18.. Форми організації навчання

Форми організації навчання — це зовнішнє врегулювання нзасмодіяльності педагога н учнівської молоді, яке виража ЄТЬся у встановленому порядку, режимі. Форми організації навчання поділяються на загальні та спеціальні.

До загальних належать індивідуальна, парна, групова. КО лективна (рис. 8.4).

Загальні форми організації повчання

Рис. 8.4. Загальні форми організації навчання

Індивідуальна форма організації навчання передбачає від­особлену діяльність того, хто вчиться, включає ініціативність, самостійність, наполегливість у здобутті знань.

Форма парного навчання становить роботу в певних пара­лелях: учень — педагог, учень — учень, учень консультант.

Форма групового навчання має такі різновиди: робота з класом, відділенням, трунок» чи загалом |н>ботн з невеликою кількістю учнів, студентів, які с представниками різних кла­сів, відділень, груп.

Форма колективного навчання означає наявність колек­тиву зі спільною метою і об'єднання спільних зусиль для її реалізації.

Урок -- це обмежений у часі елемент педагогічного процесу, на якому забезпечується навчально-пізнавальна діяльність групи учнів певного віку і рівня підготовки.

Лекція - складова лекційно-практичної системи навчання. Лекції з кожної теми можуть бути вступні, що включають ос­новний зміст дисципліни, та заключні. За характером викла­ду інформації вони є проблемними і нспроблемиими.

Семінарські заняття — форми організації діяльності учнівської молоді з поглибленого вивчення вузлових питань

Крім загальних форм організації навчання, є низка спеці­альних, які визначені в часі, передбачені в розкладі, прово­диться у визначених аудиторіях, кабінетах, їх зміст забезпе­чують фахівці.

До спеціальних форм організації навчання належать: урок, лекція, семінарське заняття, факультатив, гурток, лаборатор­не заняття, практичні роботи, практикуми, навчальні екс­курсії, додаткові заняття і консультації, навчальні конферен­ції томи, орієнтовані на її самостійну підготовку до винять, (л тсвою властивістю семінарського заняття є колективне обіч* ворсини результатів самостійної роботи.

Факультативам притаманні такі особливості: спільні* . і. пізнавальних інтересів їх учасників, їх бажання засвоїти від повідний матеріал, зацікавленість, допитливість. Факультя тини проводяться з різних навчальних дисциплін за спеціаль­ними програмами у тісному зв'язку зі змістом навчальних.

Гуртки — це форми організації занять за здібностями учнівської МОЛОДІ. Вони діють 2 З рази на місяць по 1,5 .'. години.

Лабораторні роботи передбачені навчальними програ­мами заняття, які сприяють дослідженню під керівництвом педагога певних явищ для виявлення Додаткової інформації про них за допомогою потрібного обладнання, приладів, ін струментів.

Практичні роботи спрямовані на формування в учнівської молоді нових практичних умінь і навичок, застосування за епосиих раніше знань на практиці.

Практикуми це серія лабораторних і практичних за­нять, у ході яких виконується певний цикл робіт відповідно до затверджених програм. Вони можуть тривати кілька тиж­нів. Основна мета практикумів - застосування на практиці сформованих навичок і вмінь.

Повчальні екскурсії :т дидактичною метою с вступні, по­точні, підсумково-узагальнюючі. Вони розширюють світогляд учнівської молоді, конкретизують теоретичні знання, збага­чують життєвий досвід, розширюють кругозір.

Додаткові заняття та консультації використовуються для задоволення потреб окремих учнів у поглибленому ви­вченні окремих предметів або усуненні прогалин у їх знаннях. Вони можуть бути індивідуальними, груповими, колективни­ми. Крім того, додаткові заняття і консультації е поточні, тс-м ати чиї» у за гал ьн ююч і.

Навчальні конференції вдало доповнюють навчальні за­няття учнівської молоді. Вони проводяться іноді з метою ак­туалізації або систематизації чи узагальнення знань. Підго-

вка до конференції включає розробку тематики доповідей та повідомлень, консультування доповідачів, створення наочно­сті, виставок, підбір аудиторії слухачів.