7

1. Доберіть, де можливо, власне українські синоніми до запозичених термінів.

Анулювати - скасовувати, ваучер, гарантія, інвентаризація, інкасація, конкуренція - суперництво, неліквідність, принципал (застар.) – начальник, рантьє.

2. Із двома термінами складіть речення.

Не рідше одного разу на рік провадиться генеральна інвентаризація залишків матеріалів на складах.

Конкуренція була не тільки серед художників приватного салону, але й серед продавців картин.

3. Дайте обґрунтування доцільності чи недоцільності використання запозичених термінів.

Якщо проаналізувати терміни, до яких ми добирали українські синоніми, то можна помітити, що більшість з них синонімічних термінів не має, тобто терміни потрапляли до лексичного складу української мови разом з реаліями, які вони називають.

На мою думку, мова ділових документів не використовує нічого зайвого, а запозичення термінів, які мають синоніми в українській мові, обумовлені певними перевагами для потреб номінації (називання) ( більшою семантичною прозорістю, лаконічністю) або необхідністю деталізувати чи узагальнити поняття, позначуване таким терміном.

1. Доберіть по 5 термінів, запозичених із латинської, французької та німецької мов, поясніть їх значення.

Апеляція; ж. (лат., звернення) 1. Оскарження ухвали, постанови нижчої інстанції (звичайно судової) перед вищою. 2. перен. Звернення до когось, чогось за підтримкою, порадою.

валентність; ж. (лат., сила) Число, яке показує, з скількома одновалентними атомами може сполучатися атом даного елемента або сполуки; скільки таких атомів він може, замістити.

ґенерація; ж. (лат., народження) 1. Покоління; коліно, сукупність людей, пов'язаних приблизно однаковим віком, спільними інтересами і спільною діяльністю. 2. Представники одного роду, рослини і тварини одного виду і роду, мінерали одного походження. 3. Постання, утворення чогось.

потенціал; ч.(лат., сила) 1. Можливості, наявні сили, запаси, засоби, що можуть бути використані. 2. Енергетична характеристика даної точки будь-якого силового поля. Чисельно дорівнює роботі, яку здійснюють сили поля, переміщуючи одиницю маси (П. тяжіння) чи електричного заряду (П. електричний) з даної точки поля в точку, де П. вважають рівним нулеві. 3. П. економічний - економічні можливості держави (група держав), що можуть бути використані для забезпечення всіх її матеріальних потреб.

утилізація; ж. (лат., корисний) використання чогось для переробки; доцільне застосування відходів, лишків у господарстві.

бюлетень; ч. (фр., з іт., записка, папірець, від лат., грамота) 1. Коротке офіційне повідомлення в пресі про якусь важливу подію. 2. Періодичне чи неперіодичне видання інформаційного характеру. 3. Виборчий Б. - аркуш певної форми, на якому надруковано прізвище, ім'я по батькові кандидата або кандидатів, виставлених у певному виборчому округу. 4. Біржовий огляд цін на товари, цінні папери тощо.

дебати; мн. (фр., від сперечатися) обмін думками на зборах, засіданні; дискусія.

департамент; ч. (фр., від розділяти) 1. Адміністративно-територіальна одиниця.

2. Назва відомства, міністерства.

мотив; ч.(фр., від лат., рухаю) 1. психол. Спонукальна причина дій і вчинків людини; причина. 2. муз. Найменша ритмічна одиниця мелодії, що складається з 2-3 звуків, об'єднаних логічним наголосом. 3. Тема, ідея твору мистецтва. 4. Зразок, характерна особливість (малюнка, зображення тощо).

сюжет; ч. (фр., від лат., підкладене) 1. Ланцюг подій у творі, через які письменник розкриває характери персонажів і зміст твору. 2. Образне відтворення задуму, що розкривається через події, відображені в картині, гравюрі, скульптурній групі тощо.

абзац; ч. (нім., уступ) 1. Відступ (зліва) управо у початковому рядку, яким починається виклад нової думки у тексті. 2. Частина (уступ) тексту від відступу до відступу. Складається А. з одного або кількох речень, пов'язаних змістом.

абрис; ч. (нім., план, кресленик) 1. Обрис предмета, нанесений за допомогою ліній. 2. геод. Кресленик, зроблений у польових умовах від руки з позначенням на ньому даних промірів, потрібних для складання точного плану. 3. В поліграфії - контур малюнка і межі ділянок окремих кольорів та півтонів багатокольорового зображення, позначені на прозорому матеріалі (кальці, плюрі) для перенесення контура малюнка на літографський камінь.

вексель; ч. (нім., букв. - зміна, розмін) письмове боргове зобов'язання встановленої форми, що дає власникові (векселедержателю) незаперечне право вимагати від боржника (векселедавця) сплати зазначеної у В. суми грошей у вказаний строк.

індосамент; ч. (нім., іт., від лат., на і спина) передатний напис власника на звороті чеків, векселів, коносаментів та інших цінних паперів про надання прав за цими документами іншій особі.

штраф; ч. (нім., букв. - покарання) грошове стягнення, яке накладається як покарання переважно в адміністративному або судовому порядку.