Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Політекономія.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
738.82 Кб
Скачать

17. Величина вартості товару. Закон вартості. Його функції та механізм дії .

Товар — це продукт праці, призначений не для безпосереднього споживання там, де він виготовлений, а для обміну (купівлі-продажу на ринку). Тобто товар — це форма продукту праці .Міра індивідуальної праці — індивідуальний робочий час, що є так само мірою індивідуальної вартості товару. Проте мінова вартість визначається не індивідуальною, а суспільною вартістю товару. У свою чергу, величина вартості товару встановлюється за витратами суспільно необхідної праці, що вимірюється суспільно необхідним робочим часом (тобто таким, що потрібний для виготовлення якоїсь споживчої вартості за наявних суспільно нормальних умов виробництва і за середніми в даному суспільстві рівнями продуктивності й інтенсивності пра­ці. Під суспільно необхідними умовами виробництва, що визначають величину вартості товарів, розуміються такі умови виробництва, за яких виготовляється основна маса товарів даного виду.Завдяки змінам в умовах виробництва суспільно необхідний робочий час не залишається раз і назавжди заданим. Його модифі­кації зумовлюють зміни величини вартості товару. Закон, що регулює розвиток товарного виробництва шляхом обміну товарами відповідно до кількості втіленої в них абстрактної суспільно необхідної праці, називається законом вартості. Він є основним законом простого товарного виробництва.Закон вартості виражає внутрішньо необхідний і стійкий зв’язок між суспільно необхідною працею, витраченою на виробництво товару і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту і пропозиції.Закон вартості відтворює: внутрішньо необхідні істотні і стійкі зв’язки між індивідуальним і суспільно необхідним робочим часом; внутрішньо необхідні і стійкі зв’язки між вартістю і цінами товарів; наявність стійких зв’язків між виробниками одного виду товарів через конкуренцію, за якої забезпечується взаємний вплив одного виробника на іншого; внутрішньо необхідні зв’язки між працею виробника товарів обмін еквівалентів, тобто обмін товарів відповідно до кількості та якості витраченої на них суспільно необх.праці.Найповніше сутність закону вартості як основного закону простого товарного виробництва виявляється через його функції.Механізм дії закону вартості в умовах стихійного господарства припускає коливання цін навколо вартості. Відхилення цін від вартості є своєрідним барометром, що показує диспропорції в розподілі суспільної праці. Якщо в даній сфері докладається недостатньо суспільної праці і попит на товар, вироблюваний тут, не задоволь­няється, ціна товару перевищуватиме вартість.

18. Показники соц.-ї та екон-ї ефективності виробництва

Соціальний ефект виражає собою міру задоволення особистих потреб сусп виробництва за певний період.Економічний ефект – результативність сусп. В-тва, яка визначається як співставлення між отриманим результатом та тими затратами, які пішли на його досягнення.Е= результат (вартість) / затрати, В результаті отримуємо показник,що харак-є величину витрат на одиницю створеного продукту.До показників відносять:

• Продуктивність праці – відношення величини створеного продукту до затрат живої праці;

• Трудомісткість – зворотній показник до прод праці, він показує в-тво продукції за певний проміжок часу або затрати праці на од продукції.• Фондовіддача – визначається як відношення величини створеного продукту до всієї маси використаних ОВФ. Вона виражає ефективність використання засобів праці тобто показує скільки виробляється готової продукції на 1основ.виробн.фондів.• Матеріаловіддача – відношення величини створеного продукту до матер. витрат. Вона показує скільки виробляється продукції на 1 затрат живої праці втіленої у предметах праціЩоб мати уявлення про ефектив. Вир-ва вцілому потрібно:Е= П/ З+М+з+Ф,де Е –ефективність вир-ва, П-продукт чи дохід, З- затрати живої праці,М- матер.вир-во,Ф- одноразові вкладання в осн.вироб.фонди,з-коефіціент переведення затрат одноразових вкладень у основні фонди