- •Аспекти розвитку матеріалознавства як науки про матеріали
- •Методи вивчення будови і властивостей матеріалів
- •Агрегатний стан речовини
- •Елементи кристалографії. Типи кристалічних решіток (сингоній)
- •Градація структури твердих тіл. Поліморфізм
- •Дифузія у металах і сплавах. Самодифузія. Закони дифузії.
- •Рідкі кристали , класифікація, характеристика, галузь застосування
- •Загальна характеристика металів і сплавів, їх класифікація, властивості.
- •Термічна обробка металів і сплавів
- •Сплави на основі заліза: сталі та чавун
- •Діаграма фазової рівноваги. Діаграма залізо-цементит
- •12. Класифікаційні ознаки некристалічних твердих тіл
- •13. Некристалічні тверді тіла: Полімери за типом волокон
- •14. Загальна характеристика неорганічних (силікатних) матеріалів
- •16. Цемент та бетон, клас-ція
- •17. Загальна хар-ка клеючих матеріалів
- •20. Особливості структури і властивості полімерів за типом волокон
- •21. Кристалічна та аморфна структура металів та неметалів (силікатів)
- •22. Особливості структури і властивості полімерів за типом пластмас
- •33.Матеріали, що використовуються у виробництві непродовольчих товарів.
- •32.Фізико-механічні властивості матеріалів. Теорія міцності. Деформаційні процеси.
- •31.Оптичні властивості матеріалів.
- •30.Методи визначення характеристик теплофізичних властивостей матеріалів.
- •29.Здатність матеріалів змінювати чи зберігати свої властивості під дією теплової енергії.
- •28.Здатність матеріалів поглинати тепло під дією теплової енергії.
- •27.Здатність матеріалів проводити тепло під дією теплової енергії.
- •26.Теплофізичні властивості матеріалів: характер теплового руху, теплопередача.
- •25. Проникність як фактор гігієнічних властивостей матеріалів.
- •24. Поглинання як фактор гігієнічних властивостей матеріалів.
- •23.Класифікаційні ознаки фізичних властивостей матеріалів.
Аспекти розвитку матеріалознавства як науки про матеріали
Матеріалознавство - прикладна наука про зв'язок складу, будови і властивостей матеріалу. Матеріалознавство відноситься до групи природних наук, Зокрема до технічних наук, і є однією з тих наук яка вивчає матеріали , що використовуються людиною у вигляді різних предметів або є сировиною для їх виготовлення
Теоритичной основою матеріалознавства є розділи фізики та хімії. Матеріалознавство розвивається за законами матеріалістичної діалектики, розглядає навколишній світ в постійному русі та розвитку:
- від нижчого до вищого
- від простого до складного
- від загального опису зовнішніх ознак до сучасної характеристик цих структурних параметрів і властивостей
- від методів органолептичної або візуальної оцінки якості до фізичних, механічних, хімічних методів контролю якості
- від принципів контролю якості готового матеріалу в процесі його виготовлення
Методи вивчення будови і властивостей матеріалів
Методи вивчення будови матеріалів поділяють на дві групи:
методи, за допомогою яких визначають будову, тобто структуру матеріалів і перетворення, що в них відбуваються, і змінюють їх будову: методи структурні, методи, що грунтуються на існуванні звязку між будовою та властивостями матеріалу.
Методи, за допомогою яких безпосередньо визначають властивості матеріалів у тих чи інших умовах експлуатації, насамперед механічні, а також фізичні та хімічні: механічні, фізичні, хімічні.
Агрегатний стан речовини
Кожна речовина може перебувати в різних агрегатних станах залежно від умов, у яких вона знаходиться: температури та тиску.
Різні агрегатні стани називаються ще фазами.
Сукупність фаз, які знаходяться в стані рівноваги, називаються системою.
Фаза – це однорідні складові системи, які мають однаковий агрегатний стан і які відокремлюються від інших складових частин поверхнями розділу.
Газрподібний – гази характеризуються тим, що можуть займати будь-який обєм, 1 см. куб ідеального газу містить 2,7*10 в 19 молекул. Молекули газу мають високу енергію руху.
Рідкий стан – рідкий стан є проміжним між кристалічним і газоподібним. Молекули рідини мають значно менші відстані між собою, ніж молекули газів і утворюють нестабільні комплекси.
Твердий стан – характеризується стійкістю форми і обєму. Частини твердих тіл завдяки сильній взаємодії утворюють правильну впорядковану структуру, що відповідає мінімуму вільной енергії.
Плазма – особливий стан речовини, яка утворюється з іонізованих атомів і електронів, у таких співвідношеннях, при яких загальний заряд дорівнює нулю.
Тверді тіла подяляють на:
Кристалічні – перебувають у твердому стані до відповідної температури, при якій вона переходить у рідкий стан. Правильний порядок розташування атомів у кристалчних тілах спостерігається на далекій відстані.
Аморфні тіла – не мають температури плавлення під час нагрівання поступово переходять у рідкий стан, знижуючи свою вязкість. Порядок розташування атомів виконується тільки для ближнього оточення.
Склоподібні тіла – проміжна фаза між кристалічними тілами й аморфними. Іноді речовина може під час охолодження затвердівати у вигляді кристалічної або аморфно-кристалічної форми, залежно від умов охолодження.