Вступ до перекладознавства

Королець (червона книга) 2008, 2010 р.

Много языков – моя профессия. Не стреляйте в гонца. Терминология: слова имеют значение. Чем старше становимся, работаем вместе.

Перевод – основа многоязычия и культурного многообразия.

Історія та теорія перекладу. Першу інформацію про професію ми маємо від Цицерона. Його думки про переклад занотовані і його думки відносяться до перекладу Есхіла та Демосфена. Цицерон вважав, що переклад потребує зберігання думки і при перекладі потрібно користуватися добрими словами. «При такому ставленні до справи у мене не було потреби перекладати слово в слово. Я лише відтворював смисл і силу окремих слів».

В епоху Середньовіччя з перекладом займалися тільки люди, що мали відношення до церкви і деякі автори, що писали латиною. І саме тому поети мають авторизовані переклади (переклади, що роблять самі автори). Перекладачі епохи Алфрека вважали, що головне у перекладі – ясність і легкість розуміння.

Епоха Відродження надає можливість сучасним читачам ознайомитися з античністю. Сучасні відомості про античність дійшли до нас через Відродження. Зрозумілий переклад потребує естетичного забарвлення. Починається боротьба с буквалізмом. З’являється дозвіл на переклад літературних творів. Переклад повинен відповідати оригіналу. Граматичні та лексичні системи різних мов не однакові. У Німеччині є перекладач Тенкерей. В 16-му сторіччі у Франції Долє і Беллє також вважали, що у перекладі перевалює зміст. Переклад повинен зберігати авторську думку.

Один із засновників загального мовознавства вважав, що кожен перекладач повинен знати текст досконало. Кожен перекладач повинен дотримуватися свого оригіналу. За рахунок смаку і мови власного народу. Шлєгєль порівнював переклад з двобоєм, в якому змагаються автор та перекладач.

Слово про переклад

Історія перекладацької думки. Найвідомішим перекладачем СРСР та України є Фьодоров. Теорія перекладу виникла у 50-60 роки ХХ століття. Фьодоров запропонував загальну теорію перекладу і пряме цитування.

Фьодоров казав: «Система общения применимых к переводу разных видов материалов с разных языков на разные языки. Если каламбур имеет совершенно определённый социально-политический адрес, идейное значение, переводчику надлежит применить все усилия и передать его с художественной точностью. Переводчик передаёт не только смысл, но и ритм, и рифмы. Перевод – это столкновение буквальной точности с точностью смысловой».

Гёте насчёт теории перевода: «Перевод напоминает сводню, который расхваливает достоинства прикрытой вуалью красавицы, вызывает непреодолимое желание познакомиться с оригиналом».

Гейне: «Переводчик должен быть одухотворённым человеком, посколько он должен увидеть в книге самое значительное и лучшее и воспроизвести его».

Питер Тренд: «Думать, что вы можете переводчиком быть только потому, что вы знаете два языка - всё равно, что считать, что вы можете играть на пианино, потому что у вас две руки».

Данте: «Заключённая в целях гармонии музыкальная основа стиха не может быть передана с одного языка на другой без нарушения всей его гармонии и прелести».

Лютер: «Я стою на позиции непринятия непонятных народу дословных переводов».

Дале: «Отказ от буквального перевода иногда приводит к слишком вольному толкованию первоисточника».

Безымянный автор: «Я перевёл 10 песен Иллиады из 20, выбросив нудные Гомеровские описания, эпитеты и сравнения».

Бархударов: «Процесс перевода – это не только психолингвистический и умственный процесс, но и ряд языковых и речевых перестроек, то есть трансформация с одного языка на другой».

Базовими террмінами для перекладознавства є: Трансформації, Адаптації.

Тайтлер: «Перевод должен полностью передавать идею оригинала, стиль и манера изложения перевода должны быть такие же, как и в оригинале. Перевод должен читаться так же легко, как и оригинальное произведение».

Вольтер: «Знать много языков – значит иметь много ключей к одному замку».

Новий текст. Наскільки він новий?

В науці існує два напрямки розуміння нового тексту для перекладу:

1) дослідження співвідношення між оригіналом і перекладеним текстом;

2) психолінгвістика (психологи і соціологи займаються процесами, що відбуваються в розумі перекладача).

Мета перекладу: Познайомити слухача/читача з текстом.

Перекласти значить якнайяскравіше виразити те, що було створено засобами іншої мови.

Для теоретиків перекладознавство є відмінність у перекладі, адаптації переказу.

