- •1. Предмет релігієзнавство, його місце в системі філософського знання
- •2. Поняття релігія.
- •4. Багатоманітність релігій та їх класифікація.
- •5. Ранні релігійні вірування.
- •6. Релігія Стародавнього Єгипту.
- •7. Релігія Стародавніх греків.
- •8. Релігія стародавніх римлян.
- •9. Ведичні релігії Стародавньої Індії
- •11. Буддизм.
- •12. Баптизм
- •13. Конфуціанство.
- •14. Даосизм
- •17. Виникнення та ранній період християнства, його догматика.
- •18. Православ’я, його догматика.
- •19.Католицизм, його догматика.
- •20. Реформація та виникнення протестантизму.
- •21. Християнська церква в Київській Русі.
- •22.Уніатська (греко-католицька) церква
- •23.Іслам, його догматика та особливості сучасного етапу розвитку.
- •24.Протестантизм.
- •25. Свобода совісті у сучасній Україні
- •27.Зороастризм.
- •28.Проблема класифікації релігій.
- •29. Язичництво.
- •30. Екуменізм в сучасному світі.
- •1. Зародження філософської думки у Стародавній Індії.
- •2. Основні філософські школи Стародавнього Китаю.
- •3. Основні риси і етапи розвитку античної філософії.
- •4. Антична філософія: космоцентризм.
- •5. „Лінія Платона” і „лінія Демокрита” в філософії античності.
- •6. „Наївний матеріалізм” філософів мілетської школи.
- •7. Стихійна діалектика (Геракліт)
- •9. Етика Сократа.
- •10.Ідеальна держава Платона
- •11. Аристотель як систематизатор античної філософії і логіки.
- •12. Етика стоїків.
- •13. Основні риси філософії Середньовіччя.
- •14. Апологетика: примат віри.
- •16. Схоластика: проблема універсалій(номіналізм та реалізм)
- •17. Томізм та проблема гармонії віри з розумом.
- •20. Філософія Реформації ( м. Лютер, ж. Кальвін)
- •21. Натурфілософія доби Відродження.
- •23. Емпірична філософія ф.Бекона.
- •24. Що таке «Новий Органон» і «Нова Атлантида» у ф. Бекона.
- •25. Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів р.Декарта.
- •26. Соціально – філософська концепція т. Гоббса.
- •29. Британське просвітництво (Дж. Локк).
- •30. Французьке просвітництво (ж.-ж. Руссо, Волбтер).
- •35. Агностицизм філософії і. Канта
- •36. Етичні погляди і. Канта. "Категоричний імператив".
- •37. Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха.
- •44. Позитивізм і неопозитивізм
- •45. Екзистенціалізм
- •46. Герменевтика
- •47. Релігійна філософія. Неотомізм.
- •48 Психоаналіз та неофрейдизм.
- •51. Філософія Київської Русі
- •53. Філософське вчення г.С.Сковороди.
- •54. «Філософія серця» Григорія Сковороди
- •55. Філософські ідеї т.Г.Шевченка.
- •56. "Філософія серця" п.Юркевича.
- •57. І.Я.Франко про українську національну ідею.
- •58. Філософські погляди в.І.Вернадського.
- •59. Соціальне прогнозування.
- •60. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- •1.Предмет логіки, логічна культура мислення
- •2. Основні історичні етапи розвитку логіки.
- •3. Аристотель як фундатор формальної логіки.
- •4.Поняття, їх види.
- •5.Правило оберненого співвідношення між змістом і обсягом понять:
- •6.Відношення між поняттями
- •7.Правила визначення понять
- •8.Операція доповнення поняття
- •10. Правила поділу понять.
- •13. Атрибутивні судження, їх класифікація.
- •14.Правила логічного квадрату.
- •15.Складні судження, їх види.
- •16.Види суджень за якістю та кількістю.
- •17.Модальні судження
- •18.Основні закони логіки
- •19.Умовиводи, їх види
- •20. Безпосередні умовиводи (бу)
- •21.Категоричний силогізм (кс)
- •22.Основні фігури категоричного силогізму
- •23.Модуси категоричного силогізму
- •24.Умовно-категоричний силогізм
- •25.Розділово-категоричний силогізм
- •26.Полісилгізми
- •27.Індуктивні умовиводи
- •28.Аналогія, її різновиди
- •29.Доведення і спростування
- •30. Мислення і мова
- •1. Філософія як світогляд
- •2. Історичні типи світогляду
- •3. Проблема визначення предмету філософії
- •6. Поняття буття, проблеми його філософського осмислення.
- •7. Поняття матерії.
