- •Поняття, предмет і метод кримінального права.
- •Система кримінального права. Загальна і особлива частини кримінального права.
- •Чинний кримінальний кодекс україни, його система і загальна характеристика.
- •Диспозиція і санкція, їх види.
- •Чинність кримінального закону в просторі.
- •Чинність кримінального закону щодо осіб.
- •Набрання і втрата чинності кримінального закону.
- •Зворотна дія кримінального закону.
- •Поняття і ознаки злочину.
- •Класифікація злочинів, її критерії і кримінально-правове значення.
- •Поняття злочину невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкого і особливо тяжкого.
- •Поняття і ознаки складу злочину. Злочин і склад злочину.
- •Поняття і ознаки об’єкта злочину. Класифікація об’єктів іі критерії і значення.
- •Безпосередній об'єкт злочину і його значення.
- •Поняття, ознаки і значення об'єктивної сторони злочину.
- •Поняття і ознаки злочинної дії.
- •Родовий об'єкт злочину і його значення.
- •Поняття і ознаки злочинної бездіяльності.
- •Значення непереборної сили, фізичного і психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність особи.
- •Поняття, види і значення злочинних наслідків.
- •Причинний зв'язок між злочинним діянням і злочинними наслідками та його значення.
- •Класифікація складів злочину і її кримінально-правове значення.
- •Поняття і ознаки суб'єкта злочину.
- •Спосіб, засоби, знаряддя, обстановка, час. Місце вчинення злочину їх кримінально-правове значення
- •Поняття осудності та її зміст.
- •Поняття і критерії неосудності.
- •Поняття і кримінально-правове значення обмеженої осудності.
- •Примусові заходи медичного характеру.
- •Поняття та ознаки спеціального суб'єкта злочину.
- •Поняття, ознаки і значення суб'єктивної сторони злочину.
- •Поняття, зміст та значення вини.
- •Форми і види вини, критерії і значення їх виділення.
- •Необережність і її види.
- •Умисел і його види.
- •Відмінність злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
- •Відмінність злочинної недбалості від злочинної самовпевненості.
- •Випадок (казус) і його відмінність від злочинної недбалості.
- •Злочини з двома формами вини.
- •Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значеня
- •Юридична і фактична помилки, їх види і кримінально-правове значення.
- •Поняття і види стадій вчинення злочину
- •Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочинів і практичне значення правильності його встановлення.
- •Поняття ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин.
- •Замах на злочин: поняття, ознаки та види.
- •Відмінність замаху на злочин від готування до злочину від закінченого злочину.
- •Добровільна відмова від доведення злочину до кінця: поняття, ознаки і кримінально-правове значення. Відмінність добровільної відмови від доведення злочину до кінця від дійового каяття.
- •Понят співучасті у злочині об'єктиві суб'єктивні озн
- •Виконавець (співвиконавець) злочину, об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
- •Види співучасників злочину, критерії і значення їх виділення.
- •Організатор злочину, об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
- •Підбурювач злочину, об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
- •Відмінність підбурюваня до злочину від діянь виконавця і організатора злочину та загальних закликів до злочинної діяльності.
- •Пособники злочину об’єктивні і суб’єктивні ознаки що характеризують його діяння.
- •Форми співучасті у злочині, критерії і значення їх виділення.'
- •Вчинення злочину групою осіб.
- •Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.
- •Вчинення злочину організованою групою.
- •Вчинення злочину злочинною організацією.
- •Відповідальність співучасників при незакінченому злочині і при невдалій співучасті.
- •Ексцес співучасника злочину. Види ексцесу.
- •Добровільна відмова при співучасті, її особливості і вплив на кримінальну відповідальність співучасників злочину.
- •Поняття, ознаки і види множинності злочинів.
- •Поняття, види і значення повторності злочинів. Відмінність повторності злочинів від продовжуваного злочину
- •Поняття, ознаки і види сукупності злочинів.
- •Поняття, види кримінально-правове значення рецидив.
- •Поняття і ознаки обставин, що виключають злочинність діяння
- •Необхідна оборона: поняття та умови її правомірності. Перевищення меж необхідної оборони.
