- •Перелік питань на іспит
- •Методологічні основи аграрного права України.
- •Поняття та предмет аграрного права України.
- •Співвідношення та взаємодія аграрного права з іншими галузями правової системи України.
- •Об’єктивні і суб’єктивні передумови формування аграрного права у правові й системі України.
- •Закони України та постанови Верховної Ради України як джерела аграрного права України.
- •Міжнародні договори
- •2.Міжнародні угоди європейських організацій
- •Укази Президента України у системі джерел аграрного права України.
- •Рішення Конституційного Суду України як джерела аграрного права України.
- •Використання землі та інших природних ресурсів у виробництві сільськогосподарської продукції на праві приватної, державної і комунальної власності.
- •Стаття 13. Виникнення права приватної власності на ліси
- •Особливості використання земель сільськогосподарського призначення на праві постійного користування для виробництва сільськогосподарської продукції.
- •2. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:
- •Стаття 102. Припинення дії земельного сервітуту
- •Система органів державної влади в регулюванні аграрних відносн.
- •Поняття, види аграрних правопорушень в системі юридичної відповідальності.
- •Підстави, умови і форми цивільно-правової відповідальності за аграрні правопорушення.
- •Підстави. Умови і форми матеріальної відповідальності за аграрні правопорушення.
- •Підстави, умови, форми дисциплінарної відповідальності за аграрні правопорушення.
- •Особливості застосування адміністративно-правової відповідальності за аграрні правопорушення.
- •Особливості застосування кримінально-правової відповідальності за аграрні правопорушення.
- •Правове становище сільськогосподарських кооперативів.
- •Особливості правового становища приватних сільськогосподарських підприємств.
- •Особливості правового становища господарських товариств у сільському господарстві
- •Особливості правового становища державних та комунальних сільськогосподарських підприємств.
- •Особливості правового становища об'єднань у сільському господарстві.
- •Правове становище підсобних сільських господарств промислових підприємств.
- •Особливості правового регулювання банкрутства сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств.
- •Правовий статус засновників, учасників та членів сільськогосподарських підприємств.
- •Стаття 3. Члени фермерського господарства
- •Стаття 4. Голова фермерського господарства
- •Стаття 14. Права фермерського господарства та його членів
- •Стаття 15. Обов'язки фермерського господарства та його членів
- •Стаття 11. Права і обов'язки членів кооперативу
- •Стаття 12. Асоційовані члени кооперативу
- •Стаття 5. Загальні умови створення кооперативу
- •Стаття 15. Правління кооперативу
- •Стаття 4. Голова фермерського господарства
- •Правовий режим майна фермерських господарств.
- •Правовий режим майна сільськогосподарських кооперативів.
- •Правові форми використання земельних ділянок для особистого селянського господарства.
- •Правові форми використання майна для особистого селянського господарства.
- •Особливості правового регулювання праці та соціального захисту в особистих селянських господарствах.
- •Правове регулювання внутрішніх і зовнішніх відносин у сфері виробництва та реалізації зерна.
- •Правове регулювання внутрішніх і зовнішніх відносин у сфері виробництва та реалізації цукру.
- •Стаття 2. Порядок опорядження та утримання виноградників
- •Стаття 5. Загальні вимоги до виноматеріалів, вин і коньяків, умов їх виробництва
- •Стаття 15. Відповідальність за порушення цього Закону
- •Правове забезпечення організації і здійснення племінної справи у сільському господарстві.
- •Правове забезпечення організації і здійснення ветеринарної справи в сільському господарстві України.
- •Правове регулювання відносин у сфері організації та виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції бджільництва.
- •Правове регулювання відносин у сфері виробництва і реалізації молока та молочних продуктів суб’єктами господарської діяльності у сільському господарстві.
- •Стаття 3. Основні засади державної політики щодо забезпечення безпечності та якості молока і молочних продуктів
- •Правове регулювання відносин у сфері виробництва та реалізації продукції рибництва та рибальства в Україні.
- •Поняття та види аграрно-договірних зобов’язань з виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.
- •Правові форми реалізації сільськогосподарської продукції.
- •Правове регулювання біржового сільськогосподарського ринку.
- •Біржові угоди з сільськогосподарською продукцією.
- •Договірне регулювання лізингових відносин у сфері виробництва сільськогосподарської продукції.
- •Загальні засади правового регулювання оподаткування господарської діяльності у сільському господарстві.
- •209.12. Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування підлягає анулюванню в разі, якщо:
- •209.15.2. Діяльність у сфері сільського господарства:
- •Правове регулювання збору на розвиток садівництва та хмелярства.
- •Юридична природа соціального розвитку села.
- •Правове регулювання житлового будівництва у сільській місцевості.
- •Правове регулювання шляхового будівництва у сільській місцевості.
- •Правове забезпечення культурно-побутового та спортивно-оздоровчого обслуговування жителів села.
Особливості використання земель сільськогосподарського призначення на праві постійного користування для виробництва сільськогосподарської продукції.
Ст. 22 зК
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:
а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;
г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;
ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.
Ст. 92
Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
2. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:
а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;
в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".
Виготовлення держ актів у всіх випадках приватизації з.д. та набуття з.д. у постійне користування відповідно до Інструкції «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання держ актів на право власності на з.д. і право постійного користування з.д. та договорів оренди землі» - Наказ Держкомзему – 4 травня 99 року №43
Інструкція про заповнення бланків держ актів на право власності на з.д. і на право постійного користування з.д. – Наказ Держкомзему – 22 червня 2009 року №325
Особливості використання землі на праві користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
Стаття 98. Зміст права земельного сервітуту
1. Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
2. Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.
3. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.
4. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Стаття 99. Види права земельного сервітуту
Власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:
а) право проходу та проїзду на велосипеді;
б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;
ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;
д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;
е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;
є) право прогону худоби по наявному шляху;
з) інші земельні сервітути.
Стаття 100. Порядок встановлення земельних сервітутів
1. Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
2. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.
Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Стаття 101. Дія земельного сервітуту
1. Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи.
2. Земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам.
3. Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.
4. Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.