58. Особливості пропозиції на факторних ринках. Ціна відмови.

Факторні ринки-ринки чинників виробництва. сновними чинниками виробництва є праця, земля, капітал і підприємливість. Ці чинники в умовах ринкової економіки є специфічними товарами, що купуються бізнесом для виробництва маси продуктів і послуг за цінами, що формуються під впливом попиту на ці чинники з боку бізнесу і пропозиції чинників з боку господарських суб'єктів.

В основі ф ункціонування ринків факторів виробництва лежать ті ж самі принципи, що і в основі товарних ринків. Аналіз попиту і пропозиції є основним методом їх вивчення. Але наряду з цим є ряд відмінностей, що відрузняють дію ринкового механізму факторів виробництва від товарного ринку та ринку послуг.

Конкурентний - це ринок факторів виробництва, де є багато покупців і багато продавців і при цьому нахто з них не може вплинути на вартість (ціну) фактора виробництва (анприклад на ринку деревини).

Попит на ресурси підприємства так чи інакше залежить від попиту на кінцеві товари і послуги. Тому попит на виробничі ресурси називають похідними і це є найважливішою його характеристикою.

З точки зору пропозиції фактори виробництва (праця)створюються домашніми господарствами, а не підприємствами.

Припустимо, що підприємство використовує тільки два фактори виробництва (працю і капітал) для виробництва продукції.

Граничний продукт у грошовому вираженні - це приріст загального доходу внаслідок використання кожної додаткової одиниці змінного фактора виробництва.

59. Право власності як необхідна умова ринкового обміну. Склад та характеристика трансакційних витрат.

Права власності – встановлені законом правила, що регулюють відношення людей при використанні ними ек.благ. Еф-ть цих норм прямо залежить від панівної в сусп-ві форми власності, а також від стукртури форм власності (приватна, державна та комунальна), що склалася, та тенденції її розвитку.

Фірма – це коаліція власників скооперованих факторів виробництва, зв”язаних між собою контрактними зобов”язаннями, які направлені передусім на найкраще використання інтерспецифічних ресурсів (з метою мінімізації трансакційних витрат).

Трансакційні витрати – витрати у сфері обміну, пов”язані з передачею прав власності. П”ять основних форм:

1)витрати, пов”язані із пошуком, збиранням, обробкою та аналізом ринкової інформації;

2)витрати, пов”язані із пошуком партнерів, веденням переговорів та укладанням контрактів;

3)витрати, пов”язані із стандартизацією та забезпеченням і контролем виконання вимог стандартів;

4)витрати, пов”язані із захистом прав власності;

5)витрати, обумовлені опортуністичною поведінкою партнерів, тобто невиконанням ними контрактних зобов”язань.

В основу фірми як ек.організації покладено с-му контрактів, які укладаються між власниками певних ресурсів. Фірмова коаліція по-різному оцінює скооперовані ресурси і ділить їх на три групи:

а)заг.ресурси, цінність яких не залежить від того, чи знаходяться вони у даній фірмі, чи ні;

б)специфічні ресурси, які всередині фірми цінуються вище, ніж за її межами;

в)інтерспецифічні ресурси – взаємодоповнюючі до найбільшого синергетичного ефекту ресурси, максимальна цінність яких досягається тільки в даній фірмі. Фірма розглядається як об”єднання щодо спільного використання передусім інтерспецифічних ресурсів.

Унікальність інтерспецифічних ресурсів, об”єднуваних коаліцією, та різноманітність трансакційних витрат й обумовлюють численність видів сучасних фірм.