2.2Комп’ютерні системи

Задача 1

Знайти мінімальний рівень швидкодії процесора, при якому існує стаціонарний режим обробки завдань, та визначити час очікування замовлень потоків із вхідними даними, взятими з таблиці 2.5 для заданого варіанту.

Таблиця 2.5

№	Потоки, 1/год.			Значення трудомісткості, тис.оп.			Швидкодія, тис.оп./с	Пріоритети1)
1	1800	7300	6200	3200	1600	4300	230	1 – ап, 2 – вп, 3 – бп
2	1900	6300	2200	7200	1800	4300	300	1 – ап, 2 – вп, 3 – бп
3	2300	2300	2200	4200	6200	4300	120	1 – ап, 2 – вп, 3 – вп

¹⁾ ап – абсолютний пріоритет, вп – відносний пріоритет, бп – без пріоритету

Задача 2

Розрахувати оптимальну швидкодію процесора обчислювальної системи реального часу по параметрах, взятих з таблиці 2.5. Режим обробки – відсутність обмежень на час очікування. Штрафні коефіцієнти , визначити самостійно. ( =0,1-3,0; =1-7)

Задача 3

Розрахувати оптимальну швидкодію процесора обчислювальної системи реального часу по параметрах, взятих з таблиці 2.5. Режим обробки – відносні обмеження на час очікування. Коефіцієнти простою та обмеження на час очікування визначити самостійно. ( =0,1-0,9; =0,001-0,1 c)

Задача 4

Побудувати мережеву модель обчислювальної системи, до складу якої входять: 2 процесори з швидкодією B, дисковий накопичувач з терміном доступу і швидкістю передачі даних =250 Мбайт/с. Довжина файлу, який використовується системою, – L. Інтенсивність замовлень до входу системи – . Трудомісткість обробки завдання процесором – Θ. Імовірність звернення до дискового накопичувача – р. Розрахувати коефіцієнти передач моделі . За допомогою ЕОМ обчислити терміни очікування W та перебування замовлень U в ОС. Параметри взяти з таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

№	B, тис.оп./с	τ, мс	υ, Мбайт/с	Θ, тис.оп.	λ, 1/год.	р	L, Мбайт
1	1400	17	320	450	80	0,37	23
2	1600	18	330	470	90	0,38	27
3	1700	19	340	500	120	0,45	47

2.3Комп’ютерні мережі

Задача 1

Використовуючи метод скремблювання, сформувати результуючий код. На виході передавача скремблер реалізує наступне спiввiдношення:

,

де – двійкова цифра результуючого коду, отримана на i-му такті роботи скремблера;

– двійкова цифра початкового коду, що надходить на вхід скремблера на i-му такті;

та – двійкові цифри результуючого коду, що отримані на попередніх тактах роботи скремблера, відповідно на 3 і на 5 тактів раніш поточного такту;

# – логічна операція “виключне АБО” (додавання по модулю 2).

A = 1101001000111000

Задача 2

Сформувати циклічну контрольну суму (ЦКС) для повідомлення А. В якості породжуючого використати поліном .

Варіанти А:

1.

2.

Задача 3

Для мережі, зображеної на рисунку 2.3, обчислити час подвійного оберту сигналу (Path Delay Value, PDV) між двома найвіддаленішими одна від іншої станціями. Вихідні дані наведені в таблицях 2.8, 2.9.

Задача 4

Для мережі, зображеної на рисунку 2.3, виконати розрахунок скорочення міжкадрового інтервалу повторювачами, тобто знайти величину PVV (Path Variability Value). Вихідні дані наведені в таблицях 2.8, 2.10.

Рисунок 2.3 – Приклад мережі Ethernet

Таблиця 2.8 – Довжина сегментів мережі

Варіант	Довжина сегменту, м
1	50	150	500	100	400
2	100	100	200	50	300

Таблиця 2.9 – Дані для обчислення значення PDV

Тип сегмента	База лівого сегмента, bt	База проміжного сегмента, bt	База правого сегмента, bt	Затримка середовища на 1 м, bt	Максимальна довжина сегмента, м
10Base-2	11,8	46,5	169,5	0,1026	185
10Base-5	11,8	46,5	169,5	0,0866	500
10Base-T	15,3	42,0	165,0	0,113	100
10Base-FL	12,3	33,5	156,5	0,1	2000
10Base-FB	-	24,0	-	0,1	2000

Таблиця 2.10 – Скорочення міжкадрового інтервалу повторювачами

Тип сегмента	Передаючий сегмент, bt	Проміжний сегмент, bt
10Base-5 або 10Base-2	16	11
10Base-FB	-	2
10Base-FL	10,5	8
10Base-T	10,5	8