9. Концепсії капіталу. Визначення та приклади

Дві концепції капіталу: фінансова та фізична.

Згідно з фінансовою концепцією капіталу капітал є синонімом чистих активів або власного капіталу підприємства. Тобто, фінансова концепція капіталу базується на концепції власності, яка розглядає капітал якз алишкову частку власників в активах підприємства, що визначається балансовим рівнянням: A - З = К.

Концепція збереження фінансового капіталу передбачає, що прибуток є збільшенням фінансової суми чистих активів за період (включаючи операції з власниками). При цьому збереження фінансового капіталу можна вимірювати в номінальних грошових одиницях або в одиницях постійної купівельної спроможності. В першому випадку збільшення вартості активів, утримуваних підприємством протягом звітного періоду, визнається прибутком, в другому випадку прибутком вважається лише та частина зростання вартості активів, яка перевищує зростання загального рівня цін.

Згідно з фізичною концепцією капіталу капітал розглядається як виробнича потужність підприємства, що базується, наприклад, на вироблених одиницях за день. Тобто, фізична концепція капіталу базується на концепції господарської одиниці, в основі якої лежить балансове рівняння: A = 3 + К.    

Концепція збереження фізичного капіталу передбачає, що прибуток є збільшенням фізичної виробничої потужності за період (включаючи операції з власниками). Це означає, що цінові зміни, які впливають на активи та зобов'язання підприємства, розглядаються як зміни в оцінці фізичної виробничої потужності підприємства та вважаються частиною власного капіталу, а не прибутком звітного періоду.

Отже, основною різницею між двома концепціями збереження капіталу є підхід до впливу змін ціни активів і зобов'язань підприємства.

10. Якісні характеристики фін звітів та основні припущення при їх складанні. Визначення та приклади

Необхідною умовою правдивого відбиття діяльності підприємства є подання інформації способом, що забезпечує якісні характеристики фінансових звітів. Якісні характеристики визначають ступінь корисності інформації, наведеної у фінансових звітах. Концептуальна основа МСФЗ містить чотири основні якісні характеристики фінансової інформації: зрозумілість, доречність, вірогідність і порівнянність.

Зрозумілість — це якість інформації, що дає можливість користувачам сприймати її значення.

Доречність характеризує здатність інформації впливати на рішення, прийняті на її основі. Доречність інформації визначається її істотністю, своєчасністю й можливістю використання для прогнозування. Істотність. Інформація є істотної, якщо її пропуск або неправильний розрахунок можуть вплинути на рішення користувачів. Своєчасність. Найбільш достовірна інформація губить зміст, якщо вона представлена користувачам із запізненням. Тому фінансові звіти повинні бути представлені користувачам у строки, що забезпечують їхнє ефективне використання. Можливість використання для прогнозування. Інформація, наведена у фінансових звітах, повинна не тільки відображати результати минулої діяльності, а й бути корисної для прогнозування майбутніх прибутків, дивідендів й інших виплат.

Вірогідність інформації означає, що вона не містить помилок й упереджених суджень. Вона визначається повнотою, нейтральністю, обачністю, превалюванням сутності над формою, правдивим відбиттям фінансового стану й результатів діяльності.

Порівнянність характеризує можливість користувачів звітності порівнювати: фінансові звіти підприємства за різні періоди; фінансові звіти різних підприємств. Таке порівняння дає можливість оцінити динаміку розвитку підприємства і його позицію на ринку.

Припущення: безперервність та нарахування

Безперервність діяльності означає, що керівництво не має наміру ліквідувати підприємство або припинити операції або не існує реальної альтернативи, крім того як зробити це. Таке припущення є важливим, оскільки у випадку банкрутства або ліквідації підприємства його фінансова звітність складається виходячи з інших принципів і вимог до оцінки статей, чим в умовах звичайної діяльності.

Облік на основі нарахування означає, що операції й інші події варто відображати в облікових регістрах і відображати у фінансових звітах тих періодів, до яких вони ставляться, а не обов'язково тоді, коли підприємство одержує або сплачує кошти. При застосуванні основи нарахування статті визнаються як активи, зобов'язань, капіталу, доходу або витрат, тобто елементів фінансової звітності, якщо вони задовольняють визначенням і критеріям визнання елементів, наведених у Концептуальній основі МСФЗ.