- •1. Основні поняття теорії множин (поняття порожньої множини, універсуму, способи завдання множин).
- •2.Основні операції над множинами.
- •3.Властивості операцій над множинами
- •4.Геометрична інтерпретація множин
- •5.Поняття підмножини, рівність множин.
- •6.Множина підмножин.
- •7.Алгебра множин.
- •8.Узагальнення операцій над множинами.
- •9.Декартовий добуток множин
- •10.Еквівалентність множин.
- •11.Поняття потужності множини.
- •12.Зчисленні та незчисленні множини.
- •13.Множини потужності континуума.
- •14.Поняття відношення
- •15.Поняття фактор – множини
- •16.Подання відношень за допомогою матриці і графа
- •17.Операції над відношеннями
- •18.Симетричне (обернене) відношення
- •19.Поняття композиції відношень
- •20.Властивості композиції відношень
- •26.Поняття функції та відображень.
- •27.Типи відображень
- •28.Поняття образу та праобразу
- •29.Основні властивості відображень
- •30.Відношення еквівалентності
- •31.Матриця та граф відношення еквівалентності
- •32.Відношення толерантності
- •33.Відношення нестрогого порядку
- •34.Відношення строгого порядку
- •35.Матриця та граф відношення нестрогого порядку
- •36.Матриця та граф відношення строгого порядку
- •37.Алгоритм побуд. Транзитивного замикання відношень(алг. Уоршалла)
- •38.Осн. Поняття реляційної алгебри
- •39.Булеві функції, способи задання булевої функції
- •40.Номери булевих функцій та інтерпретацій.Булеві ф-ї двох змінних.
- •41.Закони булевої алгебри
- •42.Поняття двоїстої та самодвоїстої функцій
- •43. Правило розкладаня булевої ф-ї за всіма або декількома змінними.
- •44.Поняття досконалої диз’юнктивної нормальної форми (дднф) та досконалої кон’юнктивної нормальної форми (дкнф).
- •45.Алгоритм переходу від таблиці істинності до дднф.
- •46.Поняття алгебри Жегалкіна, лінійні функції.
- •47.Правила мінімізації булевих функцій (карти Карно).
- •48. Понятя повних систем булевих функцій
- •49.Теорема Поста про повноту.
- •53.Поняття предикату, квантору
- •54. Закони у логіці предикатів
- •55.Алгоритм зведення вільної форми алгебри логіки предикатів до внф.
- •56. Закони математичної логіки першого ступеня. Поняття множини істинності предиката.
- •57.Основні поняття теорії графів (порядок, степені вершин, порожній граф, мультиграф, псевдо граф, орієнтований та неорієнтований граф).
- •58.Задання графа за допомогою матриці інцидентності
- •59.Задання графа за допомогою матриці суміжності
- •60.Задання графа за допомогою матриці Кірхгофа.
- •61. Локальні степені вершини графа.
- •62. Локальні степені вершини орграфа.
- •64. Операції над частинами графа.
- •65. Маршрути, ланцюги, цикли.
- •66. Ознаки зв’язності
- •67. Поняття дерева.
- •73. Поняття гамільтонових графів.
- •75. Поняття укладання графа. Пласкі та планарні графи.
- •76. Теорема. Ейлера та властивості планарного графа
- •77. Критерії планарності
- •80. Критичні графи
- •82. Алгоритм Форда-Беллмана д/знах. Макс. Шляху
- •83. Алгоритм Форда-Фалкерсона – знах. Макс. Потоку в мережі
- •84. Алгоритм Хафмана
- •90. Біном Ньютона. Поліномна формула
13.Множини потужності континуума.
Існуюють нескінченні незчисленні множини, та їх потужність природно вважати більшою за N. Множина точок відрізка [0,1]={xR;0x1} не є зчисленною (т. Г.Кантора). Множина, еквівалентна множині точок відрізка [0,1] назив. множиною потужностей континууму. Позначається малою буквою с: [0,1]=с. Множини точок інтервалів, відрізків, прямих- еквівалентні між собою і мають потужність континууму.
14.Поняття відношення
Бінарним відношенням А, що діє з множини х в множину у низвається деяка підмножина декартового добутку цих множин. Бінарне відношення діє на множині: х=у; (х,у)А. Окремі випадки відношення в х: повне відношення (Р) – виконується для будь-якої пари елементів з множини х; тотожне (діагональне) відношення – виконується тільки між елементами та ним самим; порожнє відношення - не задовольняє жодна пара елементів множини х.
15.Поняття фактор – множини
Розглянемо відношення Ах·у. Перерізом відношення А за елементом хі називається множина елементів у, для яких (хі,у) А. Об’єднання перерізів за елементами деякої підмножини В (Вх) є перерізом відношення А(В), тобто А(В) = (від і=1 до n) А(хі). Об’єднання перерізів відношення А за всіма елементами, назив. факттор-множиною. Позначається У/А.
16.Подання відношень за допомогою матриці і графа
Матричний спосіб подання відношень ґрунтується на поданні відношення Ах·у відповідною йому прямокутною матрицею, що складається з нулів та одиниць, де рядки – це перші координати, стовпці – другі. На перетині І – рядка та J – стовпця буде одиниця, якщо ((xi,xj) А), в іншому випадку - нуль. Відношення r визначене на множині х можна подати графом, при цьому вершини графа – це елементи цієї множини, елементи відношення (xi,xj) – ребра графа. Граф повного відношення – повний граф, в якому всі вершини з’єднані ребрами і в кожній вершині є петля. Граф тотожного (діагонального) відн. містить тільки петлі в усіх вершинах.
Якщо повне відношення задане за допомогою матриці, то всі елементи цієї матриці дорівнюють одиниці. Матриця порожнього відношення складається з нульових елементів. Матриця тотожного відн. має одиниці лише на головній діагоналі.
17.Операції над відношеннями
Обернене відношення до R позначається R-1. Упорядкована пара (y,x) належить R-1 тоді і тільки тоді, коли (x,y) належить R. Нехай RXxY –відношення на множинах Х і У. Якщо хХ, то перерізом відношення R за х, що позначається R(x), є множина R(x)Y, що складається з елементів yY, таких, що (х,у) R. Об’єднання перерізів за елементами деякої підмножини ZX називається перерізом R(Z) відносно підмножини Z. Також до відношень застосовні звичайні теоретико – множинні операції, як об’єднання, перетин, доповнення та різниця.
18.Симетричне (обернене) відношення
Відношення симетричне деякому відношенню Ах·у, позн. А-1, є підмножиною у·х, утвореною тими парами (у,х) у·х, для яких (х,у) А. Матриця симетричного відношення є симетричною відносно головної діагоналі, а в графі, що задає відношення, для кожної дуги з хі в хк існує протилежно спрямована дуга з xk y xi.