- •1. Предмет та система криміналістики
- •2. Завдання криміналістки на сучасному рівні боротьби зі злочинністю
- •3. Природа криміналістики
- •4. Зв'язок криміналістики з суміжними галузями знань
- •5. Процес пізнання у криміналістиці
- •6. Класифікація методів криміналістики та їх види
- •7. Поняття і значення криміналістичної ідентифікації
- •8. Поняття групової належності, її криміналістичне значення
- •9. Об'єкти, типи і види ідентифікації
- •11. Загальна методика ідентифікації
- •12. Виникнення, розвиток і сучасний стан криміналістики
- •13. Поняття криміналістичної техніки та її галузі
- •14. Правові основи використання криміналістичної техніки
- •15. Техніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства
- •16. Технічні засоби профілактики
- •17. Поняття судової фотографії та її значення
- •18. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
- •19. Судово-оперативна зйомка місця події
- •20. Судово-дослідницька фотографія
- •21. Поняття трасології та її значення
- •22. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
- •23. Класифікація слідів
- •24. Поняття та основи дактилоскопії
- •25. Папілярні узори, їх властивості, типи
- •26. Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук
- •27. Сутність дактилоскопічної експертизи
- •28. Сліди ніг та взуття людини. Підготовка до проведення трасологічної експертизи
- •29. Доріжка слідів ніг, її криміналістичне значення
- •30. Сліди знарядь злому та інструментів. Особливості їх класифікації
- •31. Сліди транспортних засобів, їх класифікація
- •32. Поняття судової балістики та її значення
- •33. Криміналістична класифікація вогнепальної зброї та види боєприпасів
- •34. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види
- •35. Поняття документа у криміналістиці
- •36. Сутність техніко-криміналістичного дослідження документів
- •37. Встановлення слабовидимих і невидимих текстів
- •38. Предмет судового почеркознавства. Навик письма та його властивості
- •39. Ідентифікаційні ознаки письма
- •40. Ознаки почерку, їх класифікація
- •41. Поняття ідентифікації людини за зовнішніми ознаками
- •42. Використання методики словесного портрету в слідчій та оперативно-розшуковій роботі. Застосування комп’ютерного фотороботу
- •43. Поняття і значення кримінальної реєстрації
- •44. Види криміналістичних обліків
- •45. Дактилоскопічний облік
- •46. Поняття і предмет криміналістичної тактики
- •47. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
- •48. Класифікація тактичних прийомів
- •49. Поняття тактичних комбінацій і тактичних операцій
- •50. Сутність організації розслідування
- •51. Поняття і принципи планування розслідування. Техніка планування
- •52. Поняття криміналістичної версії, її логічна природа і значення в розслідуванні злочинів
- •54. Поняття, види та принципи огляду
- •55. Підготовка до огляду місця події
- •56. Пізнавальна сутність огляду місця події
- •57. Тактика огляду місця події
- •58. Особливості огляду трупа
- •59. Фіксація результатів огляду місця події
- •60. Поняття та види допиту
- •61. Підготовка до допиту
- •62. Зміст тактики допиту
- •63. Встановлення психологічного контакту під час допиту
- •64. Актуалізація забутого в пам'яті допитуваного
- •65. Викриття неправди в показаннях
- •66. Допит неповнолітніх
- •67. Тактика очної ставки. Поняття перехресного допиту
- •2) Єдність об'єкта (очна ставка являє собою процес неперервного порівняння показань двох одночасно допитуваних осіб);
- •68. Фіксація результатів допиту
- •69. Поняття та ознаки обшуку
- •70. Об'єкти та види обшуку
- •71. Тактичні прийоми обшуку
- •72. Особливості проведення виїмки
- •73. Фіксація результатів обшуку та виїмки
- •74. Поняття, мета та об'єкти пред'явлення для впізнання
- •75. Підготовка до пред'явлення для впізнання
- •76. Порядок пред'явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
- •77. Фіксація результатів пред'явлення для впізнання
- •78. Поняття та види слідчого експерименту
- •79. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика
- •80. Особливості перевірки показань на місці
- •81. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •82. Поняття судової експертизи, її види та значення
- •83. Система судово-експертних установ в Україні
- •84. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
- •85. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •86. Криміналістична характеристика злочинів
- •87. Розкриття злочинів як процес пізнання минулого
- •88. Основи взаємодії та інформаційного забезпечення в методиці розслідування злочинів
- •89. Криміналістична характеристика вбивств
- •90. Початковий етап розслідування вбивств
- •91. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення
- •92. Початковий етап розслідування вбивств на замовлення
- •93. Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •94. Тактика слідчих дій при розслідуванні зґвалтувань
- •95. Криміналістична характеристика привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем
- •96. Тактика перевірочних дій при встановленні ознак привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем
- •97. Побудова слідчих версій і планування розслідування привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем
- •98. Криміналістична характеристика і особливості розслідування злочинів, вчинених шляхом кредитно-фінансових операцій
- •99. Криміналістична характеристика і особливості розслідування податкових злочинів
- •100. Криміналістична характеристика та особливості розслідування ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
- •101. Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності
- •102. Криміналістична характеристика хабарництва
- •103. Особливості розслідування зловживання владою або службовим становищем
- •104. Криміналістична характеристика крадіжок
- •105. Початковий етап розслідування крадіжок
- •106. Тактика слідчих дій при розслідуванні крадіжок
- •107. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні крадіжок
- •108. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв
- •109. Початковий етап розслідування грабежів і розбоїв
- •110. Криміналістична характеристика шахрайства
- •111. Початковий етап розслідування шахрайства
- •112. Криміналістична характеристика вимагань
- •113. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •114. Початковий етап розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху
- •115. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов'язаних з виникненням пожеж
- •116. Початковий етап розслідування підпалів та інших злочинів, пов'язаних з виникненням пожеж
- •117. Тактика слідчих дій при розслідуванні підпалів та інших злочинів, пов'язаних з виникненням пожеж
- •118. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж
- •119. Криміналістична характеристика екологічних злочинів
- •120. Початковий етап розслідування екологічних злочинів
30. Сліди знарядь злому та інструментів. Особливості їх класифікації
Сліди знарядь злому — це сліди, залишені різними засобами, які використовувалися злочинцем для відкриття сховищ і руйнування перепон. Сліди знарядь злому поділяють на такі види: сліди натискання, сліди ковзання (тертя), сліди різання, розпилу, розрубу і свердління. Залежно від умов слідоутворення вони можуть бути об'ємними та поверхневими, статичними і динамічними. Знаряддя злому — це будь-який твердий предмет (металевий прут, лом, труба, сокира тощо), який може бути використаний для подолання перешкод. До особливої групи знарядь злому належать спеціально виготовлені у злочинних цілях інструменти та пристрої: «гусяча лапа», «рак», «фомка», «уїстіті», «відмички» та ін.
Способи фіксації слідів знарядь злому:
1) опис у протоколі;2) фотографування;3) виготовлення схем;4) копіювання;5) виготовлення зліпків.
Дослідження слідів знарядь злому та інструментів дозволяє з'ясувати механізм злому, навички злочинця, встановити групову належність знаряддя, яке було застосовано, або ідентифікувати його.
31. Сліди транспортних засобів, їх класифікація
Сліди транспортних засобів — це сліди, які відображають зовнішню будову частин транспортного засобу: сліди— відображення (сліди коліс на ґрунті); предмети, що відокремилися від транспортного засобу (частки фарного скла); речовини (плями мастила).
Колісний транспорт залишає сліди статичного походження — сліди кочення, а під час різкого гальмування утворюються сліди динамічного походження —сліди гальмування. Сліди автотранспорту залишаються у вигляді відбитків протектора. Вони можуть бути об'ємними поверхневими (на асфальті). За слідами транспортного засобу можна визначити: групову належність (тип, марку, модель); ототожнити транспортний засіб або його частину; встановити деякі обставини розслідуваної події (напрямок руху, довжину шляху гальмування, швидкість гальмування, механізм і характер ушкоджень та ін.). Способи фіксації слідів транспортних засобів: 1) опис у протоколі; 2) фотографування; 3) виготовлення схем, замальовок; 4) копіювання; 5) виготовлення зліпків.
Поверхневі сліди протектора можуть бути скопійовані на фотопапір або прошкурену листову гуму. У випадку виявлення слідів на картоні, фанері, папері, одязі потерпілого вони вилучаються в натурі.
32. Поняття судової балістики та її значення
Судова балістика — це галузь криміналістичної техніки, яка вивчає ознаки вогнепальної зброї і боєприпасів, закономірності виникнення слідів їх застосування, розробляє засоби і методи збирання й дослідження таких слідів для встановлення певних обставин розслідуваних злочинів, а також рекомендацій щодо запобігання злочинам, пов'язаним із вогнепальною зброєю.
Завдання судової балістики:
1) визначення властивостей вогнепальної зброї та боєприпасів (наприклад, чи є вилучений у затриманого предмет вогнепальною зброєю; чи придатна зброя до стрільби; чи можливий мимовільний постріл із вказаної зброї та ін.);
2) визначення групової належності зброї та боєприпасів або їх частин (наприклад, до якого виду чи зразку відносяться патрон, куля, гільза; зі зброї якої моделі (системи) відстреляно дану кулю, гільзу тощо);
3) ідентифікація зброї та боєприпасів (наприклад, чи з даної зброї відстреляна куля, гільза; з одного чи різних екземплярів зброї відстреляні дві кулі або гільзи, які виявлені в різних місцях; чи були куля і гільза до пострілу частинами одного патрона та ін.);
4) встановлення окремих обставин застосування вогнепальної зброї (наприклад, відстань, з якої стріляли; напрямок пострілу; взаємне розташування зброї та перешкоди; кількість пострілів та ін.).