- •VII. Роки української державности (1917-1920) Перша світова війна і українська преса. Доля української преси на східніх українських землях під Росією
- •Українські пресові органи за межами України
- •Преса на Західніх українських землях під час першої світової війни
- •Преса Українських Січових Стрільців (у. С. С.)
- •Союз Визволення України (с. В. У.) та його ,, Вістник"
- •Преса полонених українців в таборах Австро-Угорщини та Німеччини
- •Інші органи, що виходили поза українськими землями під час першої світової війни
- •Українська преса в чужих мовах під час першої світовоі війни
- •Революція 1917 р. І відродження української преси під Росією
- •,,Боротьба" і „Народня Воля"
- •Територіяльне розгалуження суспільно-політичної преси
- •Дальший розвиток за змістом і місцем видання
- •Преса, що виходила поза межами України
- •Українська Преса на Кубані
- •Українська преса в чужих мовах
Українська преса в чужих мовах
3 органів в чужих мовах поширений був „Столичний Голос". Була це щоденна газета, яку в 1919 р. видавав у Києві російською мовою 3. Біський за редакцією О. Саліковського. Там же в 1917р. виходив російською мовою орган українських соціял-революціонерів за ред. I. Маєвського п. н. „Конфедералист". що стояв на ґрунті державної самостійности України. Року 1918 в Одесі виходила газета „Молодая Украина".
В німецькі мові виходили місячник „Die Ukraine" (Берлін, 1918), ,,Ukrainische Blatter" (Відень, 1918) та інші. „ Die Ukraine " виходила за редакцією Акселя Шмідта (1870-1942) – нім. журнал., основника (з проф. Рорбахом) і генерального секретаря Німецько-Українського Т-ва, автора праці п. н. „Ukraine Land der Zukunft". „Ukrainische Blatter ", до співробітництва в якому запрошено було німецьких публіцистів, мав виходити 8 разів на місяць у накладі 8-10 примірників за редекцією В. Калиновича. 3 великого розмаху однак з кінцем 1918 р. нічого не лишилося.
У французькій мові – „L’Ukraine" в Льозанні 1919 р., а в Парижі 1920 р. „France et Ukraine". В останньому брали участь французькі журналісти. 3 українців – д-р I. Борщак та ін. 3 чужинців – Е. Ніns („Larf Ukrainien"), F.Forestie („La tactique Moscovise"), F. Fesser.
Подавано тут також переклади з творів українських письменників.
3 лютого 1919 р. у Римі почав виходити італійською мовою двотижневик ,,La voce dell Ukraina" – поважний інформаційний орган, який давав також і більші праці на історичні, літературні, мистецькі та економічні теми.
На початку 1920 р. в Атенах, стараниям М. Левицького, який заступав місце голови Української Дипломатичної Місії після смерти Ф. Матушевського, почав виходити інформаційний часопис грецькою мовою п. н. «Епітеоресіс Елліно – Украініке».
У редаґуванні та в поборюванні ворожих виступів багато допоміг поважний грецький історик проф. Атенського Університету Каролідіс, який, м. ін., дав для першого числа огляд історії України та її стосунків до Візантії.
Врешті 1919-1920 рр. у Софії виходили два органи болгарською мовою. Були ними: «Украинско Слово» – неперіодичне інформативне видання в формі журнальчика і «Украинско-Бьлгарски Прьгледь». Обидва почали виходити в другій половин! 1919 р. Брали в них участь такі представники болгарської суспільної думки і науки, як: проф. Д. Шишманов, Д. Страшмиров, Никола Балабанов, д-р Ст. Младенов та інші.