6.Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та проф. Захворюваності.

У процесі виробничої діяльності на людину можуть діяти небезпечні й шкідливі виробничі фактори. Ці фактори поділяються на: фізичні, хімічні, біологічні й психотичні. З наявністю небезпечних і шкідливих факторів пов'язані нещасні випадки і професійні захворювання на виробництві, що виникають за певних умов або з ряду причин. Відповідно до Положення про розслідування причин нещасних випадків і профзахворювань ці умови та причини поділяються на такі групи: технічні, організаційні, психофізичні.

З метою аналізу стану охорони праці, прогнозування рівня травматизму, профзахворювань і їхньої профілактики застосовують різні методи. Вони базуються на статистичній звітності, актах розслідування нещасних випадків і профзахворювань та на матеріалах комплексних обстежень стану охорони праці. Найбільш часто використовують такі методи досліджень: статистичний, груповий, топографічний, монографічний, метод експертних оцінок.

Велике значення для профілактики травматизму й профзахворювань мають автоматизовані системи обліку, аналізу й дослідження з використанням засобів обчислювальної техніки на різних ієрархічних рівнях керування охороною праці. Розробка систем автоматичного контролю і керування охороною праці, а також координація цих робіт покладена на національний науково-дослідний інститут охорони праці.

8.Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

До нещасних випадків невиробничого характеру відносяться ті, що не пов’язані з виконанням трудових обов’язків, отруєння, самогубства, ураження електричним струмом, опіки, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами, при виконанні донорських функцій, громадських обов’язків, при прямуванні на роботу чи з роботи транспортом, що не належить підприємству і т. п. За результатами розслідування таких нещасних випадків складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм).

7.Провед. держ. нагляду за охороною праці. Види та осн. параметри пров. наглад. заходів.

Законодавством гарантується право громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності. Для реалізації цих прав створена система органів, що здійснюють державний нагляд зо охороною праці. Сюди відносяться:

1.Державний комітет України по нагляду за охороною праці (Держгірпромнагляд).

2.Органи державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України.

3.Органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх прав України.

4.Органи та заклади санітарно – епідеміологічної служби МОЗ України.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Основні повноваження:

-безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про охорону праці. Документи всі від власника можуть вимагати.

- приписи для усунення порушень

- зупиняти дію цехів, дільниць, підприємств до усунення порушень

- притягати до адміністративної відповідальності

- подання про невідповідність окремих посадових осіб

- передавати документи до прокуратури