В поняття «переклад» входить:

Текст, що може перекладатися з близькоспорідненої мови чи з неспорідненої мови, може перекладатися з діалекту чи з літературної мови, може перекладатися з літературної мови одного періоду на літ-рну мову іншого;

Текст повинен бути зрозумілим і доступним, відповідати нормам мови, на яку перекладається;

Перш, ніж починати переклад, необхідно:

1. зрозуміти, що перекладається

2. наскільки точно необхідно перекладати

3. ознайомитися з базовими (ключовими) словами

4. вибрати потрібні засоби вираження (лексика, граматика, художні засоби)

У перекладознавстві існує мовна ієрархія при перекладі: Рівень фонем, рівень морфем, рівень слів.

Фонема як найменший носій звуку, але не є носієм значення. Вона для перекладознавця грає місцерозрізнюючу роль, але іноді фонема стає одиницей перекладу. Переклад фонем найчастіше зустрічається при перекладі власного імені. Переклад на рівні слів – це також одиниця перекладу. Переклад на рівні слів може бути послідовним і дослівним. Зустрічається частіше. Послідовний переклад має обмеження у сфері застосування. Гарним дослівним перекладом є словниковий переклад. Послідовний дослівний переклад існує на рівні перекладу простих речень. Ідіоматичний переклад – це стійкі вирази, фразеологізми.

Основні аспекти перекладознавства:

1) семантичні проблеми, зв’язані з інтерпретацією перекладачем змісту тексту оригіналу та одержання змісту тексту мовою перекладу. Найда запропонував новий термін для філологів як термін «динамічна еквівалентність». В розумінні філолога – це реакція перекладача, яка направлена на максимальне зрозуміння. Обов’язковими вимогами для перекладу є дотримання норм мови. Існують норми розуміння, які стосуються фізіологічних, психолінгвістичних особливостей розуміння. Психолінгвістичне розуміння тексту.

Знижує ефективність перекладу, за Бархударовим, розмитість повідомлення, коли автор не розуміє про що каже відповідач. Велика кількість термінів, «избыточность информации», якщо слова є двозначними. Фізіологічні проблеми також знижують ефективність перекладу.

При практичному виконання завдать треба знати:

1. для кого перекладаєте;

2. для чого перекладаєте;

3. антропоцентричний факт

4. знайомство з текстом

5. ключові слова

6. синтаксис

7. особливості

Переклад – це складний процес, який протікає під впливом безлічі факторів. Передати еквівалентно всі фактори неможливо. Необхідно зробити вибір і перекладач повинен мати принципову можливість вирішення.

Переклад – це евристичний процес, спроба перекинути місток між епохами і світами, тому об’єктивного перекладу не існує. Існує вдале розкриття світів. Переклад може відповідати або не відповідати певним критеріям.

Тезаурус – Психолингвистика – Два языка

Основные этические правила:

- Не разглашать ту информацию, которая получена на работе;

- Доверительные отношения (знание семейного положения, проблемы);

- Соблюдать выдержку и хладнокровие;

- Быть всегда вежливым, пунктуальным, предупредительным, к месту одетым;

- По возможности добавлять от себя информацию, но при этом не выходить за рамки сказанного;

- Не опускаться до комментариев и выражения своей точки зрения;

- Объяснять национальные особенности, характер, менталитет, традиции, культуру, оказывать конкретную помощь, когда она требуется;

- Помогать в чужих странах;

- Повышать свою квалификацию;

- Щедро делитесь знаниями;

- Соблюдайте корпоративные интересы, повышайте престиж профессии;

- Говори о других либо хорошо, либо ничего. Нарушив это правило, запомни и не повторяй.

Английский язык всегда аналитичен, сложные смысловые конструкции складываются из нескольких простых слов.	Русский и украинский язык – флективные, отношения и оттенки, как правило. «впрессовываются» в одно слово.
Возвратных глаголов нет, в достаточном объёме есть пассив.	Безличные конструкции.
Глаголы довлеют, функция глаголов достаточно шире, при этом существительное короткое и энергичное.	В русской и английской речи преобладает существительное, плюс огромное нагромождение родительного падежа.
Утвердительные предложения, отрицание только одинарное.	Огромное количество отрицательной лексики, разрешены двойные отрицательные конструкции.
Текст состоит из коротких предложений, употребление коротких слов, сжатых конструкций	Русский и украинский языки – языки длиннот, русские предложения при переводе имеет смысл делить пополам.
Преобладает конкретная лексика. Обобщение подразумевается. Напрямую не высказываются.	Большое количество абстрактной лексики.
Сложная модальность. Как следствие, выражение сомнения. Как правило, мысль выражается как мысль, принадлежащая кому-то другому.	Простая модальность, мысли выражаются просто в сторону.
Фиксированный порядок слов, смысловые оттенки выражаются по-другому.	Закреплённость слов не имеет нагрузки.
Темарематические выражения. Подлежащее в начале предложения.	Различаются функциональные стили. Литературный, публицистический, и т.д. Щерба констатировал, что русский литературный и русский разговорный языки могут различаться настолько, что приходится говорить о двух разных языках.
Интонация строго закреплена.	Больше вариантов интонации.
Ораторский английский более спокойный, нейтральный. Эмоции передаются сдержанно. Меньше экспрессивной лексики, резкости.	Русский и украинский деловой тяжеловесен, иногда достаточно колоритен. Исторические приёмы, параллелизмы, длинные перечни, экспрессивные средства выражения, разного рода списки.

