- •1.2. Оцінка актуальності існуючої стратегії розвитку області
- •Структура обсягу реалізованої продукції у 2009 році (робіт, послуг)
- •Розділ 2. Стратегічна мета розвитку Сумської області на період до 2015 року
- •2.1 Оцінка конкурентних переваг та обмежень на шляху розвитку області
- •2.2. Бачення, місія, стратегічна мета та стратегічні напрямки «Нової Сумщини-2015»
- •Розділ 3. Стратегічний напрямок №1. Створення кластерів в апк за рахунок розвитку високотехнологічного агропромислового виробництва
- •Прогноз основних показників розвитку зернового кластеру
- •Прогноз основних показників розвитку бурякоцукрового кластеру
- •Прогноз основних показників розвитку молочного кластеру
- •Прогноз основних показників розвитку кластеру свинарства
- •Модель розвитку кластеру
- •Розділ 4. Стратегічний напрямок №2. Створення кластерів в галузі будівництва
- •Структурна побудова будівельного кластеру
- •Структурна побудова будівельного кластеру на базі «бвк Компанія «Федорченко»
- •Розділ 5. Стратегічний напрямок № 3. Впровадження ресурсо- і енергозберігаючих технологій
- •5.1. Політика підвищення енергоефективності в Сумській області
- •Структура споживання первинної енергії в 2005 році, %
- •Структура споживання паливно-енергетичних ресурсів у Сумській області, %
- •Споживання природного газу споживачами Сумської області по рокам
- •Базова динаміка газового балансу України до 2015 року
- •Завдання зі скорочення споживання природного газу Сумською областю по категоріям споживання
- •Капіталовкладення на одиницю заміщеного (зменшеного) обсягу споживання пер, тис. Грн./т. У. П.
- •Енергетичний потенціал біомаси та обсяги його використання в Європі та Україні, 2009 рік, млн.Т.У.П.
- •1. Відсутність системної роботи по залученню інвестицій у підвищення енергоефективності.
- •3. Нераціональний порядок прийняття рішень по фінансуванню інвестпроектів за рахунок бюджетів всіх рівнів.
- •Е тапи інвестиційного проекту в провадження проекту
- •4. Тяганина в процесі одержання дозволів та погоджень, виділення земельних ділянок, необхідних для реалізації інвестиційних проектів.
- •5. Міста області, які мають централізоване теплопостачання, не розробили всупереч вимогам Закону України «Про теплозабезпечення» схем теплопостачання.
- •6. Незацікавленість, перш за все, керівників бюджетних установ, у впровадженні енергозберігаючих заходів.
- •7. Некваліфікована експлуатація сучасного обладнання в котельних бюджетних установ, особливо в сільській місцевості.
- •5.2. Політика реформування жкг та підвищення якості комунальних послуг
- •1. Відсутність системної роботи по залученню інвестицій в область.
- •2. Нераціональний порядок прийняття рішень по фінансуванню проектів за рахунок бюджетів усіх рівнів.
- •3. Відсутність використання потенціалу теплової енергії очисних споруд шляхом впровадження застосування теплових насосів.
- •4. Відсутність контролю за якістю надання теплопостачальними підприємствами послуг з централізованого теплопостачання населенню.
- •5. Неефективне та некваліфіковане управління об’єктами теплопостачання.
- •5.2.2. Водопостачання та водовідведення.
- •5.2.4. Благоустрій населених пунктів області.
- •Розділ 6. Стратегічний напрямок №4. Розвиток інноваційно-інвестиційної інфраструктури
- •6.1. Розвиток транспортної інфраструктури як фактору підвищення інвестиційної привабливості
- •6.1.1. Створення міжнародного центру авіаційних перевезень і логістики на базі обласного комунального підприємства «Аеропорт Суми»
- •6.1.2. Проведення капітальних ремонтів та реконструкції автомобільних доріг державного та міжнародного значення.
- •6.1.3. Створення технологічних та індустріальних парків для стимулювання інноваційних та венчурних проектів
- •6.2. Формування інфраструктури регіонального інноваційного розвитку
- •6.2.1. Інноваційний розвиток області.
- •6.2.2. Підвищення інвестиційної привабливості області.
- •6.3. Інструменти забезпечення стрімкого зростання
- •6.4. Розвиток інформаційного простору області та формування іміджу влади
- •Розділ 7. Стратегічний напрямок № 5. Розвиток малого та середнього бізнесу в пріоритетних напрямках
- •Динаміка кількості малих підприємств 2005-2009 роках, одиниць
- •Розподіл обсягів реалізованої продукції (робіт послуг) малих підприємств за видами економічної діяльності у 2008 році, %
- •Напрямки використання необробленої деревини на Сумщині протягом 2007-2009 років*
- •Канали забезпечення приватних підприємств (підприємців) Сумщини необробленою деревиною, тис. Куб. М
- •Динаміка обсягів реалізації деревопереробної продукції місцевими підприємствами, млн. Грн.
- •Основні економічні показники ефективності розвитку садівництва в області за 2006-2010 роки
- •Розділ 8. Стратегічний напрямок №6. Стратегія розвитку соціально-гуманітарної сфери на покращення рівня життя мешканців області
- •8.1. Сучасне управління освітою як фактор підвищення конкурентоспроможності області.