- •8. Рух, основні його форми і властивості
- •9. Свідомость, як вища форма відображення дійсності
- •10. Вихідні принципи пізнання
- •11.Чуттєве пізнання, його
- •12.Логічне пізнання, його форми.
- •13. Істина як процес
- •14.Критерії істини
- •15. Інтуїція, її різновиди.
- •21. Основні поняття і завдання праксеології
- •22. Сутність людини, сенс її життя.
- •23. Проблема свободи і відповідальності людини
- •24. Філософська антропологія
- •30. Історичний матеріалізм як соц філософія марксизму.
- •34 Цивілізаційні моделі розвитку суспільства
- •40. Правова свідомість
- •41.Хрuстuянська мораль I господарська дiяльнiсть.
- •43. Методологія, рівні методологічного знання.
- •45.Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо) (22)
- •46.Парадигма ,стиль мислення , наукова картина світу.
- •47.Основні принципи діалектики
- •49.Категорії діалектики
- •48.Діалектика і її альтернативи
- •51.Закон єдності і боротьби протилежностей в діалектиці.
- •Основи філософії
46.Парадигма ,стиль мислення , наукова картина світу.
Однією з найбільш актуальних проблем сучасного етапу розвитку науки є питання про необхідність осмислення поряд з емпіричним та теоретичним рівнями наукового пізнання ще одного відносно самостійного рівня – мета теоретичного, який є передумовою самої теоретичної діяльності в науці. У сучасній філософії такі спроби зустрічаються в методологічних концепціях Т.Куна та І. Лакатоса. Т.Кун вводить поняття «парадигма», яке фіксує існування особливого типу знання, що не виконує безпосередньо пояснювальної функції, а є умовою певного виду теоретичної діяльності з пояснення та систематизації емпіричного матеріалу. Аналогічний статус має також поняття «дослідницька програма», яке вводить у методологію науки І. Лакатос і яке є своєрідним мета теоретичним утворенням, що містить набір вихідних ідей та методологічних установок, на які спирається наукове пізнання на тому чи іншому етапі розвитку суспільства. Великого поширення для визначення мета теоретичної та науково-дослідницької діяльності набуло поняття «стиль мислення», яке за змістом близьке до поняття «парадигма». Під стилем мислення розуміють певний історично конкретний тип мислення, який, будучи загальним для даної епохи, стійко виявляється у розвитку основних наукових напрямів та обумовлює деякі стандартні уявлення в метамовних контекстах усіх фундаментальних теорій свого часу. Під «картиною світу » розуміють сукупність загальних уявлень про структуру того чи іншого фрагменту об’єктивної реальності, що вивчається даною наукою і лежить в основі теоретичної діяльності вданій науці. В понятті «стиль мислення» фіксується сукупність уявлень про саму структуру пізнавальної діяльності, про способи описування та пояснення явищ.
47.Основні принципи діалектики
Принципи діалектики - вихідні, об’єктивні за змістом ідеї матеріалістичної діалектики, що поряд із законами діалектики, категоріями діалектики відображають найзагальніші закономірності процесу розвитку предметів і явищ об’єктивної дійсності і виконують методологічну функцію у науковому і філософському пізнанні. Насамперед матеріалістична діалектика спирається на принцип матеріалістичного монізму, тобто визнає, що світ, всі предмети і явища мають єдину матеріальну основу, що матерія первинна і вічна, а дух вторинний. Наступний принцип – принцип єдності діалектики буття і діалектики мислення. Це означає ,що матеріалістична діалектика визнає здатність мислення людини пізнати цей світ, адекватно відобразити його властивості. Ці принципи є вихідними не тільки для матеріалістичної діалектики, а і для сучасної матеріалістичної філософії в цілому. Принципами власне діалектики можна назвати принципи загального зв’язку та загального розвитку явищ у світі. Визнання загального зв’язку явищ у природі, суспільстві і мисленні вимагає системного дослідження цих явищ, на противагу метафізичному методу, який розглядає світ у сукупності ізольованих явищ. Визнання принципу загального розвитку означає не тільки визнання діалектикою наявності розвитку у природі, суспільстві і мисленні, а й відображає глибинну сутність процесу руху матерії як саморуху, формоутворення нового, як саморозвитку матерії. Узагальнюючи можна сказати, що діалектика спирається на принцип єдності та боротьби суперечностей, на принципи переходу кількісних явищ у якісні, та принцип заперечення заперечення. Іноді до принципів включають також причинність, цілісність, системність. У більш широкому тлумаченні – це і принципи відображення, історизму, матеріальної єдності світу, практики, невичерпності властивостей матерії тощо.