- •Необхідна оборона і уявна оборона.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Крайня необхідність: поняття-і-умови її правомірності
- •Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •Поняття, підстави і правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку закінченням строків давності.
- •Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •Поняття, ознаки і мета покарання. Відмінність покарання від ін видів держ примусу і заходів громадського впливу.
- •Покарання основні.
- •Громадські роботи.
- •Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •Покарання, що можуть застосовуватись і як основні, і як додаткові.
- •Штраф. Заміна штрафу іншим покаранням.
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •Виправні роботи.
- •Службові обмеження для військовослужбовців.
- •Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Загальні засади призначення покарання, їх поняття і зміст.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом за даний злочин.
- •Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення.
- •Звільнення від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
- •Звільнення від покарання з випробуванням.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 7р.
- •Умовно-дострокове звільнення.
- •Поняття і правове значення судимості.
- •Поняття і умови погашення судимості.
- •Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
Організатор злочину, об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
Організатор- особа, яка організувала вчинення злочину або керувала його вчиненням. організатор - це співучасник, що об'єднує ін. співучасників, розподіляє ролі між ними, що намічає план злочину, визначає майбутню жертву чи об'єкти злочину. Організатором є також особа, яка керувала підготовкою або вчиненням злочину. Організатором вважається також особа, що забезпечує фінансування злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Нарешті, організатором визнається особа, що організувала приховування злочинної діяльності організованої групи чи злочинної Організації. З об'єктивної сторони організаторська діяльність повинна відповідати вимогам спільності. І з цього погляду дії організатора завжди причинно пов'язані з тим злочином чи злочинами, що вчиняє виконавець. З суб'єктивної сторони умислом організатора охоплюється той злочин, що повинен вчинити виконавець.
Підбурювач злочину, об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
Підбурювачем вважається особа, яка схилила іншого співучасника до вчинення злочину. "Схилила до вчинення злочину" значить, що підбурювач - це особа, яка викликала у виконавця або в інших співучасників рішучість, бажання вчинити злочин, тобто умисел на вчинення злочину. З об'єктивної сторони саме тим, що підбурювач викликає бажання вчинити злочин, він і ставить свої дії в причинний зв'язок з тим злочином, що буде вчинений виконавцем.
З суб'єктивної сторони підбурювач має прямий умисел на вчинення виконавцем певного, конкретного злочину. Підбурювання можливе лише на вчинення конкретного злочину. Підбурювання може виражатися в різних формах. Це можуть бути умовляння, підкуп, погрози, примус або інші подібні дії - наприклад, вказівки, наказ тощо. Це такі способи, за допомогою яких підбурювач породжує в інших співучасників бажання, рішучість вчинити злочин. Важливо, що ці способи породжують у співучасників бажання, рішучість вчинити злочин, але цілком не пригнічують волю підбурюваного. Остаточне рішення вчинити злочин залишається за тим, кого підбурюють, хоча бажання вчинити злочин породжує в ньому саме підбурювач.
Відмінність підбурюваня до злочину від діянь виконавця і організатора злочину та загальних закликів до злочинної діяльності.
В теорії кримінального права проблема підбурювання, як втім і все вчення про співучасть, є однією з найбільш складних і водночас важливих проблем. Способи підбурювання породжують у співучасників бажання, рішучість вчинити злочин, але цілком не пригнічують волю підбурюваного. Остаточне рішення вчинити злочин залишається за тим, кого підбурюють, хоча бажання вчинити злочин породжує в ньому саме підбурювач.
Організатор, підбурювач та пособник підлягають відповідальності за тією статтею Особливої частини КК, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем. Кваліфікація дій виконавця є основою для кваліфікації дій інших співучасників, оскільки, виходячи із суті інституту співучасті, всі співучасники відповідають за один і той же злочин.
У положеннях частин 3 та 5 ст. 29 КК реалізується принцип індивідуальної відповідальності співучасників. Обставинами, які зумовлюють різну відповідальність співучасників: 1)ознаки, що характеризують особу окремого співучасника злочину; 2) розходження у змісті умислу співучасників щодо обставин, які обтяжують відповідальність і передбачені у статтях Особливої частини КК як ознаки злочину, що впливають на кваліфікацію дій виконавця; 3) неохоплення умислом співучасників вчиненого виконавцем.