25. Домогосподарство як суб’єкт регульованих ринкових відносин. Поняття домогосподарства, як економічної категорії

Макрорівень – це рівень економічної системи в масштабах її окремої ланки чи елемента. На макрорівні існує два суб’єкти господарської діяльності : домашні господарства, підприємства.

Домашнє господарство – це суб’єкти і самостійний сектор мікроекономіки, критерієм якого є споживання.

Домогосподарства – це особа або група осіб, поєднаних з метою забезпечення всім необхідним для життя, тобто об’єднаним спільним веденням господарства.

Сім’я – це сукупність осіб, що живуть разом, пов’язані між собою родинністю ті спільним бюджетом.

Функції сім’ї:

1. Репродуктивна (народження, виховання)

2. Виховна (культурне відтворення, соціалізація)

3. Господарська

4. Економічна

5. Соціальна

6. Морально – етична (культура поведінки)

Функції господарств з погляду інтересів розвитку суспільства:

1) домогосподарства є постачальником особистого фактору(виробництво –робочої сили)

2) постачають грошові ресурси

3) створюють певні умови для відтворення сукупного капіталу

4) сприяють обороту капіталу

5) споживання та часткове нагромадження

Доходи домогосподарств – це певна сума грошових коштів та матеріальних благ і послуг, отриманих в процесі виконання економічних функцій домогосподарствами, з приводу отримання яких , виникають відносини приватної власності у всіх сферах суспільного відтворення.

Витрати - це сукупність грошових коштів та матеріальних благ, які використовуються в процесі виконання функцій домогосподарств.

26. Підприємство : суб’єкт мікроекономічного рівня господарювання

В економіці кожної країни існує велика кількість підприємств. Причому чим розвинутіша країна, чим різноманітніші потреби її населення, тим більше і підприємств. Підприємство часто називають основною ланкою економічної системи. Це твердження базується на тому факті, що саме підприємствами створюється більша частина національного виробництва товарів і послуг.

Згідно з діючим в Україні законодавством, підприємство - це самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку /доходу/.

Основні риси підприємства: 1) економічна відокремленість; 2) технологічна відокремленість;

3) юридичне оформлення відокремленості; 4) участь у суспільному поділі праці;

5/ підприємство - це завжди соціальний осередок суспільства, певний колектив співробітників.

Економічна суть підприємства полягає в тому, що воно має на меті одержання прибутку.

Функції, що виконує підприємство, характеризують різні сторони його діяльності:

1) виробничо-технологічні; 2) економічні; 3) соціальні; 4) зовнішньоекономічні.

Класифікація підприємств - це їх групування за певними ознаками.

За основною сферою діяльності: промислове, сільськогосподарська будівельна, транспортне, фінансово-кредитне, торговельне та ін.

За формами власності: індивідуальне; сімейне; приватне; колективне; державно-комунальне; державне підприємство, засноване на за­гальнодержавній власності; спільне підприємство, засноване на основі об'єднання майна різних власників.

За розмірами: малі, середні, великі.

За організаційно-правовим устроєм: одноосібне; господарські товариства; акціонерне товариство; державне підприємство.