Економічна теорія – це наука про вибір суспільством раціонального способу використання обмежених ресурсів для задоволення потреб у сучасному та майбутньому.

Предмет економічної теорії:

• Національне багаство та способи його збільшення

• Види діяльності повязані з грошовими угодами між людьми

• Діяльність у сфері виробництва та обміну

• Рух економічного життя( основні тенденції)

• Розвязання проблем організації споживання та виробництва

• Вибір способу використання обмежених виробничих ресурсів для виробництва товарів і розподілу їх між окремими членами суспільства

• Економічні закони, що керують виробництвом, розподілом, обміном та виробництвом різних життєвих благ тощо.

Науковий метод – це визнання необхідності доказів. Основа – вчення про докази.

Метод наукової абстракції – це метод очищення наших уявлень про досліджувальні процеси від випадкового, одиничного не типового і виділення незмінного, стійкого і типового.

Джерело отримання економічних вчень –

1)спостереження.

2)Економічний аналіз – це узагальнення та систематизація зібраного матеріалу у ході якою створюються економічні поняття, категорії, принципи та економічні закони.

Методи економічного аналізу: індуктивний; дедуктивний

Індуктивний метод – від фактів до теорії

Дедуктивний метод – від теорії до фактів

Пробеми при вивченні:

• Припущення, що осбтавина, яка передує, виступає причиною.

• Помилка композиції ( співвідношення висновків про частину і ціле)

• Проблема суб’єктивності

Економічна теорія використовує два рівні аналізу : макроекономічний та мікроекономічний.

• Макроекономіка – досліджує економічні явища, процеси економіки або на рівні її вищих структурних підрозділів чи сфер.

• Мікроекономіка – аналізує окремі економічні одиниці, що формують у кінцевому підсумку великі економічні агрегати.

Завдання поділяються на

- завдання позитивної економіки (описати, пояснити рух інформації, виробництва, доходів тощо, дослідити фактичний стан економіки)) ;

- завдання нормативної економіки (обґрунтування економічної поведінки та вироблення економічної політики)

Цілі:

• Економічне зростання ( збільшення обсягу виробництва якісних товарів; забезпечення рівня добробуту)

• Повна зайнятість ( забезпечити робочими місцями)

• Економічна ефективність ( за min витрат maxвиробництва )

• Стабільний рівень цін ( інфляція, дифляція – негатив )

• Економічна свобода ( будь-який слен суспільства має повну економічну свободу чим займатись та що обирати)

• Справедливий розподіл доходів ( жодна група людей не має бідувати )

• Економічна забезпеченість ( забезпечення всіх непрацездатних та дієхдатних; забезпечується державою)

• Торговельний баланс ( баланс в міжнар.торгівлі, експорт=імпорт )

Проблеми:

• В різних країнах у різний період зазначені цілі мають певні особливості

• Деякі із перелічених цілей доповнюють одна одну, тоді як інші можуть суперечити одна одній

• Основне завдання перед урядами: визначити певний пріорітет цілей на певний час

Потреби – це відчуття недостачі чсогось, що необхідне для підтримання життєдіяльності і розвитку організму людської особистості.

Піраміда Маслоу: 5 рівнів потреб:

• 1-ий: фізіологічні потреби

• 2-ий: потреба самозбереження

• 3-ій: соціальна потреба

• 4-ий: потреба поваги

• 5-ий: потреба самоствердження та самореалізації

Потреба – матеріальні -духовні

Матеріальні потреби – це бажання споживачів придбати і використати продукти і послуги, які є для них корисними або потрібними.

Поділ товарів: товари широкого вжитку та товари промислового призначення.

Товари широкого вжитку – це товари повсякденного попиту попереднього вибору активного попиту; особливого попиту.

Товари пром.призначення – це капітальне майно, сировина та ділові послуги.

Ресурси

Марксистька класифікація

Робоча сила – розумові здібності людини, які вона застосовує в процесі виробництва.

Предмети праці – це те, на що скерована праця людини, що становить матеріальну основу продукту.

Засоби праці – це річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці. А також це усі виготовлені людиною ресурси, які використовуються для виробництва товарів і послуг.

Ринкова класифікація:

Економічні ресурси – усі природні людські і виготовлені людиною ресурси, які використовуються для виробництва товарів і послуг.

-матеріальні (земля, капітал)

-людські ресурси (праця, фіз. І розумові здібності людини)

Земля – це основний і вихідний фактор виробництва, без якого не можлива ніяка господарська діяльність

Капітал: будівлі, устаткування, споруди. Охоплює всі можливі засоби виробництва.

Капітал як фактор виробництва поділяється на

Основний( та його частина, яка бере участь у багатьох виробничих циклах і приносить на готовий продукт свою вартість порціями)

• Обіговий( цілком переходить у новий продукт протягом одного виробничого циклу)

Гроші не є капіталом.

Праця

• Кількість праці визначається абсолютною чисельністю населення, його віковим і статевим складом, ступененм здоровя і господарською активністю.

