Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
фонетика.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
44.27 Кб
Скачать

Фонетична транскрипція

Транскрипція (від лат. transcriptio -переписування ) - спеціальний спосіб запису звуків у повній відповідності з їх звучанням.

Фонетичний алфавіт - система букв та додаткових знаків, за допомогою яких записується жива мова.

В українському мовознавстві використовують такі знаки:

позначка

що означає

приклад

[ ]

знак запису звука, слова чи цілого уривка у вигляді фонетичної транскрипції

[ а ]- голосний

звук;

[ лех'ко ]- так вимовляється слово легко

[ ' ]

знак наголосу; розташовується над голосним, на який падає наголос

[ вэ дка]

[ дідъ ]

[ ' ]

знак, що позначає м'якість приголосного; ставиться вгорі після цього приголосного

[ син'е ]

[ с'н'іг ]

[ ]

знак, що позначає пом'якшеність приголосного; ставиться також вгорі після цього приголосного

[ c'в’ато ]

[ затиш’ш’а ]

[ : ]

позначення довготи приголосного; розташовується після цього приголосного

[ жиет':б ]

[дж]

[дз]

[дз']

позначення фонетичної єдності звуків [дж], [дз], [дз']; ставиться вгорі над буквою

[джэ ра]

[гедз']

[ я ] [ ї ]

позначки, що передають специфічну у деяких положеннях вимову нескладових звуків [ я], [ ї]

[робъ я]

[мії ]

[ еи ]

знак, що позначає, до якого звука наближається звучання голосного; розташовується вгорі після цього голосного

[ в’ід':ачиетие ]

[ засилиена ]

Основні правила запису фонетичних транскрипцій:

  • м'який знак та букви я, ю, є, ї у транскрипції не вживаються;

  • кожному звуку відповідає окрема буква транскрипції (інколи разом з допоміжними позначками);

  • у кожному слові, що записується у вигляді фонетичної транскрипції, якщо у нього більше ніж один склад, позначається наголос;

  • у транскрипції не вживаються великі букви; всі слова пишуться з малої букви.

Співвідношення звуків і букв

Більшість букв позначає один звук.

Але буква може передавати і два звуки, напр.:

  • буква щ передає сполучення двох звуків [ш]+[ч];

  • буква ї завжди позначає два звуки [й] та [і].

З іншого боку, для позначення одного звука можуть вживатися дві букви (напр., букви дж і дз передають відповідно кожна с