24. Про концепцію математичної освіти загальноосвітньої школи України.

1. Математична освіта повинна:

1. бути безперервною і забезпечувати наступність у навчанні між різними ланками ступеневої системи освіти;

2. бути цілісною системою формування особистості на основі досягнень математики, психолого-педагогічної науки, педагогічного до­свіду у вітчизняних та зарубіжних викладачів;

3. грунтуватися на засадах гуманізації навчально-виховного процесу і гуманітарізації змісту;

4. реалізувати на різних ступенях навчання рівневу і профільну диференціацію навчально-виховного процесу, основою якої є базовий зміст математичної освіти:

5. мати на всіх ступенях навчання розвиваючий характер і прикладну спрямованість;

6. складатися з інваріантної базисної частини і варіативної, яка може формуватися за модульним принципом;

7. пріоритетним напрямком має бути інтеграція змісту освіти та інтегрування освіти і науки;

8. надавати приорітет методам активного навчання і сучасним технологіям з широким використанням комп'ютерної техніки.

2. Основні цілі навчання математики на рівні загальної середньої освіти:

1. Продовження інтелектуального розвитку учнів, формування позитивних рис особистості, математичних здібностей, національної са­мосвідомості і загальнолюдської моралі, розумової активності, пізнавальної самостійності, саморегуляції, творчого підходу до справи, бажання і вміння вчитися;

2. формування уявлень про ідеї і методи математики і їх роль в знанні навколишнього світу;

3. забезпечення стійкого і свідомого оволодіння системою математичних знань, навичок і умінь, необхідних у повсякденному житті і майбутні трудовій діяльності кожному трудівнику сучасного суспільства, достатньою для вивчення суміжних предметів і продовження освіти;

4. виховання учнів в процесі навчання: формування наукового світогляду; естетичне, екологічне, економічне, трудове виховання; виховання рис характеру (наполегливості і волі, культури мислення і поведінки, відповідальності за доручену справу та ін.).

3. Метою викладання математики в професійних навчально - виховних закладах є забезпечення учням базового рівня математичної освіти, що відповідає загальнодержавним стандартам, і озброєння їх професійнозначущими знаннями та уміннями математичного характеру, необхідними у навчальній і майбутній виробничій діяльності.

4. Навчання математиці у загальноосвітній школі повинно бути диференційованим.

25. Особливості експериментальної роботи на матеріалі методики математики. Основні етапи пед. експерименту.

Під педагогічним експериментом традиційно розуміють заздалегідь сконструйований та реалізований процес навчання, що дає можливість спостерігати педагогічні явища в контрольованих умовах. Важливими особливостями педагогічного експерименту є можливість внесення до процесу навчання принципових змін стосовно змісту чи структури навчального матеріалу або методів навчання (відповідно до завдань експерименту та робочої гіпотези), створення умов для виявлення різноманітних аспектів організації та управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів, урахування якісних та кількісних результатів навчання.

Педагогічний експеримент планується, як правило, з метою визначення або уточнення основних напрямів здійснення наукового дослідження, дослідної перевірки його результатів, ефективності розробленої методичної системи.

Основними структурними елементами системи педагогічного експерименту є його планування, організація та проведення, обробка та аналіз отриманих результатів з використанням ме­тодів математичної статистики.

У практиці організації методичних досліджень педагогічний експеримент проводять у кілька основних етапів: І — констатувальний, II — навчальний (формувальний), III — корекція результатів дослідження з урахуванням результатів педагогічного експерименту.

Серед найважливіших завдань педагогічного експерименту можна визначити:

• аналіз стану педагогічної проблеми в науково - методичних дослідженнях та в умовах реального навчального процесу; визначення основних напрямів розв'язання проблеми (констатувальний експеримент);

• розробка на основі отриманих результатів експериментальної методики та перевірка її ефективності в умовах експериментальних майданчиків (навчальний експеримент);

• коригування розробленої методики з урахуванням результатів навчального експерименту (коригувальний експеримент).

Найпоширенішою формою педагогічного експерименту є порівняння результатів навчання у контрольних та експериментальних класах. Експеримент передбачає вибір та вирівнювання класів, принаймні за критерієм навченості, визначення початкового рівня знань, умінь та навичок, експериментальне навчання, визначення досягнутого рівня знань, умінь, навичок, визначення динаміки результатів навчання та їх оцінка.

Доцільно планом педагогічного експерименту передбачити роботу з учителями-експериментаторами, обговорення результатів та подальших напрямів експерименту на конференціях, семінарах тощо.

За результатами аналізу даних констатувального, навчального та коригувального педагогічного експерименту, занесених до щоденника педагогічних спостережень, роблять загальні висновки про результативність розробленої методики, її відповідність меті та завданням дослідження, а також про перспективи подальшого вивчення даного методичного напряму.

26. Педагогічна технологія та її сутність.

Під педагогічною технологією слід розуміти вивчення, розробок системне використання принципів організації навчального процесу на основі новітніх досягнень науки і техніки Педагогічна технологія виступає і педагогічна система, в якій використання засобів навчання підвищує ефективність навчального процесу .

Характерна ознака педагогічної технології - постановка мети постійного зростання ефективності навчання.

В наш час мова йде про перетворення навчання у своєрідний технологічний процес з гарантованим результатом. Установка педагогічної технології: розв'язання дидактичних проблем на шляху управління навчальним процесом з точно визначеними цілями, досягнення яких чітко визначається і описується. В основу такого підходу покладена ідея управління процесом засвоєння знань.

Схема технологічного підходу до навчання:

Загальні цілі і зміст навчання => Навчальні цілі => Навчання => Оцінка.

Специфіка педагогічної технології полягає в тому, що в ній намічається і здійснюється такий навчальних процес, який повинен гарантувати досягнення поставлених цілей. Окрім того, педагогічна технологія передбачає на кожному відрізку навчального процесу попередню діагностичну оцінку рівня знань, умінь і навичок у співставленні з наперед заданими і уточненими цілями. Хід навчання передбачає безперервний контроль рівня відповідності просування учня наміченим цілям.

Педагогічна технологія передбачає формулювання цілей через результати навчання, які виражаються в діях учнів, надійно усвідомлюються, визначаються і перевіряються.

В педагогічній технології виділяють такі послідовні кроки:

- постановка цілей і їх максимально можливе уточнення;

- сувора орієнтація всього ходу навчання на навчальні цілі;

- орієнтація навчальних цілей, а разом з ними і всього ходу навчання на гарантоване досягнення результатів;

- оцінка поточних результатів, корекція навчання, спрямована на досягнення поставлених цілей;

- заключна оцінка результатів.

В процесі навчання математики в різних типах шкіл в наш час використовуються такі узагальнені педагогічні технології: проблемне навчання, ігрове навчання, інформаційно-комп’ютерне навчання, модульне навчання та розвивальне навчання, диференційоване навчання.

Педагогічна технологія пропонує навчально-виховний процес, що визначає структуру і зміст навчально-пізнавальної діяльності самого учня. Нова технологія може виникнути з потреби удосконалити навчальний процес. Тому кількість варіантів педагогічної технології практично невичерпна. Структура навчального процесу (НП) подасться у вигляді трьох взаємопов’язаних елементів, що проникають один в одного: мотиваційного (М), власне учбової діяльності (УД), управління цією діяльністю (У) з боку вчителя:

НП=М+УД+У

В залежності від того, які педагогічні міркування покладемо, в основу побудови кожного компоненту навчального процесу (М,УД,У), одержимо різноманітні технології навчання.