МІ В СИСТЕМІ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ

Зовнішньополітичні комунікативні технології

План

1. Визначення, мета, завдання та класифікація зкт

2. Традиційні зкт

3. Новітні зкт. Публічна, громадянська, іміджева, культурна, віртуальна та медіа дипломатія, зовнішньополітичний бренд

ВИЗНАЧЕННЯ, МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ЗКТ

Зовнішньополітичні комунікативні технології

• Зовнішньополітичні комунікативні технології – системний процес обміну інформаційними потоками на міжнародному рівні, призначений забезпечити формування та підтримання міжнародного іміджу держави й просування її національних інтересів.

Класифікація ЗКТ

• за методами впливу (психологічні, інформаційно-технологічні, соціальні, соціокультурні тощо)

• за інтенсивністю впливу (слабоінтенсивні та гіперінтенсивні)

• за функціональністю (спрям. на радикальні зміни у свідомості або на формування сприятливого контексту для можливих майбутніх дій)

• за характером впливу (технології прямого та непрямого впливу)

• за спрямованістю (контентні та фонові)

Зовнішньополітичні комунікативні технології

• Традиційні ЗПКТ - інформаційно-аналітична робота департаментів зовнішньополітичних відомства держави, дипломатичні заходи представництв в інших державах

• Новітні - медіа та мережевими технології, засоби ПР, бренду та культурної політики

Традиційні зовнішньополітичні комунікативні технології

Інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньополітичної діяльності – робота, спрямована на формування інформаційного середовища підтримки процесів прийняття зовнішньополітичних рішень щодо стратегії і тактики реалізації зовнішньополітичного курсу країни, наявних для цього ресурсів, організаційних форм і технологічних прийомів, які необхідні для його здійснення, а також умов безпосередньої реалізації тощо.

Інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики здійснюється за трьома напрямками:

• Ідеологічне забезпечення

Ідеологічне забезпечення зовнішньої політики відбувається шляхом розробки і висунення ініціатив і пропозицій, які б відповідали національним інтересам держави. Вони оприлюднюються в рамках міжнародних організацій, в переговорних процесах з окремими країнами або шляхом публічних акцій зовнішньополітичних відомств.

• Практичне забезпечення

Практичне забезпечення зовнішньополітичної діяльності здійснюється з метою підтримання міжнародного авторитету та активного впливу на світову політику, що реалізується шляхом активного використання політичних можливостей міжнародних організацій, всебічного використання ІКТ у розв’язанні проблемних та кризових ситуацій; використання іміджеві комунікації передбачають формування позитивного образу держави та національних інтересів у міжнародному інформаційному просторі та підтримання цього іміджу спеціальними заходами.

• Організаційне забезпечення

Організаційне забезпечення - це інформаційне забезпечення дипломатичних установ у країні перебування та оптимальний рівень координації місій із центром та іншими дипломатичними закордонними представництвами.

• Зовнішньополітичні комунікації на рівні держави мають відповідати як внутрішній, так і зовнішній ситуації і забезпечувати національні інтереси в міжнародному співтоваристві.

• Мета інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополітичної діяльності - реалізація національних інтересів держави на міжнародній арені різними комунікаційними стратегіями.

• Посилення інформаційної складової зовнішньої політики відзначають усі провідні країни світу, створюючи для цього спеціалізовані відомства, установи і департаменти, системи і мережі, які поширюють об’єктивну та неупереджену інформацію за різними напрямками міжнародних відносин.

Основні принципи організації інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньої політики реалізуються

• урядовими структурами,

• дипломатичними представництвами та

• торговельно-економічними місіями.

Завдання інформаційного забезпечення :

• спрямування інформаційних потоків у міжнародне співтовариство, які формують політичні позиції суб’єктів міжнародних відносин та думку світової громадськості у напрямку позитивного сприйняття зовнішньої політики країни, створювали сприятливі умови для реалізації цієї політики, підтримання авторитету країни на міжнародній арені.

• роз’яснення основ зовнішньої політики і пропаганда її правильності для вітчизняної громадськості;

• формування світової думки у напрямку сприйняття зовнішньої політики;

• створення відповідного іміджу держави у міжнародних інформаційних потоках;

• використання ІКТ, зокрема, Інтернету, для реалізації зовнішньополітичних інтересів.

Рівні інформаційно-аналітичної діяльності в МВ

Інформаційний рівень

Аналітичний рівень

Інформаційний рівень

На інформаційному рівні здійснюється пошук, збиранні з різних джерел (офіційних, оперативних, ЗМІ та ін.) матеріалів з питань міжнародних відносин і зовнішньої політики, їх збереження, накопичення, обробка та поширення.

У рамках зовнішньополітичних відомств в середині країни існує два потоки комунікацій (вони постійно перехрещуються):

• - зовнішня комунікація;

• - внутрішня комунікація.

Інформаційний рівень

• Зовнішній потік інформації – інформація, що надходить до зовнішньополітичних відомств від дипломатичних місій, консульств та інформаційно-культурних центрів, яка забезпечує усі напрямки діяльності МЗС.

Інструменти ЗКТ

• Канали обміну дипломатичною інформацією

• Мережа Інтернет та її послуги

• Сфера мас-медіа, канали мас-медіа

• Офіційні дипломатичні заходи

• Неформальні комунікації

Інформаційний рівень

• Інформаційна діяльність зовнішньополітичних відомств базується на відкритих джерелах інформації, здійснюється через моніторинг друкованих ЗМІ, телебачення, радіо, електронних видань, дослідження громадської думки, аналіз звернень та листів; передбачає пошук, збирання та аналіз інформації за такими напрямами:

• 1) інформація загального характеру (політична, економічна, військова тощо) про суб’єктів міжнародних відносин, яка слугує основою для вироблення прогнозів на тривалий період і прийняття зовнішньополітичних рішень;

• 2) спеціальна інформація про конкретні галузі міжнародного співробітництва та стан внутрішньої політики, яка є частиною загального стратегічного планування і водночас об’єктом професійного спеціалізованого дослідження;

• 3) персональна інформація.

