- •1.Система показників економічної статистики
- •2. Сучасний стан та перспектива розвитку соціально-економічної статистики
- •3. Методологія соціальної та економічної статистики
- •4. Категорії економічної статистики
- •5. Завдання статистики витрат виробництва
- •6. Статистика ринку праці ,зайнятості та безробіття.
- •7.Статистика оточуючого середовища ,охорони атмосферного повітря
- •8.Статистика природних ресурсів
- •9.Статистичні методи вивчення взаємозв’язків.
- •10. Методологія проведення міжнародних порівнянь купівельної спроможності національної валюти.
4. Категорії економічної статистики
Статистичний аналіз економічної діяльності базується на певних категоріях, які відображають суттєві, всебічні властиво-сті явищ. Категорії економічної статистики методологічно за-безпечують статистичні показники і необхідні у формуванні да-них про економіку країни, у прийнятті відповідних рішень для розробки економічної політики. Ці категорії охоплюють різно-манітні економічні об’єкти та явища. На них базується Система національних рахунків (СНР), у тому числі на категоріях:
- інституційні одиниці та сектори;
- резиденти;
- операції та потоки;
- активи і зобов’язання;
- види діяльності;
- продукти та послуги;
- трансферти.
5. Завдання статистики витрат виробництва
Витрати виробництва являють собою сукупні витрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції. Вони набувають форми собівартості продукції і відображають витрати засобів виробництва та оплату праці
Витрати обігу – витрати, які пов'язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу (транспортування, зберігання, доробка, розфасування, пакування та ін.).
Основні завдання статистики собівартості та витрат обігу такі:
вивчення рівня і динаміки собівартості та витрат обігу;
аналіз структури витрат на виробництво і витрат обігу;
розрахунок економії витрат на виробництво і витрат обігу;
аналіз впливу окремих факторів на рівень собівартості і витрат обігу, визначення резервів їх подальшого зниження.
6. Статистика ринку праці ,зайнятості та безробіття.
Відповідно до концепції робочої сили, що відповідає міжнародним стандартам, зайнятість і безробіття розглядаються як два взаємодоповнюючі характеристики. Рівноваги економічної системи відповідає певний рівень зайнятості. При цьому зазвичай попит на працю перевищує існуючий обсяг зайнятості, що обумовлює наявність безробіття. Разом з тим це перевищення не безмежно для забезпечення економічної та соціальної стабільності суспільства. Тому в країнах з ринковою економікою зайнятість і безробіття вивчаються систематично. Статистичні дані необхідні при регулюванні ринку праці, забезпечення соціального захисту населення, організації своєчасної професійної підготовки і перепідготовки кадрів.
Перед статистикою зайнятості та безробіття стоять наступні завдання:
* Збір даних про кількість зайнятих і безробітних як складові частини робочої сили;
* Вимірювання рівня зайнятості та безробіття з метою вивчення стану, тенденцій на ринку праці;
* Вивчення працевлаштування населення для оцінки ситуації на ринку праці та її прогнозування;
* Вивчення складу зайнятих і безробітних з тим, щоб розробити програму зайнятості;
* Вимір взаємозв'язку між зайнятістю, доходом, змістом та іншими мотиваціями праці з метою розробки програми зайнятості.
7.Статистика оточуючого середовища ,охорони атмосферного повітря
Статистика навколишнього середовища є міжгалузевою за своїм характером. Її iнформацiя використовується для розробки та оцінки виконання соцiально-економiчних програм, вирішення питань економічної політики. Вона описує стан та тенденції зміни навколишнього середовища, до якого належать повітря, вода, грунт/земля, бiота, що містяться в цих компонентах, а також населені пункти.
Идекс сумарного забруднення атмосфери являє собою інтегральну оцінку стану повітряного басейну:
де qi - середня за рік концентрація в повітрі i-го речовини;
Ai - коефіцієнт небезпеки i-го речовини, зворотний ГДК цієї речовини: - коефіцієнт, що залежить від класу небезпеки речовини.
Ci
Індекс сумарного забруднення атмосфери - це спрощений показник, який розраховується зазвичай для п'яти найбільш значущих концентрацій речовин, що визначають сумарне забруднення повітря.