- •1. Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
- •2. Предмет та концептуальні основи мікроекономіки.
- •3. Методологія мікроекономічного аналізу.
- •4. Корисність в економічній теорії і проблема її виміру.
- •5. Потреби, види потреб. Економічні блага.
- •Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
- •Предмет та концептуальні основи мікроекономіки.
- •8. Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •10. Бюджетне обмеження та можливості споживача.
- •9. Криві байдужості, їх властивості.
- •11. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •12. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •13. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •15. Еластичність попиту.
- •16. Пропозиція і закон пропозиції.
- •18. Еластичність пропозиції.
- •21. Фактори вир-ва та їх особливості.
- •25. Ізоквантна варіація факторів вир-ва.
- •26. Рівновага виробника та траєкторія розширення виробничої діяльності фірми.
- •29. Характеристика ринку досконалої конкуренції.
- •30. Модель ринку досконалої конкуренції та її особливості.
- •31. Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді в умовах досконалої конкуренції.
- •32. Ринкова поведінка підприємства в довгостроковому періоді в умовах досконалої конкуренції.
- •33. Ефективність ринку досконалої конкуренції.
- •34. Характеристика "чистої монополії"" та її різновиди.
- •35. Монопольна влада та її діагностування.
- •36. Монопольний ринок у короткостроковому періоді.
- •3 7. Монопольний ринок у довгостроковому періоді.
- •38. Цінова диференціація та дискримінація.
- •39. Рівновага фірми-монополіста в довгостроковому періоді.
- •40. Порівняльна оцінка конкурентного та монопольного ринків.
- •41. Основні ознаки олігополії.
- •42. Модель дуополії Курно.
- •43. Особливості організації олігополістичного ринку.
- •44. Теоретичні моделі олігополії.
- •45. Ознаки та характерні риси монополістичної конкуренції.
- •46. Поведінка монополістичного конкурента в довгостроковому періоді.
- •47. Ефективність монополістичної конкуренції.
- •48. Нецінова конкуренція та її вплив на обсяг продажу і затрат.
- •49. Порівняльна характеристика ринкових структур: досконалої та недосконалої конкуренції.
- •50. Утворення похідного попиту.
- •51. Затрати вир-ва та попит на фактори вир-ва.
- •53. Монопольний похідний попит та його функції.
- •52. Похідний попит за досконалої конкуренції.
- •54. Ринок праці в умовах досконалого конкурентного ринку ресурсів.
- •59. Аналіз інвестиційних рішень: дисконтована величина, реальна та номінальна процентна ставка.
- •55. Формування індивідуального, галузевого та ринкового попиту на працю.
- •57. Двостороння монополія та визначення реального рівня зарплати на ринку праці.
- •58. Ринок капіталу: попит та пропозиція капіталу.
- •56. Ринок праці у досконалої конкуренції.
- •60. Ринок землі та його характерні особливості.
1. Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
Мікроекономіка вивчає поведінку та механізм прийняття рішень окремими економічними суб'єктами — мікросистемами (індивідами, підприємствами, організаціями, домашніми господарствами), гир прагнуть досягти мети за наявних обмежених ресурсів, для яких можна знайти альтернативне використання, а на підставі економічних моделей пояснює, як поводять себе споживачі і виробники як основні суб'єкти ринкового механізму виробництва і споживання благ, яким чином забезпечується часткова та загальна рівновага на товарних та ресурсних ринках.
Мета дисципліни полягає у формуванні знань щодо поведінки економічних суб'єктів у ринкових умовах, наданні універсального інструментарію для обґрунтування і прийняття оптимальних господарчих рішень за наявних обмежених ресурсів та альтернативних можливостей їх використання.
2. Предмет та концептуальні основи мікроекономіки.
Мікроекономіка вивчає поведінку індивідуальних господарських суб'єктів в різних ринкових структурах.
Центральними суб'єктами мікроекономічних досліджень є споживач і фірма Споживач - це фізична особа, представник домогосподарства, який на ринку готової продукції виступає як основний покупець споживчих товарів, що поставляються фірмами, а на ринку ресурсів - як продавець факторів виробництва, якими володіє, найчастіше - як продавець робочої сили, а в мікроекономічній термінології - фактору "праця". Доходи споживача, його смаки та уподобання, його рішення відносно набору товарів у споживчому кошику формують попит, який певним чином впливає на ринкову ціну та обсяги виробництва фірм.
Об'єктом вивчення мікроекономіки є поведінка мікроекономічних суб'єктів, тобто процес розробки, прийняття і реалізації рішень відносно вибору і використання обмежених ресурсів з метою одержання якомога більшої вигоди.
Поведінка мікроекономічного суб'єкта розглядається як динамічне явище, яке зазнає впливів різних сил. Вона повсякчас змінюється. Досліджуючи нескінченно малі зміни поведінки, вчені визначають оптимальні кількісні характеристики вибору обсягів споживання чи виробництва.
Чимало рішень, які приймає окремий індивід, впливають не лише на його становище, але й на становище інших людей та їх рішення. У переважній більшості випадків люди реалізують свої рішення через взаємодію з іншими людьми, і основною формою цієї взаємодії є ринок. Мікроекономіка розглядає ринок як спосіб організації економічної діяльності людей, як механізм координації їх рішень.
Вивчаючи свій предмет, мікроекономіка спирається на ряд базових понять і припущень, основні з яких розглянемо детальніше.
6. Закон спадної граничної корисності блага. Перший закон Госсена. Корисність U (Utility) - це задоволення, яке отримує споживач у процесі споживання товарів та послуг.
Корисність збільшується, якщо збільшується кількість товару, що споживається. У цьому випадку зростає загальна корисність. Але зростання загальної корисності уповільнюється зі збільшенням споживання. Це є наслідком того, що зменшується додаткова, або гранична, корисність.
Гранична корисність MU (Marginal Utility)— це приріст корисності за умов споживання додаткової одиниці товару чи послуги.
Згідно з законом спадної граничної корисності величина граничної корисності має тенденцію зменшуватися по мірі збільшення кількості товару, що споживається (графік 3.1).
Таким чином, між кривими сукупної та граничної корисності існує геометричний зв'язок:
• крива сукупної корисності досягає максимального значення в точці, де гранична корисність рівна нулю;
■ величину граничної корисності показує кут нахилу кривої сукупної_корисності ;
■ за від'ємних значень граничної корисності крива TU відхиляється донизу, але цей відрізок (його показано пунктиром) не включається у функцію корисності.
Гранична корисність блага спадає, тобто корисність кожної наступної одиниці блага, яку одержуємо в даний момент, менше корисності попередньої одиниці - перший закон Госена.
Споживач купує товари до точки, де Р = MU. Криву MU можна інтерпретувати як криву попиту на товар
Q = f(Р)