Інформаційний рівень

• Інформаційна діяльність у сфері зовнішньої політики визначає формування інформаційних масивів з різнотематичним контентом: загальний, дипломатичний, політичний, економічний, суспільний, культурний, засоби зв’язку і транспорту, військовий.

Інформаційний рівень

• загальний: історичний нарис, країнознавчі характеристики, топографічні та гідрографічні особливості, адміністративно-територіальний устрій, національна символіка тощо;

• дипломатичний: основні напрями зовнішньої політики, особовий склад та діяльність зовнішньополітичних відомств, специфіка ведення дипломатії, переговорів та особливості дипломатичного протоколу;

• політичний: політична ідеологія, особливості політичної культури та традицій, дані про політичних діячів, політичні установи і політичні системи, політичні партії, виборчі системи, національні меншини, можливі конфліктні ситуації, притаманні усім політичним системам;

• суспільний: національний склад, класи і соціальні групи, історичні фактори, перепис населення, загальні риси психічного складу народу, соціальне законодавство, матеріали про всі прошарки населення та їх взаємодію;

• економічний: стан фінансів і фінансова політика, грошова система та грошовий обіг, торгівля і торгівельна політика, політика цін і ціноутворення, промисловість і технологічні процеси, сировина та енергетичні ресурси, корисні копалини та видобувна промисловість, сільське господарство: аграрна політика, фінансування, особливості сільського населення тощо;

• культурний: заклади, ідейний рівень розвитку, мистецтво і наука, література, віросповідання, телерадіомовлення, преса, кіно тощо;

• засоби зв’язку і транспорту: телефон, телеграф, інформаційно-комунікаційні технології; залізниці, річковий і морський транспорт, способи і маршрути наземних транспортних перевезень, шляхи і шляхосполучення, авіація, організація, особовий склад;

• військовий: доктрини наступу та оборони, військові плани, стратегічні ідеї і тактичні принципи, організація збройних сил, установи, індустріальна база, організація управління, командний склад, матеріальна база, моральний стан війська.

Аналітичний рівень

На аналітичному рівні інформація узагальнюється, класифікується, робиться її аналіз, розробляються висновків, пропозиції, рекомендації та прогнози, тобто здійснюються аналітичні дослідження і розробки.

Аналітичні документи

• Аналітичні документи – матеріали (звіти), які містять результати аналітичних досліджень та розробок.

• Огляд – систематизація і узагальнення явищ і подій, які мають враховуватися при прийнятті рішень.

• Довідка – структуроване викладення конкретного питання (проблеми) з її оцінкою.

• Доповідь – структурований виклад матеріалу щодо конкретної актуальної події з прогнозом розвитку та пропозиціями заходів, які мають бути запроваджені. Щодо конкретного питання чи події пишеться окрема довідка/доповідь.

• Записка – систематизований виклад узагальнень високого рівня з проблематики досліджень (зокрема, щодо наявних викликів, загроз, потенційних вигод тощо) з подальшою їх деталізацією, оцінкою даних, що покладені в основу висновків, іншими поясненнями; при необхідності містить прогноз розвитку подій; потребує обов’язкового відпрацювання пропозиції щодо шляхів вирішення проблем, у випадку невизначеності – пропозиції щодо альтернатив вирішення з оцінкою ризиків, позитивних та негативних наслідків їх впровадження (записка готується по кожному конкретному узагальненню найвищого рівня що вимагає запровадження цілісного комплексу заходів).

Інформаційні та аналітичні документи, що готуються диппредставництвами

• Річний звіт про роботу

• Політичний лист

• Інформаційний лист

• Довідка

• Інформації

• Огляд преси, перебіг подій, медіамоніторинг

• Записи бесіди

• Записи ділової бесіди

• Політична характеристика

• Прес-реліз

• Шифртелеграми

Інформаційно-роз’яснювальна робота

• Інформаційно-роз’яснювальна робота – система політичних, суспільних, інформаційних, культурологічних та організаційних заходів, спрямованих на поширення за кордоном інформації про країну, її історію та культуру, основи та сучасний стан внутрішньої й міжнародної політики, місце і роль в світовому співтоваристві.

Інформаційно-роз’яснювальна робота має два вектори спрямування: на внутрішню і зовнішню громадськість, а саме уряди й державні заклади іноземних держав, вітчизняні та зарубіжні громадські й політичні організації, засоби масової інформації, підприємницькі та фінансові структури тощо.

Ефективність інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності є одним із основних показників роботи закордонних установ та відповідних підрозділів міністерства.

Прес-служба

• Прес-служба – структурний підрозділ, на який покладено завдання на систематичній основі забезпечувати ефективний зв’язок із засобами масової інформації (ЗМІ) й надавати їм вичерпну, своєчасну та достовірну інформацію про поточну діяльність, рішення та плани організації, установи, закладу чи іншого відомства. Прес-служба може діяти як окрема структурна одиниця, так і у складі інформаційної служби, відділу із зв’язків з громадськістю чи рекламної агенції.

• Прес-служба виконує 5 функцій:

• Інформаційно-роз’яснювальна діяльність

• Представницька діяльність

• Комунікативно-регулятивна (аналітика та прогнозування)

• Реагування на події

• Випереджувальна (превентивна) діяльність