5. Заходи з охорони праці та навколишнього природного середовища
За даними Міжнародного бюро праці, на земній кулі кожні три хвилини внаслідок нещасного випадку гине один робітник. Щосекунди четверо дістають травму. Травматизм - основна причина смерті людей до сорока одного року. Це є прямим наслідком науково-технічної революції, в результаті якої, виявляється, небезпека від техніки зростає швидше, ніж способи захисту від неї.
Дослідження показують, що 60-80% нещасних випадків трапляються нині з вини самого потерпілого. І це зрозуміло: людина не народжується з повагою до правил техніки безпеки. Тому керівник мусить не лише мати міцні знання в галузі охорони праці, але й уміти прищепити інтерес до виконання норм і правил, до творчого розв'язання проблем поліпшення умов праці на виробництві своїм підлеглим.
Характер і стан умов праці залежать зрештою від виробничих відносин, що панують у суспільстві, від визначеного ними становища трудящого в суспільному виробництві.
Вимоги охорони праці при монтажі, ремонт і експлуатації преддефекатора.
До роботи всередині преддефекаторів у відповідності до переліку газонебезпечних робіт, допускають осіб чоловічої статі, яким виповнилось 18 років і котрі пройшли медичне обстеження, спеціальне навчання, атестацію в кваліфікаційній комісії. Склад кваліфікаційної комісії призначається керівництвом організації або підприємства, що проводило навчання. Результати атестації оформляються протоколом, підписаним головою і членами кваліфікаційної комісії. Особи, які пройшли атестаційні випробування, отримують свідоцтво за підписом голови комісії. Повторну перевірку знань проходять: фахівці - не рідше одного разу в 3 роки, робітники - не рідше одного разу на рік. Цільовий інструктаж проводять щоразу перед виконанням зазначених робіт.
Роботи з монтажу, огляду і ремонту предефекатора можуть проводитися лише з дозволу начальника зміни, який особисто зобов'язаний впевнитися у тому, що на всій запірній арматурі на трубопроводах встановлено заглушки, преддефекатор звільнено від соку, пропарено, а корпус апарата охолоджено до температури не вище 30°С. Двигун привода має бути знеструмлений шляхом зняття плавких вставок, на пульті управління «Не вмикати! Працюють люди!».
Перед виконанням робіт всередині преддефекатора робітники проходять цільовий інструктаж з охорони праці на робочому місці з створнням наряд-допуску. Впродовж всього часу виконання робіт один з робітників повинен знаходитися біля апарата і спостерігати за роботою, щоб, в разі необхідності, надати своєчасну допомогу робітникам, що працюють всередині апарата.
Всі підйомно-транспортні засоби, що використовуються при монтажі і ремонті предефекатора, повинні пройти перевірку. На них мають бути вказані дати останньої і наступної перевірки. Робітник, що знаходиться в середині апарата, повинен бути забезпечений спецодягом та спецвзуттям, рятівним поясом з прикріпленою до нього мотузкою. Мотузка повинна мати вузли через кожні 0,5 м і надійно (другим кінцем) прив'язана до трубопроводу, перил або інших закріплених предметів.
У аварійних випадках, при роботі в апараті з недостатнім обміном повітря, а також при наявності в апараті задушливого або отруйного газу, робітник повинен мати справний шланговий протигаз з гофрованим шлангом, що виходить із апарата не менше ніж на 2 м. Кінець шланга повинен бути виведений у зону чистого повітря і закріплений на заздалегідь вибраному місці.
Використовувати фільтруючі протигази не дозволяється.
Робітник, який спостерігає повинен також мати при собі протигаз. Час перебування робітника всередині апарату не повинен перевищувати 15 хв. Потім робітник повинен відпочити на чистому повітрі не менше 15 хв.
При необхідності знаходження людей поблизу гарячих частин устаткування потрібно вживати заходи для захисту працюючих від опіків і дії високої температури (огородження працюючого устаткування, вентиляція, спецодяг тощо).
Для освітлення при проведенні робіт всередині апарата дозволяється використовувати переносну лампу з напругою не вище 12 В.
Ремонт преддефекатора потрібно проводити відповідно до вимог „Положення о системе планового технического обслуживания и ремонта оборудования предприятий сахарной отрасли". Робітники ремонтних бригад повинні бути забезпечені справними пристроями і інструментом у необхідній кількості.
Мікроклімат
Показниками, що характеризують оптимальні та допустимі метеорологічні умови праці в закритих виробничих приміщеннях, є температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, інтенсивність теплового випромінювання, а також температура поверхонь, що огороджують виробничу зону.
