- •Технологія галузі
- •1 Технологія одержання какао масла. Поліморфізм какао масла. Темперування шоколадних мас.
- •3. Хлібопекарські властивості пшеничного борошна. Сила борошна, фактори, що бумовлюють. Будова клейковини. Протеолітичні ферменти.
- •4 Збивання піно подібних мас. Види збивальних мас. Фактори, які впливають на стійкість піни.
- •5 Глазурування цукерок. Види цукерок. Технологічна схема глазурування.
- •6 Випікання хлібних виробів. Процеси, які проходять в заготовці при випіканні: колоїдні, біохімічні та мікробіологічні. Упікання.
- •7 Технологія житніх заквасок.Апаратурне оформлення приготування житніх заквасок
- •8.Виробництво варено-сушених круп і зернобобових здійснюється по описуваній нижче технологічній схемі
- •9 Характеристика пралінових мас. Особливоті технології простого і заварного праліне.
- •10. Процеси гомогенізації та пластифікації пшеничного тіста. Класифікація тістомісильних машин. Способи контролю замісу тіста.
- •11 Технологічна частина одержання напівфабрикатів шоколадного виробництва
- •12 Класифікація способів приготування тіста .Фактори ,які впливають на вибір способу приготування пшеничного тіста . Апаратурне оформлення
- •Приготування тіста на рідких опарах.
- •Приготування тіста на рідких пшеничних заквасках.
- •13 Показники якості сировини, н/ф та продукції х/п виробництва. Контроль якості та засоби контролю.
- •14 Характеристика мікроорганізмів хлібопекарського виробництва. Класифікація. Види бродіння. Роль в приготуванні хлібопекарської продукції. Способи інтенсифікації дозрівання тіста.
- •18. Розпушувачі тіста. Хлібопекарні дріжджі: пресовані, сухі, дріжджове молоко, рідкі. Ферментні системи дрідждів: зимазний, мальтозний, інвертазний та інші комплекси. Оцінка їх якості.
- •19 Розробка тіста Попередня і кінцева вистійка тістових заготовок. Апаратурне оформлення.
- •20 Вуглеводно-амілазний комплекс борошна. Газо- і цукроутворюючаздатність борошна. Перетвонрення вуглеводів в процесі приготування виробів із пшеничного та житнього борошна
- •21 Технологічна схема виробництва короткорізаних макаронних виробів. Режими сушіння макаронних виробів
- •22 Основні стадії виробництва макароних виробів. Технологічна схема шнекового макаронного пресса.
- •23 Технологія драже.
- •24 Фізико – хімічні зміни в тісті при випіканні печива.
- •25 Основні хімічні речовини пшеничного і житнього борошна, їх властивості і роль в приготуванні хліба.
- •26 Черствіння хліба та хлібобулочних виробів. Суть процесу. Способи подовження терміну зберігання хлібобулочних виробів.
- •27 Хлібопекарні властивості житнього борошна. Порівняльна характеристика з пшеничним
- •28 Зберігання та підготовка сировини хлібопекарської галузі до виробництва. Технологічні властивост
- •29) Дозрівання житнього та пшеничного борошна. Способи форсування процесу.
12 Класифікація способів приготування тіста .Фактори ,які впливають на вибір способу приготування пшеничного тіста . Апаратурне оформлення
Приготувати тіста — це найбільш тривалий і один із вирішальних етапів технологічного процесу виробництва хліба. Він включає слідуючі операції: дозування сировини, заміс напівфабрикатів (опара, тісто), їх бродіння, обминання.
|
|
Способи приготування пшеничного тіста |
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
Багатофазні |
|
Однофазні |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Опарні |
|
На спеціальних напівфабрикатах |
|
Безопарні |
|
Прискорені |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
На великій густій опарі |
|
На пшеничних заквасках |
|
На молочній сиворотці |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
На густій опарі |
|
На рідкій диспергованій фазі |
|
З використанням органічних кислот |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
На рідкій опарі |
|
На сухих композитних сумішах |
|
З застосуванням комплексних поліпшувачів |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
На великій рідкій опарі |
|
На напівфабрикатах із цілого зерна |
|
|
|
Спосіб приготування тіста вибирається залежно від виду, сорту і якості борошна, а також виду виробів та їх рецептури.
Приготування тіста на густих опарах.
У промисловості готують тісто на традиційних густих опарах порційним способом і великих густих опарах безперервним способом.
Опару вологістю 45-48% готують із 40-55% борошна переважно порційним способом у діжах. У діжу дозують воду, дріжджову суспензію, потім засипають борошно. Опару місять в тістомісильних машинах з підкатними діжами типу А2-ХТБ 6-7 хв. до одержання однорідної маси, після чого залишають дозрівати. Тривалість бродіння традиційної опари 3-4,5 год., початкова температура бродіння опари 272С до кислотності із пшеничного борошна вищого сорту 2,5-3,5; першого – 3-3,5; другого – 4-4,5; обойного – 6-7,5 град. На кінець бродіння об’єм опари збільшується и 1,5-2 рази, після чого вона починає опадати, що є ознакою її готовності.
У діжу з вибродженою опарою вносять воду, сольовий розчин, додаткову сировину і місять тісто протягом 7-10 хв. Початкова температура тіста 302С, тривалість бродіння тіста 1,0-2,0 год. За 25-30 хв. до кінця його дозрівання доцільно провести обминання протягом 1-2 хв. Тісто із слабкого борошна, а також другого сорту і обойного не обминають.
Великі густі опари готують із 60-70% борошна, вологістю 41-43% в умовах безперервного способу приготування тіста і вологістю 43-45% при порційному приготуванні тіста. Тривалість бродіння опар 3,5-4,5 год. при температурі 26-28С. Особливостями цього способу є те що 2/3 честили всього борошна піддається дії ферментів і мікроорганізмів, що обумовлює прискорення дозрівання тіста, накопичення ароматичних і смакових речовин.
При порційному способі приготування тіста на великій густій опарі (ВГО) опару і тісто замішують у тістомісильній машині періодичної дії типу А2-ХТБ, тобто технологія подібна до приготування традиційної опари.
При безперервному способі приготування тіста на великих густих опарах застосовують тістоприготувальні агрегати И8-ХТА-12, И8-ХАГ-6 та інших. При бродінні опари у бункерах внаслідок зменшення витрат тепла в навколишнє середовище швидше підвищується її температура, а також інтенсивніше зростає кислотність, ніж при бродінні у діжах, що сприяє покращенню набухання та пептизації білків, прискорює ферментативні процеси. Знижена вологість опари необхідна для її транспортування шнековими, лопатевими або іншими пристроями. При горизонтальній схемі розміщення агрегатів у процесі замішування і транспортування напівфабрикатів шнековими температура опари і тісто підвищується на 5-8С, що погіршує їх фізичні властивості. Для запобігання цьому воду та рідкі компоненти охолоджують з тим, щоб початкова температура опари не перевищувала 23-27°С.