- •1.Поняття «новітньої історії України» та «українського хіх». Період іст Укр хіх ст.
- •2. Адміністративно-територіальний устрій України у складі Російської імперії.
- •3. Включення Правобережної України, Південної України та Криму до Російської імперії.
- •4. Кримська війна та Великі реформи 1860—1870-х років. Особливості реформаторської
- •5. Модернізація політичної влади на початку хх ст.: приклад підросійської України.
- •6. Адмін-територ устрій та організація австр держа влади в укр регіонах у складі монархії Габсбургів.
- •8. Вплив конституційних і децентралізаторських реформ 1860-х років у Габсбурзькій монархії…
- •9. Українське представництво в австрійських державних (Державна рада) і крайових (Галицький і Буковинський сейми) парламентських установах.
- •10. Соціальні стани у Наддніпрянській Україні до 1860-х років. Аграрна р-ма 1861 р. Столипінська аграрна р-ма.
- •12. Соціальні верстви в Галичині, на Буковині й Закарпатті. Економічне становище українських регіонів у складі Габсбурзької монархії (до 1848 р.).
- •15. Росіяни на Україні: військові, дворяни, чиновники. Старообрядці (старовіри). Російська інтелігенція на Україні.
- •16. Російська колонізація України у зв’язку з індустріалізацією Донецько-Придніпровського регіону.
- •17. Опозиційна та революційна діяльність росіян на Україні: декабристи й народники. «Малоросійський патріотизм»
- •19. Чисельність і розселення поляків у підросійській Україні. Польська земельна власність
- •20. Поляки в соціо-етнічних конфліктах на Україні: Листопадове (1830 р.) і Січневе (1863 р.) повстання.
- •21. Польська культурно-інтелектуальна присутність на Правобережній Україні. Образ України («Руси») й українця («русина») у польській громадсько-політич думці хіх
- •25. Розселення євреїв у Російській імперії. Правове становище і демографічні процеси. Структура зайнятості єврейського населення.
- •28. Німецькі колонії на Україні. Меноніти. Внесок німецьких колоністів у розвиток сільського господарства України.
- •30.Кримські татари.Кримськотатарське відродження хіх
- •31. Вплив ідей Французької революції та німецького Романтизму на розвиток українського національного руху.
- •32. Тяглість козацького (малоросійського) патріотизму. Українські автономісти під час російсько-французької війни 1812 р. Українське масонство.
- •33. Харківські романтики. «Ідеологічна» функція літературної творчості і. Котляревського і т. Шевченка.
- •34. «Ідея слов’янської взаємності та «український месіанізм». Руська трійця». Кирило-Мефодіївське товариство.
- •35. Інтелектуальні співтовариства як засіб інституціоналізації українського руху в Російській імперії: Громадівські гуртки 1860-х років. Хлопомани.
- •36. Реакція російської громадськості й імперської влади на розвиток українського руху.
- •37.Формування інституційної інфрактсруктури українського руху в Австрійській монархї в сер та др.. Пол. Хіх ст.
- •38. Утворення політ партій у Галичині та Наддніпрянщині: порівняльна характеристика. Галичина.
- •39. «Українське питання» в політиці австрійської влади. Вплив зовнішніх чинників на формування політики Відня щодо українців.
- •40. Народництво («народолюбство») як світоглядна основа українського руху в Російській імперії. Концептуалізація національної історії.
- •41. Політичні ідеї м. Драгоманова. «Культурницька» і «політична течії в українському русі. Ідея національної єдності українців
- •42. Національно-політичні орієнтації в укр. Суспільстві Галичини, Буковини, Закарпаття в сер. Й д
- •43. Політизація укр. Руху в Наддніпрянській Укр. На поч. Хх ст. Укр. Політ. Думка: між федеративністю і самостійністю.
- •44. Вплив революції 1905-1907 рр. На укр. Рух. Укр. Громада в Державній думі.