- •8.2. Реформа галузі охорони здоров’я як інструменту покращення рівня життя мешканців області
- •Розділ 9. Етапи та очікувані результати реалізації стратегії «Нова Сумщина-2015»
- •Розділ 10. Механізми та організаційне забезпечення реалізації Стратегії
Структурна побудова будівельного кластеру
За статусом будівельний кластер являє собою об'єднання юридичних осіб на добровільних засадах з колегіальною формою управління: юридичні особи делегують окремі свої повноваження загальним зборам як вищому керівному органу кластеру.
Застосування кластерної моделі розвитку будівельної галузі дає наступні переваги учасникам кластеру:
повний доступ до інформації;
наближення до ринків;
забезпечення спеціалізованою робочою силою;
економія за рахунок масштабів виробництва;
зниження собівартості будівельної продукції;
об'єднання фінансових можливостей для забезпечення гарантій на отримання кредитних ресурсів;
залучення до співробітництва зовнішніх інвесторів;
реалізація учасниками кластеру державної програми будівництва доступного житла, що забезпечить завантаженість будівельної галузі та суміжних галузей;
можливість відстоювання інтересів кластеру на рівні органів місцевої влади.
Кластер в будівництві слід вибудовувати в наступній послідовності.
Формування ініціативної групи полягає в об'єднанні виробників та інших суб'єктів, які погоджуються з ідеєю створення кластеру. Ця згода затверджується прийняттям протоколу про наміри.
Розробка проекту. При розробці проекту необхідно врахувати потреби членів майбутнього кластера та їх можливості, джерела формування матеріальної бази.
Створення координаційного центру кластера та визначення кола суб'єктів кластера. На цьому етапі розробляється статут, проводяться установчі збори та реєстрація учасників кластеру.
Початок діяльності кластера. На цьому етапі розробляються Правила внутрішньої господарської діяльності кластера та бізнес-план.
Подібний підхід відпрацьований в області на практиці при створенні кластероподібної групи на базі компанії «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко». На сьогодні будівельна компанія являє собою багатогалузеву організацію, основним напрямком діяльності якої є будівництво багатоповерхових житлових будинків, сучасних котеджів поліпшеного планування на індивідуальне замовлення, об’єктів соціально-культурного призначення, а також власне виробництво будівельних матеріалів (цегли, залізобетону, столярних виробів, будівельних розчинів, виробів з металопластику).
Будівництво має завершений цикл: від його проектування (будівельна компанія має власний проектний інститут), будівництва, яке виконується будівельними матеріалами власного виробництва, за рахунок власних коштів, та до обслуговування вже введеного в експлуатацію житлового фонду через власну житлово-експлуатаційну дільницю.
Структурна побудова будівельного кластеру на базі «бвк Компанія «Федорченко»
Всі ці структури «кластеру Федорченко» внутрішньо тісно пов'язані між собою, продукція та послуги кожного підрозділу передаються за призначенням іншому в суворо установлений термін з оплатою за системою госпрозрахунку за введеним безготівковим розрахунком. Така збудована система дозволила ефективно працювати кожному структурному підрозділу: збільшити обсяги виробленої продукції, скоротити строки будівництва до одного року, бути гарантованому в потребі своєї продукції та послуг, бути впевненому в своєчасному отриманні якісних будматеріалів.
Потужність такого кластеру дозволяє щорічно будувати до 200 тис. кв. м житла, але при перспективі створення будівельного кластеру в межах області обсяги виробництва можуть зрости. Так, потенціал власного виробництва цегли та залізобетону на підприємствах «кластеру Федорченко» дозволяє збільшити обсяги виробництва в 2 рази без залучення додаткових інвестицій в основні фонди: обсяги виробів з залізобетону можуть збільшитися з 17 до 30 тис. куб. м, товарного бетону з 19 до 40 тис куб. м, будівельної цегли з 5 до 12 млн. шт. на рік.
На сьогоднішній день потреба в житлі по області складає до 1,8 млн. кв. м. Для забезпечення такої потреби за п'ять років, враховуючи прогнозні показниками розвитку ринку, треба будувати щорічно приблизно 350 тис. кв. м. житла. У тому числі у відповідності до урядової програми «Доступне житло», якою передбачено побудувати 1,2 млн. кв. м доступного житла за ціною на 24% меншою ніж та, що склалася в галузі в до кризовий період. При створенні будівельного кластеру в області таку ціль можливо досягти як за обсягами будівництва, так і за собівартістю одиниці площі. Зокрема, потенціал «кластеру Федорченко» зможе забезпечити до 40% запланованого будівництва на рік. Решта обсягів будівництва розподілиться між іншими будівельними компаніями області: «Сумбуд», «ВКП «Нотекс», «Номак – Інвест», «Будукрінвест», «Екобуд». За розрахунками для досягнення такої потужності необхідно щорічно залучати інвестиції в обсязі близько 1,7 млрд. грн.
Очевидні деякі фактори, які є перепоною в створенні кластеру в області:
значний рівень зношення основних фондів в індустрії будівництва;
неможливість отримати дозволи на землевідведення у встановлені законодавством терміни;
відплив квалифікованої робочої сили за межі області;
недостатній рівень розвитку інфраструктури для ведення бізнесу;
недостатній рівень інформації, орієнтованої на розвиток бізнесу;
відсутність серйозних пакетів інвестиційних проектів;
адміністративна незахищеність інвесторів.