7. Ефективність суспільного виробництва і суть,критерії ,економічні та соціальні показники.

Ефективність вир-ва - категорія, яка хар-є віддачу, результативність вир-ва. Вона свідчить не лише про приріст обсягів вир-ва, а й якою ціною, якими витратами ресурсів досягається цей приріст, тобто свідчить про якість ек. зростання. Формула(Результати /Витрати).Еф-ть вир-ва :1.Економічна еф-ть-це досягнення виробництвом найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці або зниження сукупних витрат на одиницю продукціі.2.Соціальна еф-ть - це ступінь відповідності результатів вир-ва соціальним потребам сус-ва, інтересам окремої людини. Для визначення ефективного використання кожного фактора вир-ва окремо, застосовується сис-ма конкретних показників:Продуктивність праці на мікрорівні визначається як відношення обсягу виробленої продукції до кіл-ті робітників, зайнятих у її вир-ві, або до кіл-ті відпрацьованих людиною годин за певний проміжок часу. Формула (Обсяг прод-ії/кіл-ть робітників)

Трудомісткість-це показник, який відображає кіл-ть затраченої живої праці на вир-во одиниці продукції. Ф-ла (Вар-ть затрат живої праці/вар-ть основних фондів)

Фондовіддача-це показник, який хар-є еф-ть використання засобів праці, тобто кіл-ть продукції, виробленої з одиниці основних виробничих фондів. Ф-ла (Вар-ть виробленої продукцїі/вар-ть основних фондів)

Фондомісткість-показує вар-ть витрат виробничих фондів на одиницю виробленої прод-ії

Ф-ла(Вар-ть основних фондів/вар-ть виробленої продукції)

Матеріаловіддача - хар-є еф-ть використаних предметів праці тобто показує, скільки вироблено продукції з одиниці витрачених матеріальних ресурсів(палива, сировини і т.д) Ф-ла(Вар-ть прод-ії/вар-ть матеріалів)

Матеріаломісткість-є зворотним показником матеріаловіддачі, який хар-є вар-ть витрат матеріальних ресурсів на одиницю виробленої продукції. Ф-ла(Вар-ть матеріала/вар-ть одиниці продукта)

Капіталомісткість - показник, близький до показника фондомісткості прод-ії. Він визначається як відношення обсягу капітальних вкладень до зумовленого ним приросту обсягу виробленої продукції.

Еколого ефективність. Е=Ео-(А+В+С)

Ео- загальноекономічний ефект господарюючого суб’єкта .

А- вар-ть природоохоронних заходів .

В- втрати від пошкодження природного середовища.

С- вар-ть природних ресурсів.

Рентабельним може вважатися лише те вир-во, у якого еколого економічний є додатною величиною

Розвиток суспільного виробництва як складної економічної системи проходить певні етапи. Вони розташовуються у визначеному порядку за рівнем складності та прогресивності. Власне кажучи, йдеться про етапи суспільно-економічного прогресу. Який же критерій суспільно-економічного прогресу? Зрозуміло, що він не може бути тільки зовнішнім мірилом, а мусить відповідати внутрішній сутності предмета (суспільства) і розвиватися разом з ним. Безглуздо оцінювати первісне суспільство чи феодальний маєток за критерієм прибутковості, а капіталізм — за рівнем самозабезпечення господарств необхідними матеріальними благами. Крім того, кожна підсистема суспільства відносно самостійна і до неї можна застосовувати свій критерій. Загальний критерій має бути диференційованим стосовно підсистем. Таким чином, критерій суспільно-економічного прогресу має відповідати сутності суспільства, бути диференційованим і таким, що розвивається.

Сутність суспільства розкривається через його протиріччя з людиною та природою. Людина у взаємодії з іншими людьми впливає на природу, пристосовуючи до себе природні матеріали і процеси, перетворюючи їх у засіб для досягнення цілей, у власні продуктивні сили. Створюючи з природи власний предметний світ, людина разом з тим освоює його та змінює саму себе, власні відносини. Розвиток предметного світу і розвиток людини є, власне кажучи, лише дві сторони одного й того самого природноісторичного процесу розвитку суспільства. Розвиток предметного світу виражений з боку об'єкта, а розвиток людини — з боку суб'єкта. Між ними існує ціла безліч ланок і відповідно критеріїв розвитку. За кожним з них можна в тій чи іншій мірі оцінити рівень розвитку суспільства. Рівень прогресу суспільства можна визначити за розвитком знарядь праці: кам'яний вік, бронзовий вік тощо. Рівень розвитку суспільства можна визначити також за рівнем розвитку побутової техніки, засобів зв'язку, рівнем знань людини і т. ін.

Усі критерії не просто розташовані поруч один з одним, а субординовані між собою, насамперед, за ступенем матеріальності, залежності чи незалежності від волі і свідомості людей. Загальнішим об'єктивним критерієм суспільно-економічного прогресу є рівень розвитку продуктивних сил. Цей критерій може бути диференційований та конкретизований за допомогою таких категорій, як «рівень розвитку суспільного поділу і кооперації праці», «зростання додаткового продукту», «ефективність виробництва», «розвиток здібностей людини тощо», тобто через цілу систему виробничих та інших суспільних відносин. Але ці відносини можуть бути виражені й через інтегральний критерій, що поєднує й узагальнено виявляє рівень розвитку суспільства як цілого в єдності його продуктивних сил, виробничих та інших суспільних відносин. Таким інтегральним критерієм є суспільно-економічна формація, в основі якої лежить певний засіб виробництва.