом з ка-м’яним або кістяним лемехом, вони вирощували пшеницю, ячмінь, просо. Зерно мололи за допомогою простих кам’яних жорен. Окрім цього, трипільці розводили дрібну рогату худобу та коней, свиней. Населення жило у стаціонарних чотирикутних глиняних одно- двоповерхових будинках з кількома кімнатами. На надзвичайно високому рівні у трипільців знаходився розвиток гончарства. Посуд виготовлявся у спеціальних гончарних печах, а потім фарбувався білою, червоною і чорною фарбами характерними візерунками. Розвивалося ткацтво. Археологічні знахідки свідчать про зв’язки трипільських племен із Малою Азією, Кавказом. Розвиток знарядь праці із сплаву міді та олова – бронзи був головним досягненням цієї епохи, яке зумовило зміни суспільних відносин. Застосування більш міцного металу – бронзи дало можливість значно вдосконалити транспортні засоби, знаряддя виробництва. Подальшого розвитку набули різні ремесла: гончарне, каменярське, бронзоплавильне. Відбувся другий суспільний поділ праці – відокремлення ремесла від землеробства (третій пов’язаний із відокремленням торгівлі). Суспільство поступово перейшло від первісного ладу до епохи соціального розшарування. Це не могло не зумовити зіткнення між племенами і всередині племен. Це є одна із теорій зникнення трипільців.