Дослідження пального на мідній пластинці (гост 6321-69)
Дослідження пального на мідній пластинці дає можливість встановити (якісно) наявність в пальному вільної сірки і активних сірчистих сполук (сірководень, меркаптани та ін.).
Вміст вільної сірки і активних сірчистих сполук в пальному не допускається тому, що вони викликають інтенсивну корозію резервуарів і деталей двигуна. Про наявність в пальному сірки і активних сірчистих сполук судять по зміні кольору мідної пластинки, що занурена в досліджуване пальне.
Проведення досліду.
Досліджуване пальне заливають в пробірку до висоти близько 60 мм і опускають в нього щипцями зачищену мідну пластинку. Перед дослідом вона зачищається шліфувальною шкіркою до чистоти поверхні 8, промивається спиртом або ефіром і просушується на фільтрувальному папері. Пробірка з пластинкою, зануреною в досліджуване пальне, поміщається на водяну баню, де утримується при температурі 50 ± 2 °С на протязі 3 годин.
Рівень води в бані повинен бути вище рівня пального в пробірці. По закінченні трьох годин пластинку витягують з пробірки, відмивають її поверхню від відкладених смол ацетоном або спиртово-бензольною сумішшю (в співвідношенні 1:1) і порівнюють з кольором пластинки, що не підлягала досліду. Для кожного досліджуваного зразка пального проводиться не менше двох випробувань. Якщо хоча б при одному випробуванні пластинка покрилась темно-коричневими або сіро-сталевими плямами, то вважається що пальне не витримало випробування. При всіх інших змінах кольору або відсутності змін кольору пластинки вважається, що продукт витримав випробування.
Визначення водорозчинних кислот і лугів (гост6307-75)
Водорозчинні кислоти і луги, в основному, це такі неорганічні речовини, як H2SO4, NaOH та інші речовини, які залишаються в пальному при очищенні (наприклад, сульфокислоти). Внаслідок високої корозійної агресивності водорозчинних кислот та лугів, вміст їх в пальному не допускається.
Проведення досліду.
1-ділильна лійка з нафтопродуктами й дистильованою водою;2-дистильована вода; 3-
мірний циліндр; 4-пробірки із зразками; 5-крапельниця з фенолфталеїном; 6—крапельниця
з метилоранжем;
В розподільну лійку заливають 50 мл досліджуваного пального та 50 мл дистильованої води. Дистильовану воду попередньо перевіряють на нейтральність за допомогою індикаторів.
Для повного розчинення кислот і лугів у воді суміш збовтують на протязі 5 хв. При випробовуванні темних нафтопродуктів їх перед заливанням у розподільну лійку нагрівають до 70-80 °С. Після відстоювання нижній водний шар (водну витяжку) зливають у дві пробірки. В одну пробірку добавляють дві краплини розчину індикатору метилового оранжевого і порівнюють колір досліджуваної водної витяжки з кольором такого ж об’єму чистої дистильованої води, в яку добавлені також дві-три краплини індикатора метилового оранжевого. Забарвлення досліджуваної водної витяжки в рожевий колір вказує на наявність у нафтопродукті водорозчинних кислот.
У другу пробірку додають дві-три краплі розчину фенолфталеїну. Забарвлення розчину в червоний колір вказує на наявність у нафтопродукті лугів. Продукт вважається без вільних лугів при відсутності забарвлення водної витяжки фенолфталеїном і без водорозчинних кислот при незмінному забарвленні водної витяжки від метилового оранжевого індикатора.