«Вы не знаете, сколько времени?»

“Don't you know what is the time?”, “Could you know the time, please?”

«Не пропадать»

“Be in touch”

«По газонам не ходить»

“Keep off the grass”

«В комнату вошла девушка»

«A girl entered the room.»

«Девушка вошла в комнату»

«The girl entered the room».

«Вода и камень, лёд и пламень,

Не столь различны меж собой»

Адекватность перевода. Адекватный текст перевода – это 80%.

Динамічна еквівалентність (Найда)

Практичне перекладознавство існувало майже завжди, коли існувала інша мова (міжмовна комунікація). Теорія перекладознавства – 1950-1960 роки. Дата народження синхронного перекладу: Нюрнбергський процес після Другої Світової Війни.

У 60-ті роки була створена теорія машинного перекладу (Людсканов). Його праця стосувалася вивчення принципів створення «нового» тексту у перекладі. Він пропонував розглядати переклад як засіб міжмовної комунікації (1967 рік). Його головна праця була надрукована у Софії. Праця мала назву «людина і машина у ролі перекладача». За Людскановим, задача перекладу полягає у збереженні можливості комунікації шляхом заміни знаків одного мовного коду знаками іншого мовного коду при охороні інваріанта переданої інформації. За Людскановим, переклад – це евристичний процес. Це спроба створити міст між різними епохами та світами. Об’єктивного перекладу не існує. Переклад – це принципова можливість знайдення рішень.

Чотири основних підходи до перекладу (за Найдою):

• лінгвістичний

• комунікативний

• соціо-семантичний

Теоретичне осмислення перекладацької діяльності створює практичне спрямування.

Типи перекладу, запропоновані завдяки системному аналізу перекладацької практики. Типологія – це порівняння різних перекладів, різних текстів, різних епох.

Десять параметрів:

1. за співвідношенням типів мови перекладу і мови оригіналу; *

2. за характером суб’єкта перекладацької діяльності і його відношення до автору тексту, що перекладається; *

3. за типом перекладацької сегментації, способом переробки перекладацького матеріалу; **

4. за формою презентації тексту перекладу і тексту оригіналу; **

5. за характером відповідності тексту перекладу тексту оригіналу; **

6. за жанрово-стилістичними особливостями і жанровою принадлежністю перекладеного оригіналу; **

7. за повнотою і типом передачі смислового змісту оригіналу; **

8. за основними функціями; *

9. за первинністю тексту оригіналу; **

10. за типом адекватності. *

* - мовознавство; ** - мовознавство + перекладознавство

Рецкер («Теория перевода и переводческая практика», М, 1974)

Синхронний переклад – синхроніст знаходиться в ізольованій кабіні і одночасно з виступаючим з інтервалом в 2-4 слова. Труднощі синхронного перекладу:

1. психологічна напруга – одночасно відбуваються слухання і говоріння;

2. психічна напруга – велика аудиторія та велика відповідальність;

3. психічна напруга, якщо зберігається швидкий темп мови оратора;

4. лінгвістична проблема – українська-російська мова на 7-15% довше;

5. нечітка, нестандартна вимова оратора, особливо представники Японії, Африки, Індії, Франції;

Якість становлення професіоналізму:

1. талант;

2. зосередженність;

3. здатність відключатися від перешкод;

4. швидка реакція;

5. психічна, фізіологічна витривалість;

Наявність:

1. енциклопедичність знань, вміння використовуват їх при перекладі;

2. здатність сприймати на слух будь-яку промову;

3. вільне володіння ідіомами;

4. винахідливість та спритність;

Сигнатурні слова – це «улюблені» слова оратора;

Вміння користування мовною компресією; спостерігається спрощення синтаксичних структур, виключення слів та понять, що містять другорядну інформацію.

Описовий переклад – це антонім до мовної компресії.

Антонімічний переклад використовується у російській та українській мові є розповсюдженим.

Латышев «Структура подготовки переводчика»;

Мешков «Практикум по переводу»;

Карабан «Переклад англійської науково-технічної літератури»