• Якість залежить від чинників, які можна звести до 4 груп

• Культурні умови

• Економічні умови

• Правові умови

• Фізіологічно- психологічні умови

Усі фактори, які впливають на якість і кількість праці знаходять своє вираження у продуктивності праці та інтенсивності праці

Продуктивність – це кількість продукції, виробленої за одиницю часу

Інтенсивність - витрати робочої енергії за одиницю часу.

Ефективність економіки=повна зайнятість+повний обсяг виробництва.

Повна зайнятість – використання усіх придатних для цього ресурсів.

Повний обсяг виробництва – використання ресурсів ефективно та розподілення їх таким чином, щоб була найбільша користь.

Оскільки ресурси обмежен, економіка повного залучення ресурсів і повного обсягу виробництва не може забезпечити необмеженого випуску товарів і послуг. Саме тому люди повинні вибирати, які товари і послуги виробляти, а від яких відмовитись. Поведінку сусп. При цьому можна проілюструвати з допомогою таблиці виробничих можливостей або кривої.

Припущення:

-ефективність

-постійна к-сть ресурсів

-незмінна технологія

-два продукти

Закон зростання витрат:щоб отримати додаткову одиницю потрібного товару, ми мусимо жертвувати все більшою кількістю іншого товару

Крива виробничих можливостей виражає такі суттєві обставини:

1)економіка повної зайнятості для збільшення виробництва одного товару завжди повинна скорочувати виробництво якогось іншого

2)заміщення – це закон життя в економіці повної зайнятості

3)крива трансформації відображає вибір суспільства

Закон спадної віддачі полягає : послідовне зменшення додаткової продукції, утримуваної при додаванні рівних порцій фактора виробництва, що зімнюється до постан.к-ті фіксованих факторів.

Перспективи економічного зростання

Наявність не залучених ресурсів свідчить, що економіка перебуває не на кривій трансформації, а всередині кривої. Це означатиме переміщення економіки всередину кривої трансформації і відповідне одночасне зменшення виробництва обох товарів. Отже суттєвим способом підвищення ефективності економіки і відповідно досягнення її зростання є залучення до виробництва незадіяних ресурсів і виведення таким чином на криву виробничих можливостей. 3 можливі варіанти виходу на криву виробничих мжливосте1:1)перевівши усі невикористані ресурси на виробництво товару А2) –на виробн. Товару Б3)розділивши незадіяні ресурси між виробництвом АіБ, можна одночасно збільшити виробництво обох продуктів

Як можна вийти за межі кривої?

1)збільшення пропозиції ресурсів

2)технічний прогрес

При цьому крива виробничих можливостей зміщується назовні і вправо

Економічна система – упорядкована система взяємозвязків між виробниами та споживачами, створена для споживання матеріальних та нематеріальних благ, які реалізуються в процесі економічного відтворення

Критерії класифікації:

• Домінуюча форма власності

• Технологічний спосіб виробництва

• Спосіб управління та координації економічної діяльності

Технологічний спосіб виробництва:

• Доіндустріальне (ручна праця)--Індустріальне (машинна праця)

• Постіндустріальне (автоматизована праця)

Спосіб власності:

• Соціалізм – суспільна власність---Капіталізм – є власність

За стилем прийняття економічних рішень:

• Ринкові -Планові

• Традиційні -Регульовані

За рівнем розвитку ринку:

• Розвинуті (США, Японія, Європа)

• Новостворені (Латинська Америка, СНД, Східна Європа)

• Ті, що розвиваються (Африка)

Ринкові економічні системи.Риси:

• Приватна власність

• Вільна конкуренція

• Свобода учасників екон діяльності

• Стихійне ринкове регулювання

• Ринкове ціноутворення

Командно-адміністративнаекономічна система.Риси:

• Державна власніть на засоби виробництва

• Монократизація та бюрократизація економіки

• Централізоване планування та управління виробництвом

• Централізазоване розподіл матеріальних, фінансових та трудових ресурсів; створення матеріальних благ

Традиційна( понад 100 країн світу). Риси:

• Низький рівень економічного та соціального розвитку

• Багатоукладн. Економіки

• Низький рівень технологічного прогресу

• Низька продуктивність праці

• Високе безробіття

• Перенаселеність, перевищення темпів зростання населення над темпами зростання промислового виробництва

• Велика зовнішня фінансова заборгованість

• домінуюча роль силових структур та держави в економічній політиці

Змішана. Риси:

• Колективна власність у її різноманітних формах

• Взаємнопроникнення та взаємодоповнення приватних державних та колективних секторів

• Соціальна орієнтація економіки

• Маркетингова система упрваління виробництва

• Поєднання саморегулювання та державного регулювання

• Демократична форма управління, яка спроможна забезпечити економічні, політичні та інші гарантії для найбільш повної реалізації можливостей кожної людини

Три типи змішаної економіки шніцер)

• Відносно вільна ринкова економіка(сша)

• Європейська економіка Соціально-ринкової орієнтації

• Економічна держава керівного типу(Японія, країни Сх.азії)

Специфіку тієї чи іншої форм власності визначають такі чинники

• Хто привласнює? ( фізичні особи, юридичні особи або держава)

• Що є обєктом? ( матеріальні речі)

• Які права власності?

