67. Яким чином забезпечується матеріальна зацікавленість роботодавців в створенні безпечних умов праці?

Моральне стимулювання — форма громадської оцінки діяль­ності того або іншого працівника, а також підрозділу в цілому.

Можливе застосування таких форм морального стимулювання:

• для робітників та службовців — оголошення подяки (стяг­нення) по організації (підприємству), вручення спеціальних вим­пелів, дипломів, нагородження Почесною грамотою; надання чер­гової профвідпустки в бажаний період року; позачергове виділен­ня путівок у будинки відпочинку, санаторії тощо;

• для трудових колективів — присвоєння звання «Краща бригада (дільниця) з охорони праці» із врученням перехідного вимпела;

• для організації (підприємства) — «Краща організація (під­приємство) з охорони праці».

Стимулювання може проводитися за підсумками роботи за квар­тал, півріччя, рік.

Прийнята форма морального заохочення визначається наказом по організації.

Матеріальне стимулювання передбачає:

• заохочення переможців оглядів-конкурсів з охорони праці, кращих працівників і колективів у цілому за досягнуті високі по­казники, плідну діяльність в сфері охорони праці у вигляді гро­шових премій, коштовних подарунків;

• коректування розмірів премій залежно від стану безпеки праці;

• надання пільгових, безкоштовних путівок у будинки відпо­чинку, санаторії, профілакторії тощо.

Матеріальне стимулювання здійснюється за рахунок фондів охорони праці підприємств.

За допущені порушення правил і норм охорони праці, трудової і виробничої дисципліни здійснюється депреміювання відповідно до Положення, прийнятого при затвердженні Колективного дого­вору (угоди, трудового договору).

Заходи матеріального стимулювання поширюються на робітни­ків, службовців, керівників функціональних служб, виробничих і структурних підрозділів, до функціональних обов'язків яких вхо­дить забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці.

Працівникам служби охорони праці розмір премії знижується ли­ше зи невиконання ними своїх функціональних обов'язків (у балах):

• на 0,05 — за кожен невиконаний пункт функціональних обо­в'язків;

• на 0,25 - за кожен нещасний випадок, якщо він відбувся як наслідок відсутності або невірних рішень, прийнятих у погодже­ному службою ОП проекті виконання робіт (ПВР);

• на 0,25 — за кожну інструкцію з техніки безпеки для посадо­вих осіб, що одержала незадовільну оцінку.

Розмір премії не зменшується, якщо провина служби охорони праці в нещасному випадку не встановлена.

Розподіл преміального фонду всередині бригад здійснюється з урахуванням особистих коефіцієнтів безпеки праці, причому як рівень відліку приймається середній рівень К_ьп по бригаді. Особи, що мають К_т нижче середнього рівня — депреміюються, а отрима­ні при цьому кошти використовують на заохочення осіб, що мають К_БП вище за середнє значення рівня. Рішення щодо депреміювання приймають на раді бригади за участю представників адміністрації і служби охорони праці.

Розмір премії робітнику за підсумками роботи за місяць, у випад­ку досягнення ним високого рівня безпеки праці, може бути збіль­шений, але не більше ніж на 50%; у разі допущення порушень різ­ного ступеня тяжкості розмір премії може бути зменшений до нуля.

Дільницям, що мають К_ш вище за середній по організації, роз­мір премії може бути збільшений на 25%, а колективам, що ма­ють К_ьп нижче середнього, — зменшений на ту ж величину.

Аналогічний перерозподіл преміального фонду може виробля­тися між бригадами дільниць, робітниками конкретних бригад.

У випадку одночасного досягнення декількома бригадами висо­кого рівня безпеки праці з фонду охорони праці підприємства їм виплачується надбавка до основної премії за виробничі результати в розмірі до 25% при К_т = 0,90-1,00 і 15% при К_ьр = 0,80-0,89. Розмір премії залишається незмінним, якщо коефіцієнт безпеки праці окремого працівника або колективу будівельників у цілому дорівнює його середньому значенню.

Стимулювання лінійних ІТП (майстрів, виконробів, старших виконробів, начальників дільниць; начальників автоколон і меха­ніків, що працюють у відриві від основної бази), службовців здій­снюється щомісяця з фонду охорони праці за досягнутий рівень безпеки праці (у підвідомчих бригадах) і рівень особистої вико­навської дисципліни.

Розмір премій може збільшуватися або зменшуватися залежно від величини коефіцієнта до 25%.

У разі одержання незадовільної оцінки за стан безпеки праці і реалізацію функціональних обов'язків лінійні ІТП, службовці, ке­рівники функціональних служб і структурних підрозділів можуть позбавлятися до 50% премії відповідно до Положення про премі­ювання, прийнятого при затвердженні Колективного договору (угоди, трудового договору).

Робітники, лінійні ІТП, службовці і керівники організацій, що одержали протягом трьох кварталів у році оцінки «відмінно» або «добре» і не мали незадовільних оцінок, брали участь в оглядах-конкурсах тощо, за підсумками роботи одержують надбавку до осно­вної премії (за виробничо-господарську діяльність) у розмірі до 15%.

Якщо основна премія за підсумками роботи за рік зазначеному контингенту осіб не нараховується, то їх преміювання за досяг­нення в сфері охорони праці здійснюється відповідно до Поло­ження, прийнятого при затвердженні Колективного договору.

У разі одержання незадовільної оцінки окремим робітником або бригадою в цілому вони депреміюються за результатами ви­робничої діяльності на 100%.

Премії не нараховуються:

• особам, винним у нещасних випадках, або тим, що отримали незадовільну оцінку за виконання своїх функціональних обов'язків;

• працівникам, що одержали персональні стягнення протягом звітного періоду за грубі порушення норм і правил охорони праці, функціональних обов'язків, технологічної, трудової і виробничої дисципліни;

• бригадам, у яких сталися випадки виробничого травматизму, а також тим, що отримали незадовільну оцінку за звітний період.

Контроль об'єктивності (правильності) визначення величин коефіцієнтів безпеки праці покладається на службу охорони пра­ці. У випадку завищення К_т винні керівники робіт (бригадири, майстри, виконроби, начальники дільниць) можуть бути частково депремійовані адміністрацією за згодою з профкомом організації; випадок повторного порушення спричиняє позбавлення премії в повному обсязі, тобто на 100%.

Економічна відповідальність окремих осіб, виробничих і струк­турних підрозділів, функціональних служб встановлюється залеж­но від ступеня їх провини, що визначається адміністрацією орга­нізації на підставі висновку комісії з розслідування нещасного випадку (профзахворювання, аварії), висновку органу державного нагляду і (або) комісії профкому з охорони праці.

Якщо травма (інший вид збитку) була нанесена як наслідок незабезпечення адміністрацією безпечних умов праці, то провина організації вважається доведеною.

Якщо нещасний випадок є наслідком не тільки недостатнього забезпечення безпеки праці, але і неправильних дій (бездіяльнос­ті) самого потерпілого (або іншої особи), то останні теж залуча­ються до матеріальної відповідальності — відшкодування нанесе­ного збитку (змішана відповідальність).

Розміри економічних санкцій до порушників норм і правил охорони праці затверджуються при укладанні Колективного дого­вору і діють протягом терміну його дії.

Рішення щодо морального і матеріального стимулювання при­ймаються на спільних нарадах адміністрації і профкомів підрозді­лів (організацій) і оформляються у вигляді наказів.

Стимулювання керівників організацій (начальників, їх перших заступників) здійснюється організаціями вищого рівня.