- •45. Розгортання масового українського національного руху в Галичині на поч. Хх ст. Утвердження ідеї національної єдності та державного суверенітету України.
- •46. Українсько-польський конфлікт у Галичині на зламі хіх-хх ст. Боротьба за український університет у Львові та реформу виборчого права.
- •47.Університети на України (Харківський, Київський, Одеський, Львівський, Чернівецький):освітнє, наукове…
- •48. Світоглядні та культурно-мистецькі течії хіх ст. (Класицизм, Романтизм, Реалізм). Традиція й «модерн».
- •50. Історія України хіх ст. У світлі європейського досвіду націотворення та сучасних концепцій «нації» і «націоналізму».
15. Росіяни на Україні: військові, дворяни, чиновники. Старообрядці (старовіри). Російська інтелігенція на Україні.
Було д-ка категорій рос нас на Надн Укр.: військові – 1-ша хвиля військової колонізації Укр припала на період Руїни ІІ пол. 17 ст. Част з них згодом у 18 ст отр на торит Гетьманшини і Слобожанщини вели земельні терит, як і осіли. Рос селяни за 1-2 покоління асимілювалися з українцями, але це не стосувалось дворян. Вони зберігали культурну і соц. Дистанцію до укр., та до тих хто не мав з ними рівного соц. Статусу. Дворяни- отр землі на терит Укр. Вони залиш носіями укр. традиції. Підкреслювали свій вищий статус. ЧАСТ дворян прив’язували себе до малоросів(зяв малоросійський патріотизм). Ця терит для них ставала рідною. Цей патріотизм вів до того, шо рос дворяни назив себе малороси, але не в етнічному, а в територіальному патріотизмі. Чиновники-іміграція поч з І пол19 ст Найб прибуло у ІІ пол. 19, що пов’язане з індустріалізацією. Це були переважно робітники, які поч становити б-сть в укр. містах Півдня. Займ торгівлею:хліба, цукру, горілки. Стають домінуючою групою в Півд-укр містах. В Харкові-63%, Києві 55%, Катеринрславі2%.Старообрядці-релігійна традиціоналісти. Оселились на терит Старообрядського полку на північ від Чернігова зараз Рос терит Бранська обл. Переселялсь туди через вигідне розташування(переважають ліси, болота). Не асимілювались з укр. нас, конфліктували з владою Гетьманщини. Були активні економічно –нові способи господарювання. Зам торгівлею. Згодом у 18 ст старовіри поч переселятись на Південь (херсонська, одеська обл). Част осілі в гирлі Дунаю.Їх там низив липовани. На поч ХХ їх нарахов 170 тис Вони не служили в війську, носили своєрідний одяг, розмовляли лише російською. Вели замкнутий спосіб життя. Розпорядженні. Щодо ставлення до шлюбу. Найрадикальніші з них – представники більшості безпопівських згод: поморці, федосіївці4 та ін. –взагалі відкидали його необхідність.Були переконані, що царство антихриста уже настало, вони висунули цілий ряд аргументів щодо непотрібності шлюбу. На їхню думку, шлюб не можна булоукладати з кількох причин: по-перше, порушувався такий необхідний для спасіння під час страшного суду ідеал чистоти; по-друге, за відсутності священства правильні шлюби нікому було освячувати і, по-третє, такі шлюби вели лише до народження нових слуг антихриста. Однак переважна більшість мешканців «описних слобод» належала до поміркованої течії – попівської, представники якої шлюб визнавали. Інколи, за відсутності власного священнослужителя, вони вдавались навіть до послуг представника офіційної церкви, якщо той погоджувався, безумовно, за велику плату, вінчати за старими обрядами.Рос інтелігенція зяв у 1-ій пол. 19. Проф універів Чернігів, Киїівсь, Росіяни- Срезневський, Іконіков, Голубєв,Фомін. 1918 утв академія наук президентом тсав Вернадський, який критикував українців, не визнавав як окремий народ. Ідеолоім рос централізму в Укр був засновник газети «Киявлянина» Шульгін.