Права власності:

• Володіння

• Розпорядження

• Використання

Власність – це сукупність прав володіння,розпорядженні та використання обєктів права власності, які за субєктами права власності закріплюються законом.

Оноре - дав найбільш повну зарактеристику прав власності. Виділяв:

• На володіння

• На користування

• На розпорядження

• На дохід

• На відчуження, споживання, марнотратство, зміну або знищення

• На передання обєкта права власності у тимчасове користування або назавжди

• На безстроковість

• Заборона шкідливого використання обєкта правовласності

• Відповідальність

13.Правові форми ділових підприємств в україні

• Підприємства, що належать державі: державні підприємства, засн. На загальнодерж власності, держ комунальні підприємств, засн. На власності АТО (не розглядаються як правові форми, поки не корпоратизовані)

• Багато підприємств є орендними

• Зявились і поширюються праві форми як у країнах із зрілою економікою

Правові форми, які можуть набувати ділові підприємства:

• Власне діло

• Господарські товариства:

  • Акціонерні товариства

  • ТзОВ

  • Повні товариства

  • Командитні товариства

  • ТзДВ - учасники відпов за борги власними внесками до статутного фонду, а у разі нестачі - додатково належним їм майном в однакових для всіх учасників розмірі відповідно до внеску кожного.

Підприємство – це установа, котра виконує одну або декілька специфічних функцій з виробництва і розподілу товарів і послуг.

Фірма – це організація, яка володіє і веде господарську діяльність на одному або кількох підприємствах.

Діло – правовий стан, правова форма підприємства за якого регулюються відносини всередині одного підприємства та поза його межами.

Ділові підприємства:

• Малі

• Середні

• Великі

Правова відповідальність

• Повна

• Обмежена

• І повна і обмежена

Податковий аспект:

• Юридичні особи

• Фізичні особи

14. Правові організації бізнесу в Зах Європі та США

Сша

1.Власне діло

Переваги: простота утворення, пряме оподаткування

Недоліки: базується на принципі необмеженої відповідальності (власник ризикує не лише активами фірми, а й своїми власними), не може користуватись послугами організованого фінансового ринку: випускати акції та облігації.

2. Партнерство – це форма організації діла, за якої двоє або більше осіб домовляються про спільне володіння підприємством і управління ним.

Переваги: легко утворюється, можлива спеціалізація між співвласниками в управлінні, має кращі можливості для отримання кредитів, має податкові переваги перед корпораціями.

Недоліки: застосовується принцип необмеженої відповідальності, тривалість існування партнерства непередбачувана

Обмежене партнерство – це така правова форма діла, в якій принаймі один партнер відповідає за борги лише у певних межах, і водночас є партнери з необмеженою відповідальністю.

3.Корпорація – це правова форма діла, що відокремлена від конкретних осіб (фізичних і юридичних), котрі є її власниками.

Переваги: співвласники корпорацій мають лише обмежену відповідальність, існує можливість залучення шляхом продажу цінних паперів(акцій та облігацій) заощаджень численних домогосподарств, кредитних інституцій тощо., можливість використання технологій масового виробництва, створює умови для перспективного планування та розвитку внаслідок того, що їй не загрожує реорганізація

Недоліки: відносно високі витрати й складність процедури заснування та припинення діяльності, подвійне оподаткування

Правові форми фірм у Зх Європі

-однооосібне володіння

- товариства :

• Повне товариство, яке об’єднує 2 і більше осіб, з метою спільного здійснення підприємницької діяльності під спільним фірмовим найменуванням.

• Командитне товариство, яке об’єднує 2 і більше осіб для здійснення підп. Діяльності, причому щонайменше один учасник несе необмежену відповідальність, а решта – командитисти – мають обмежену відповідальність.

• Акціонерне товариство, яке засноване назалученні грошових коштів шляхом продажу акцій, має статутний капіталл, поділений на частини, рівні номінальній вартості акцій.

• Товариство з обмеженою відповідальністю, що має статутний фонд, розподілений на частки, розмір яких визначається засновницькими документами.

• Акціонерно-командитне товариство, яке включає в себе хоча б одного повного товариша і не менше 3 акціонерів

Приватизація – це перетворення державної власності у приватну.

Цілі приватизації розвинутих країн:

• Підвищення ефективності національної економіки

• Зменшення потреб держ сектора в позиках, Зменшення дефіциту державного бюджету

• Послаблення державного втручання у прийняття рішень підприємтсвами

• Розширення кола індивідуальних акціонерів

• Заохочення участі в акціях працівників

Цілі приватизації в посткомуністичних країнах

• Демонтаж ком-адм системи та заміна її ринковою економікою

• Структурна перебудова нац. економіки

• Стабілізація та поступове підвищення ефективності нац. економіки

• Форм націон системи ділових підприємств тощо