30. Сліди знарядь злому та інструментів. Особливості їх класифікації

Сліди знарядь злому — це сліди, залишені різними засобами, які використовувалися злочинцем для відкрит­тя сховищ і руйнування перепон. Сліди знарядь злому по­діляють на такі види: сліди натискання, сліди ковзання (тертя), сліди різання, розпилу, розрубу і свердління. Залежно від умов слідоутворення вони можуть бути об'єм­ними та поверхневими, статичними і динамічними. Знаряддя злому — це будь-який твердий предмет (ме­талевий прут, лом, труба, сокира тощо), який може бути використаний для подолання перешкод. До особливої групи знарядь злому на­лежать спеціально виготовлені у злочинних цілях інстру­менти та пристрої: «гусяча лапа», «рак», «фомка», «уїстіті», «відмички» та ін.

Способи фіксації слідів знарядь злому:

1) опис у протоколі;2) фотографування;3) виготовлення схем;4) копіювання;5) виготовлення зліпків.

Дослідження слідів знарядь злому та інструментів до­зволяє з'ясувати механізм злому, навички злочинця, вста­новити групову належність знаряддя, яке було застосова­но, або ідентифікувати його.

31. Сліди транспортних засобів, їх класифікація

Сліди транспортних засобів — це сліди, які відобража­ють зовнішню будову частин транспортного засобу: сліди— відображення (сліди коліс на ґрунті); предмети, що відокре­милися від транспортного засобу (частки фарного скла); речовини (плями мастила).

Колісний транспорт залишає сліди статичного похо­дження — сліди кочення, а під час різкого гальмування утворюються сліди динамічного походження —сліди галь­мування. Сліди автотранспорту залишаються у вигляді відбитків протектора. Вони можуть бути об'ємними поверхневими (на асфальті). За слідами транспортного засобу можна визначити: групову належність (тип, марку, модель); ототожнити транс­портний засіб або його частину; встановити деякі обстави­ни розслідуваної події (напрямок руху, довжину шляху гальмування, швидкість гальмування, механізм і характер ушкоджень та ін.). Способи фіксації слідів транспортних засобів: 1) опис у протоколі; 2) фотографування; 3) виготовлення схем, за­мальовок; 4) копіювання; 5) виготовлення зліпків.

Поверхневі сліди протектора можуть бути скопійовані на фотопапір або прошкурену листову гуму. У випадку ви­явлення слідів на картоні, фанері, папері, одязі потерпіло­го вони вилучаються в натурі.

32. Поняття судової балістики та її значення

Судова балістика — це галузь криміналістичної тех­ніки, яка вивчає ознаки вогнепальної зброї і боєприпа­сів, закономірності виникнення слідів їх застосування, розробляє засоби і методи збирання й дослідження та­ких слідів для встановлення певних обставин розсліду­ваних злочинів, а також рекомендацій щодо запобігання злочинам, пов'язаним із вогнепальною зброєю.

Завдання судової балістики:

1) визначення властивостей вогнепальної зброї та боєпри­пасів (наприклад, чи є вилучений у затриманого предмет вогнепальною зброєю; чи придатна зброя до стрільби; чи можливий мимовільний постріл із вказаної зброї та ін.);

2) визначення групової належності зброї та боєприпа­сів або їх частин (наприклад, до якого виду чи зразку від­носяться патрон, куля, гільза; зі зброї якої моделі (систе­ми) відстреляно дану кулю, гільзу тощо);

3) ідентифікація зброї та боєприпасів (наприклад, чи з даної зброї відстреляна куля, гільза; з одного чи різних ек­земплярів зброї відстреляні дві кулі або гільзи, які вияв­лені в різних місцях; чи були куля і гільза до пострілу час­тинами одного патрона та ін.);

4) встановлення окремих обставин застосування вогне­пальної зброї (наприклад, відстань, з якої стріляли; на­прямок пострілу; взаємне розташування зброї та пере­шкоди; кількість пострілів та ін.).