6. Екваторіальна система координат.

Основними площинами в цій системі координат є площини небесного екватора та коло схилень. Для визначення екваторіальних небесних координат світила S проводять коло схилення через полюси світу Р₁ і Р_2, яке перетинає небесний екватор у точці M. Перша координата α має назву пряме сходження і відлічується по дузі небесного екватора від точки весняного рівнодення γ проти годинникової стрілки, якщо дивитися з Північного полюса, та вимірюється годинами. Друга координата δ – схилення визначається дугою кола схилень MS від екватора до даного світила і вимірюється градусами. На північ від екватора схилення додатне, на південь – від’ємне. Межі визначення екваторіальних координат такі: 0 год ≤ α ≤ 24 год ; -90⁰≤ δ ≤ +90 ⁰

7. Зоряні величини.

Уперше термін запропонував грецький астроном Гіппарх у II ст. до н.е.

Видима зоряна величина m визначає кількість світла, що потрапляє від зорі до нашого ока. Найслабкіші зорі, які ще можна побачити неозброєним оком, мають m = +6^m. Одиниці освітленості – люкси. Для визначення видимих зоряних величин небесних світил астрономи взяли на стандарт так званий північний полярний ряд (96 зір). Полярна має зоряну величину m = +2^m, Сіріус m = -1,6^m, Венера m = -4,5^m, Сонце m = -26,7^m

M – Абсолютна зоряна величина - це така зоряна величина, яку б мала зоря якби перебувала на відстані 10 пк (32,6 ср). M = m+5 – 5lgr ,r – відстань зорі у пк;

Світність зорі визначає кількість енергії, що випромінює зоря за одиницю часу. Тобто потужність випромінювання зорі. Одиниця світності – 4*10²⁶ Вт.

8. Астрономія та визначення часу. Типи календарів.

Для визначення кутової швидкості обертання Землі орієнтирами можуть служити небесні світила – Сонце, зорі та інші небесні світила. Тому і використовують дві системи відліку – зоряний час і сонячний час. Зоряний час переважно використовують астрономи, а в повсякденному житті всі люди застосовують тільки сонячний час. Проміжок часу, за який Земля робить повний оберт навколо своєї осі відносно Сонця, називають сонячною добою. Доба поділяється на 24 години. Сонячний час у певному місці, або місцевий час, можна визначити за допомогою сонячного годинника – звичайної палички, тінь від якої допоможе приблизно виміряти місцевий час. Поясний час дорівнює місцевому часу середнього меридіана відповідного пояса. Всесвітній час – місцевий час Гринвіцького меридіана.

У сучасному календарі усіх європейських країн за основу береться 1 тропічний рік – період обертання Землі навколо Сонця відносно точки весняного рівнодення, але при створення ідеального календаря виникає ускладнення, бо тропічний рік не має цілого числа діб. Типи календарів:

• Юліанський – був запроваджений ще Юлієм Цезарем у 46 році до н.е. У цьому календарі тривалість тропічного року була прийнята за 365 діб 6 год 00 хв 00 с, а для того щоб рік мав ціле число діб, було прийнято, що кожні 3 роки підряд триватимуть по 365 діб, а четвертий рік – 366 діб (високосний рік). Але в середньому кожний календарний рік був довший за тропічний на 11 хв 14 с ;

• Григоріанський – діє у наш час. У ньому вилучили три доби з кожних 400 років, тобто три високосні роки зробили простими. Григоріанський календар теж не є ідеальним, але похибку на одну добу він дає приблизно через 33 століття ;