Значення показників оптимальних і допустимих норм встановлюються в залежності від пори року (холодна, тепла) та категорії робіт по тяжкості (легкі, середні, важкі). Тепла пора року характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря вище 10°С, холодна - такою, що дорівнює або нижче 10°С.
Шум і вібрація, методи боротьби
У приміщенні, де встановлений преддефекатор Р3-ППД-3, утворюється шум від процесу перемішування продукту, а також від роботи інших механізмів. За ГОСТ 12.1.003-83 та ГОСТ 27.72.306-77 рівень шуму тут не повинен перевищувати 80 дБА. Не зважаючи на дещо підвищений рівень шуму і вібрації, потреби у спеціальних засобах індивідуального захисту немає.
Для попередження підвищення рівня шуму і вібрації в процесі експлуатації преддефекатора Р3-ППД-3 необхідно впровадити наступні організаційно-технічні заходи:
досягнення мінімальних динамічних навантажень, правильний монтаж преддефекатора Р3-ППД-3;
правильна експлуатація апарата, своєчасне проведення ремонтів;
використання основ і фундаментів, що відповідають динамічному
навантаженню преддефекатора Р3-ППД-3;
ізоляція фундаментів від несучих конструкцій і технологічних комунікацій;
Електробезпека
У зв'язку з тим, що технологічне обладнання працює від електромережі, існує небезпека ураження людини електричним струмом.
Сокоочиснее відділення, де встановлюється преддефекатор з, відноситься по відношенню ураження людей електричним струмом до приміщень з підвищеною небезпекою.
Обладнання і експлуатація електричних установок на підприємстві здійснюється з дотриманням "Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів" НПАОП 40.1-1.21-98.
При обслуговуванні електроустановок користуються індивідуальними захисними засобами: ізольованими кліщами, діелектричними рукавицями.
Всі захисні засоби підлягають періодичним випробуванням, норми і терміни яких встановлюються "Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачами" і "Правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачами
Основними заходами електробезпеки є:
недоступність основних струмопровідних частин;
заземлення корпусів електрообладнання;
швидкодіюче автоматичне захисне відімкнення;
блокувально-попереджувальна сигналізація, надписи і плакати;
проведення організаційних заходів: навчання, інструктаж, атестація;
блискавковідвід та захист від статичної електрики.
Пожежна безпека
У відповідності з ОНТП 24-86 виробничі приміщення підприємств харчової промисловості за ступенем небезпеки відносяться до категорії Д.
На площадці, де знаходиться сокоочисне відділення, повинні бути виконані надписи категорії приміщення по вибухо-пожежній та пожежній небезпеці та класів приміщення згідно «Правил влаштування електроустановок», а також прізвище та посада особи, відповідальної за пожежну безпеку.
На підприємстві використовують переважно вогнегасники: вуглекислотні - ІІІІ-2, ВВ-3, ВВ-5; порошкові - ВП-2, ВП-100; повітрянопінні - ВПП-100 згідно 180 № ЖІ 77.
У приміщеннях є пожежні крани. Пожежний ствол являє собою трубопровід діаметром 2 дюйми і довжиною рукава пожежного шлангу 20м.
До зовнішнього водопостачання застосовують водопровід з двома
гідрантами, а також пожежний резервуар ємністю 500 м3.
Для виявлення пожежі на підприємстві існує автоматична сигналізація, яка виконується за допомогою теплових і димових датчиків. Блок охоронної сигналізації входить в комплект пожежної сигналізації. На входах і виходах із цехів, складів встановленні ручні оповіщувачі.
В сокоочисному відділення в доступному місці змонтовано пожежний кран. При тривалості пожежі три години розрахунковий запас води повинен скласти згідно з СН
ПН-30-76:
Q=3
3600
n/1000=3
3600
(5+10)/100=162
де:
n
- витрата води на пожежегасіння, л/с. (n
=
)- (витрата
води на внутрішнє і зовнішнє пожежегасіння).
Крім того, на стіні розташований щит з пожежним інвентарем і ящиком з глеком.
Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
Небезпечним називається виробничий фактор, вплив якого на працюючого в певних умовах призводить до травми або іншого раптового різкого погіршення здоров'я. Якщо ж виробничий фактор призводить до захворювання або зниження працездатності, то його вважають шкідливим (ГОСТ 12.0.002-80).
Залежно від рівня і тривалості впливу шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним.
У ГОСТ 12.0.003-74 * "ССБТ. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація "наводиться класифікація елементів умов праці, які виступають в ролі небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Вони поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.
