115. Криміналістична характеристика підпалів

Криміналістична характеристика цього виду злочинів включає:

а) способи вчинення злочину;

б) способи приховування злочину;

в) сукупність найбільш типових слідів;

г) дані про особу злочинця;

ґ) дані про особу потерпілого.

Можна виділити підпали: а) від легкозаймистих речовин; б) з ви-

користанням спеціальних пристроїв; в) при створенні умов, що спри-

яють самозайманню; г) при порушенні правил пожежної безпеки.

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки

трапляються в разі: а) експлуатації опалювальних, освітлювальних,

інших приладів; б) використання приладів, установок, устаткування,

не обладнаного протипожежним захистом; в) ведення робіт з відкритим

вогнем; г) порушення правил зберігання, перевезення, виготовлення

різних легкозаймистих речовин та матеріалів.

До основних способів приховування підпалів належать: знищення

слідів злочину, знарядь і засобів підпалу, інсценування обстановки, що

вказує на випадкове виникнення пожежі. Способи приховування по-

жежі внаслідок порушення встановлених законодавством вимог по-

жежної безпеки такі: маскування слідів (знищення приладу, внесення

змін в обстановку, фальсифікація документів, що підтверджують справ-

ність обладнання та наявність протипожежного захисту, тощо), іно-

ді — інсценування підпалу.

Найбільш типовими слідами, пов’язаними з вчиненням названих

злочинів, є сліди дії полум’я (попіл, залишки матеріалів, що не згоріли,

сліди плавлення і пальних речовин), а також дії окремих осіб (сліди

взуття, рук, знарядь злому, транспортних засобів тощо).

Злочинця слід шукати серед осіб, інтереси яких пов’язані зі зни-

щенням даного об’єкта чи майна. У деяких випадках підпал може

здійснювати піроман. Відомості про особу потерпілого можуть орієн-

тувати слідчі органи відносно характеру події, її мотивів, особи зло-

чинця, причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.

+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

116. Першочергові слідчі дії при розслідуванні підпалів.

Огляд місця події у справах про пожежі повинен проводитися не-

гайно. До цього запрошуються як спеціалісти: інженер-електрик,

інженер-будівельник (якщо є дані про те, що поширенню пожежі спри-

яли конструктивні дефекти будівництва), інженер-хімік (якщо є при-

пущення про можливе самозаймання речовини) та інші відповідно до

специфіки об’єкта, що оглядається.

Призначення судових експертиз. Найчастіше у справах про по-

жежі призначається пожежно-технічна експертиза.

Якщо на місці події виявлено труп, призначається судово-медична

експертиза.

Для з’ясування складу предметів, які згоріли, і виявлених речовин,

їх властивостей, інших питань, що мають значення для розслідування,

призначається судово-хімічна експертиза.

Обшук має бути проведено своєчасно і ретельно. Під час обшуку

слідчий може виявити знаряддя і засоби підпалу, взуття, в якому під-

палювач був на місці події, рушник, ганчірки, одяг зі слідами пальних

речовин, залишки тканин або частини предметів, знайдених на місці

підпалу.

Допит свідків і потерпілих у справах про пожежі проводиться, як

правило, після огляду місця події. Обсяг і характер питань, що з’ясовуються

у свідків та потерпілих, обумовлені слідчими версіями, спрямованими на

встановлення причин пожежі.

Допит підозрюваного. Залежно від даних, одержаних в результаті

проведення першочергових заходів, і обставин, пов’язаних із затри-

манням підозрюваного, його допит має певну специфіку.

У процесі допиту докладно з’ясовуються дії підозрюваного, події,

що передували пожежі та супроводжували її .

Допит обвинуваченого передбачає з’ясування широкого кола об-

ставин. У процесі допиту з’ясовуються: мета та мотиви підпалу; причини

недодержання встановлених законодавством вимог пожежної безпеки;

спосіб вчинення злочину; стосунки з особами, яким заподіяно шкоду

через підпал; час вчинення підпалу; приготування до нього; чи були

співучасники; чи мали місце погрози з боку обвинуваченого; які об-

ставини сприяли виникненню пожежі.

Виїмка проводиться відповідно до вимог ст. ст. 178–186, 1871, 188,

189 КПК.

+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

117. Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля.

Криміналістична характеристика названих злочинів традиційно

охоплює такі елементи: а) способи вчинення злочину; б) способи при-

ховування злочину; в) час, місце та обстановка вчинення злочину; г)

типові сліди злочину (види і характер слідів); ґ) особа злочинця; д)

особа потерпілих.

Способи вчинення злочинів проти довкілля виражаються в діях чи

бездіяльності службових осіб або осіб, що відповідають за установку

та експлуатацію очисних споруд або за роботу, пов’язану із знешко-

дженням і транспортуванням відходів, викидів шкідливих речовин.

Способами приховування цих злочинів є: а) зміни у документах, що

відображають певні накази про будівництво, реконструкцію чи екс-

плуатацію очисних споруд, уведення їх в експлуатацію; б) аналіз по-

переджень уповноважених органів, що мають місце, а також осіб, що

беруть участь у виробничому процесі і заявляють про порушення в

роботі очисних споруд.

Способами приховування є також: приховування документації про

заборону введення в експлуатацію очисних споруд; заяви працюючих

осіб про порушення експлуатаційного режиму; знищення слідів по-

ломки механізмів, що регулюють скидання і викиди відходів, котрі

забруднюють довкілля; знищення забруднень, що мають місце.

Типові сліди злочину. Сліди злочинів проти довкілля можуть виявля-

тися у таких формах: а) у вигляді заяв осіб про порушення, що мають місце,

скидання і викид відходів або шкідливих для здоров יя людини матеріалів

чи речовин; б) у вигляді попереджень уповноважених органів про порушен-

ня у роботі очисних споруд і забруднення довкілля; в) у вигляді речових

забруднень (слідів) від скидань і викидів (загибель риби, викиди в повітря

газів, окремих речовин у вигляді пилу або інших часток).

Особа злочинця. До кримінальної відповідальності притягуються

особи, на яких покладено обов’язок додержання правил стосовно недо-

пущення забруднень, що мали забезпечувати нормальне функціонування

очисних споруд, а також інші особи, що виконують названі функції, або

особи, з вини яких очисні споруди вийшли з ладу і забруднюють довкілля.

Підвищує відповідальність цих осіб те, що вони певний період приховують

порушення роботи очисних споруд, що спричиняє шкідливі наслідки як

для працівників виробництва, так і для оточуючих осіб.

Особа потерпілих. До потерпілих належать люди, що потрапили у

сферу зараження довкілля хімічними, фізичними, біологічними викида-

ми і скиданнями, які порушують нормальний екологічний баланс, котрий

забезпечує життєздатність людей і тварин. Викиди і скидання можуть

викликати масове отруєння і загибель людей, а також інші шкідливі на-

слідки, що впливає на ступінь відповідальності винних осіб.

+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++