До фізичних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться: рухомі машини і механізми, рухомі частини виробничого обладнання, що пересуваються вироби (матеріали, заготовки), що руйнуються конструкції, що обрушуються гірські породи, підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони; підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів ; підвищена або знижена температура повітря робочої зони; підвищені рівні шуму, вібрації, ультразвуку, інфразвукових коливань; підвищений або знижений барометричний тиск і його різка зміна; підвищені або знижені вологість, рухливість, іонізація повітря; підвищений рівень іонізуючих випромінювань; підвищене значення напруги в електричній ланцюга; підвищені рівні статичної електрики, електромагнітних випромінювань, підвищена напруженість електричного, магнітного полів; відсутність або нестача природного світла; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; знижена контрастність; прямий і відбитий блискіт; підвищена пульсація світлового потоку; підвищені рівні ультрафіолетової та інфрачервоної радіації; гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхні заготовок, інструментів та обладнання; розташування робочого місця на значній висоті відносно землі (підлоги); невагомість.
До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать хімічні речовини, які за характером впливу на організм людини поділяються на токсичні, дратівливі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, що впливають на репродуктивну функцію. Шляхами проникнення в організм людини вони діляться на проникаючі через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкірні покриви і слизові оболонки.
До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів відносяться патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші) і продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини і тварини).
До психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).
Один і той же небезпечний і шкідливий виробничий фактор за природою своєї дії може ставитися одночасно до різних груп.
Вимоги безпеки до огороджень, майданчиків обслуговування та сходів
Захисні огородження повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.062-81.
Перехідні містки, сходи, майданчики повинні бути огороджені поручнями висотою не менше 1 м з планкою посередині висоти перил. Площадки крім того
повинні мати суцільну обшивку по низу висотою не менше 0,14 м та бути перфорованими (якщо металеві) або гладенькими (якщо бетонні).
При розміщенні обладнання, що обслуговується на висоті більше 1,8 м для доступу до нього повинні бути встановлені стаціонарні сходи і площадки з поручнями відповідно до вимог Правил охорони праці при виконанні робіт на висоті, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 (далі - НПАОП 0.00-1.15-07).
При наявності ряду апаратів, які обслуговують із загальних площадок, дозволяється мати одну маршову драбину, обмежуючись з іншого боку майданчиків установкою сходів.
Кількість відкритих маршових сходів, які обслуговують майданчики внутрішньоцехових галерей та антресолі площею більше 400 кв.м, повинна бути не менше двох, при цьому відстань до будь-якого місця, де можуть перебувати люди, до евакуаційного виходу повинна відповідати ДБН В.1.1-7-2002 " Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва ", затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88.
Заходи з охорони навколишнього природного середовища
Природоохоронні заходи мають на меті поліпшення стану навколишнього природного середовища або створення умов для цього. Ознаками природоохоронних заходів є:
— підвищення екологічності продукції, що випускається;
— скорочення споживання природних ресурсів на одиницю продукції, що випускається та здійснення господарської діяльності;
— зниження забруднення природних комплексів викидами, стоками, відходами, фіьізичними випромінюваннями;
— зниження концентрації шкідливих речовин у викидах, стоках, відходах;
—- поліпшення стану середовища існування людей.
Метою заходів з охорони та раціонального використання водних ресурсів є підтримання оптимального стану малих річок, будівництво обладнаних майданчиків, причалів та під´їзних шляхів для навантажувально-розвантажувальних робіт; ліквідація осередків забруднення підземних вод; розробка та будівництво магістральних колекторів для збирання господарсько-побутових, промислових та зливових стічних вод; розробка та будівництво головних та локальних очисних споруд; створення системи оборотного та безстічного водокористування, розробка пристроїв для збирання та переробки стічних вод.
Заходами з охорони атмосферного повітря є створення газоуловлювальних установок та пристроїв для технологічних систем та вентиляції; розробка пристроїв для нейтралізації вихлопів двигунів внутрішнього згоряння; створення приладів та пристроїв для контролю забруднення атмосферного повітря; впровадження пристроїв для допалювання та очищення газів від котелень та інших нагрівальних печей; створення пристроїв для утилізації речовин з газів, що викидаються; переведення нагрівальних печей та пристроїв на паливо з меншою кількістю шкідливих речовин тощо.
Заходи з охорони та раціонального використання земель передбачають будівництво протилавинних, протизсувних, протиселевих споруд; закладання лісозахисних смуг; протиерозійні лісові насадження; технічна та біологічна рекультивація земель; благоустрій територій тощо.